Ухвала суду № 84009674, 02.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4910/19

УХВАЛА

02 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу з 23.01.2017 року по 30.09.2017 року та з 01.10.2017 року, з вводом до розрахунку заробітної плати, визначної: довідкою Департаменту архівної служби Одеської міської ради № 3245-Р-11.1-21 від 05.01.2017 року, яка встановлює заробітну плату з 01.01.1996 року по 31.03.1999 року; Постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/209/16-а від 03.10.2016 року, яка встановлює заробітну плату з 01.01.1996 року по 30.06.1999 року; архівною довідкою № 7676 від 04.01.2013 року галузевого державного архіву Міністерства оборони України, яка встановлює заробітну плату з 01.10.1997 року по 30.06.2000 року; Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 року по справі № 522/7044/17, яка встановлює заробітну плату з 13.10.2016 року;

- зобов`язати відповідача перерахувати пенсію позивачу з 23.01.2017 року по 30.09.2017 року та з 01.10.2017 року, з вводом до розрахунку заробітної плати, визначної: довідкою Департаменту архівної служби Одеської міської ради № 3245-Р-11.1-21 від 05.01.2017 року, яка встановлює заробітну плату з 01.01.1996 року по 31.03.1999 року; Постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/209/16-а від 03.10.2016 року, яка встановлює заробітну плату з 01.01.1996 року по 30.06.1999 року; архівною довідкою № 7676 від 04.01.2013 року галузевого державного архіву Міністерства оборони України, яка встановлює заробітну плату з 01.10.1997 року по 30.06.2000 року; Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 року по справі № 522/7044/17, яка встановлює заробітну плату з 13.10.2016 року, і виплатити недоплачену частину пенсії.

Одержавши позовну заяву, суд (з урахуванням святкового та вихідних днів, днів відпочинку судді з 27 по 30 серпня 2019 року за роботу у вихідні дні у період виборчого процесу) з`ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з таких підстав.

Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закону № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1921,00 гривень.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З вищенаведених позовних вимог вбачається, що позивачем висунуто одну самостійну вимогу немайнового характеру.

Відповідно, належна сума судового збору за даним позовом складає: 768,40 грн. (1921,00грн.х0,4), а не 802,80 грн., як помилково вважає позивач.

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано клопотання, в якому останній просить, зокрема, звільнити його від сплати судового збору, з тих підстав, по суті, що:

- на підтвердження майнового стану позивача останній додає такі документи: протокол/розпорядження з рішенням № 951050832248 від 25.06.2019 року про призначення позивачу пенсії з 01.07.2019 року – 4521,33 грн.; довідку «Заробітна плата/дохід ОСОБА_1 по роках», яка свідчить про те, що позивач не отримує ніякого доходу окрім пенсії після 2013 року. Цей документ позивач отримав на Пенсійному порталі ПФУ в його особистому кабінеті;

- позивач має декілька хронічних захворювань. На підтвердження цього додає виписку із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 ;

- позивачем надано також виписку про завершені візити до амбулаторії, зафіксовані автоматизованою системою Нelsi-реформа з моменту підписання декларації з сімейним лікарем 22.04.2018 року;

- оскільки позивач хворіє, то він має великі, життєво необхідні витрати коштів на ліки і медичні дослідження;

- загальна сума, витрачена позивачем на ліки і медичні дослідження, підтверджена чеками, які збереглися, становить 2066,08 грн. за період з 28.07.2019 року по 12.08.2019 року включно;

- 18.08.2019 року позивач сплатив комунальні платежі на суму 825,56 грн.;

- таким чином сумарні витрати позивача за останній місяць становлять тільки на ліки і комунальні послуги 2066,08+825,56=2891,64 грн., що більше половини його пенсії, розмір якої з 01.07.2019 року – 4521,33 грн.;

- відповідно Закону України «Про судовий збір» судовий сбір за подачу до адміністративного суду позовної заяви становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" дорівнює 2007,00 грн. з 01.07.2019 року по 30.11.2019 року, що становить 2007х0,4=802,80 грн. Таким чином, при сплаті судового збору 802,80 грн. в позивача залишається до наступної виплати пенсії 4521,33-2891,64-802,80=826,89 грн., що значно менше розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" в розмірі 1564,00 грн. з 01.07.2019 року по 30.11.2019 року;

- всі ці обставини унеможливлюють звернення позивача до суду взагалі, бо без судового процесу позивач жити можу, а без ліків і сплати комунальних платежів – ні.

До даного клопотання позивачем суду було додано:

- протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунок пенсії від 25.06.2019 року, відповідно до якого розмір пенсії всього з 01.07.2019 року 4521,33 грн.;

- роздруківку з сайту органу ПФУ, з особистого кабінету позивача, з даними про заробітну плату/ дохід (по місяцях) з 2009 року до 2013 року;

- виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого позивача від 26.07.2019 року;

- роздруківки візитів позивача до сімейного лікаря з 22.04.2018 року;

- фіскальних чеків купівлі лікарських засобів;

- квитанцій на сплату комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені позивачем у клопотанні та фактично додані до нього вищенаведені докази доводять лише розмір доходу позивача у виді пенсії за певний період та розмір певних витрат позивача у певний період, проте вони – не є належними, допустимими та достатніми доказами підтвердження незадовільного майнового стану позивача на дату подання позову, оскільки з них не вбачається відсутність інших можливих джерел доходу, яка може бути доведена, зокрема, довідкою про доходи від фіскального органу за встановлений, зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI попередній календарний рік.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах у справах № 815/2380/18 від 5 жовтня 2018 року, № 815/2381/18 від 20 вересня 2018 року, № 815/4187/17 від 17 вересня 2018 року, № 815/715/18 та № 815/7790/13-а від 13 липня 2018 року, № 815/7790/13-а від 8 травня 2018 року тощо.

Інших правових підстав та/або доказів на їх підтвердження щодо звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено та/або не надано.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору – є необґрунтованим, не доведеним та безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 34310206084032; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626, або зазначення правових підстав та надання доказів на їх підтвердження щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова