Рішення № 84010101, 27.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1568/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участю:секретаря судового засідання Данилюк К.Б. сторін розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2019 року №Ф-39628-17 в сумі 8944,60 грн. та заборону здійснювати подвійне оподаткування діяльності позивача.

В обґрунтування позову зазначає, що вимога про сплату боргу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування, має статус платника єдиного податку, вид діяльності - діяльність в сфері права. У той же час він є і адвокатом, однак не взятий на облік як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, хоча податковий орган самостійно встановив йому таку ознаку.

Зважаючи на це, вважає, що у нього не виникає обов`язку окремо подавати звітність і як фізична особа-підприємець і як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність адвоката, двічі сплачуючи при цьому єдиний страховий внесок.

Посилається на те, що у випадку, якщо особа вже взята на податковий облік як фізична особа-підприємець, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не зобов`язана повторно ставати на облік та подавати звітність ще й як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у Хмельницькій області, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПЕРЕБІГ СПРАВИ.

24 травня 2019 року відкрите провадження в адміністративній справі.

13 червня 2019 року надійшов відзив Головного управління ДФС у Хмельницькій області, де відповідач вказує на незгоду з позовними вимогами, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 20.02.2007 року дійсно перебуває на обліку як фізична особа-підприємець, а 19.02.2018 року позивачу в реєстраційних даних АІС "Податковий блок" також встановлена ознака здійснення ним незалежної професійної діяльності адвоката.

Відповідач вказує на те, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, зобов`язана подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності та відповідно сплачувати його.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків встановлено, що ОСОБА_1 заяву за формою №1ЄСВ до контролюючого органу не подавав, сплата коштів ним здійснювалась лише по одному з двох видів нарахувань єдиного внеску та по одній з двох категорій платників, до яких позивач належить.

Таким чином, відповідач вважає, що загальна сума боргу позивача по єдиному внеску станом на 31.01.2019 року склала 8944,60 грн., у зв`язку з чим було сформовано вимогу про сплату боргу ( недоїмки). Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

24 червня 2019 року надійшла відповідь на відзив, де позивачем підтверджені обставини, зазначені у позовній заяві.

27 червня 2019 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де зазначається, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, зобов`язана сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності.

Сторони в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у адресованих суду заявах по справі. Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ.

Судом встановлено і ніким у справі не оспорюється, що ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Шепетівської міської ради Хмельницької області як фізична особа-підприємець, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач взятий на податковий облік 20.02.2007 року, є платником єдиного податку, про що отримав свідоцтво про сплату єдиного податку 01 січня 2009 року. Починаючи з 01.01.2012 року, є платником єдиного податку ІІІ групи, КВЕД - 69.10 Діяльність в сфері права (а. с. 38 - 43)

Також ОСОБА_1 є адвокатом, про що свідчать відомості з Єдиного реєстру адвокатів України (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №389 від 14.09.2007 року), у зв`язку з чим ГУ ДФС у Хмельницькій області в реєстраційних даних інформаційної системи "Податковий блок" 19.02.2018 року встановила позивачу ознаку незалежної професійної діяльності (адвокат).

Позивач на спрощеній системі оподаткування перебуває безперервно, подавав звітність виключно як фізична особа-підприємець - платник єдиного податку та сплачував єдиний соціальний внесок, що підтверджується копіями платіжних доручень за 2016 - 2019 роки. (а. с. 44-51)

На підставі даних АІС "Податковий блок" Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2019 року №Ф-39628-17 в сумі 8944,60 грн., яку позивачем отримано 28 березня 2019 року. (а. с. 21-23) Недоїмка нарахована у зв`язку з несплатою єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність в якості адвоката.

Позивачем була подана скарга до ДФС України на вимогу про сплату боргу (недоїмки), яку прийнято до розгляду, та листом від 26.04.2019 року залишено без задоволення. (а. с. 56-70) Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

ЗАКОНОДАВСТВО. ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежною професійною діяльністю визнається і діяльність адвокатів, однак з аналізу положень законодавства вбачається, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від якої регулюється статтею 178 ПК України, лише тоді, коли така особа попередньо не зареєстрована відповідно до вимог законодавства як фізична особа-підприємець.

Згідно з пунктом 65.2 статті 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі.

У той же час, контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли ця фізична особа вже попередньо взята на облік як самозайнята особа, зокрема як фізична особа підприємець (п. п. 65.4.4 п.65.4 ст. 65 Податкового кодексу України)

Зазначене унеможливлює подвійне нарахування податків та зборів за провадження одного і того ж або аналогічних видів діяльності.

Тобто, якщо особа вже взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не зобов`язана повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Крім цього, Шепетівським управлінням Головного управління ДФС у Хмельницькій області листом №16380/22-01-57-08-14 від 23.04.2019 року позивачу надана відповідь на його запит, якою також відмовлено у надані йому довідки за формою 34-ОПП, оскільки ОСОБА_1 не обліковується в Шепетівському управлінні, як самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. (а. с. 28)

Відтак, з системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у тому випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог закону.

Крім того, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464) не передбачений облік та сплата єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Суд у цій справі застосовує практику Європейського суду з прав людини та зазначає, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Враховуючи це, суд вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) вчинена контролюючим органом протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, не довів правомірності прийнятого рішення, тому заявлені позивачем вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про заборону відповідачу та його структурним підрозділам нараховувати в майбутньому єдиний внесок в подвійному розмірі, суд виходить з того, що визнавши протиправною та скасувавши вимогу про сплату боргу, яка фактично й означала подвійне податкове навантаження, суд прямо вказав державному органу на протиправність такого підходу у його роботі.

Наявність таких висновків суду саме по собі виконує дисциплінуючу функцію стосовно учасника справи, позаяк суб`єкт владних повноважень у будь-якому разі зобов`язаний діяти виключно в межах закону та власних повноважень.

Слід зазначити, що суд не може достовірно спрогнозувати можливість порушення відповідачем прав позивача у подальшому, оскільки вони можуть і не мати місця у майбутньому. Відтак, суд не застосовує вказаний позивачем спосіб захисту "на майбутнє", оскільки недопустимість вищезазначених дій податкового органу чітко вбачається зі змісту рішення.

У той же час, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту порушеного права, зобов`язавши Головне управління ДФС у Хмельницькій області привести у відповідність до вимог законодавства України податкові дані, які стосуються сплати Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 єдиного соціального внеску протягом 2018 року, провівши перерахунок, що виключає здійснення подвійного нарахування єдиного соціального внеску, з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається із поданих позивачем доказів, останнім сплачено за звернення до суду судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №456 від 14 травня 2019 року.

Частиною 1 ст. 138 КАС України визначено, що розмір витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження витрат придбання поштових конвертів та направлення поштових відправлень позивачем надані відповідні квитанції Укрпошти, які приймаються судом з огляду на їх достатність.

Враховуючи доведеність витрат позивача на опрацювання та направлення поштових відправлень, з відповідача підлягають стягненню також і судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи в сумі 131 грн. 21 к.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 21 лютого 2019 року № Ф-39628-17 про сплату Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області привести у відповідність до вимог законодавства України податкові дані, які стосуються сплати Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 єдиного соціального внеску протягом 2018 року, провівши перерахунок, що виключає здійснення подвійного нарахування єдиного соціального внеску, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати, у тому числі судовий збір - 768 гривень 40 к. та судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи в сумі 131 грн. 21 к.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 серпня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя І.С. Козачок