Ухвала суду № 84009584, 04.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 507/1089/19

УХВАЛА

04 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Одеській області Любашівської районної державної адміністрації, начальника Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання рішення неправомірним та поновлення соціальних виплат, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 12.08.2019 року справу №507/1089/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Одеській області Любашівської районної державної адміністрації, начальника Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання рішення неправомірним та поновлення соціальних виплат, передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

30.08.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов вказаний позов та автоматизованою системою справу призначено головуючому судді Марину П.П.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому ст.29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.160 КАС України.

Відповідно до положень ст.160 КАС України в позовні заяві зазначаються найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві не зазначено: ідентифікаційний код позивача, ідентифікаційні коди відповідачів, що зазначені в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідачів; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАСУ, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з п.5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

В порушення зазначених норм, позивачем до позовної заяви надано копії додатків, котрі не засвідченні належним чином.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що до позову позивачем не додано рішення від 26.07.2019 року за №851 на яке позивач посилається у позові та яке вважає протиправним.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Вимоги до позовної заяви визначені правовими нормами ст.160 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи.

Так, згідно з п.3, 4 ч.2 вказаної статті КАС України, в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій та, відповідно, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 червня 1997 року (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 2 пункту З розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України акцентував увагу на тому, що правові акти індивідуальної дії – рішення, які встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Юридичною формою рішення державного чи іншого органу є виданий ним акт (офіційний письмовий документ), що породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить зобов`язати саме соціальний захист населення, поновити виплати та повернути кошти за попередні місяці як малозабезпеченій сім`ї. При цьому позивач:

не надає доказів та не наводить жодних обґрунтувань на підтвердження вказаних обстави, зокрема щодо припинення виплат, не конкретизує яких саме виплат, з якого по який період;

не зазначає в чому полягає порушення прав позивача та якими саме діями, рішенням чи бездіяльністю відповідача порушені права позивача.

До того ж, позивач в прохальній частині позову просить саме соціальний захист населення, поновити виплати та повернути кошти за попередні місяці як малозабезпеченій сім`ї. Проте відповідачем позивач зазначає Управління соціального захисту населення в Одеській області Любашівської районної державної адміністрації та начальника Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області. При цьому, позивач не зазначає прізвище, ім`я та по-батькові начальника Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області та не заявляє жодних вимог до зазначеної особи.

З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів та конкретизувати, обґрунтувати вимоги стосовного кожного з вказаних у позові відповідачів.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не додано документ на підтвердження сплати судового збору та ненадано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що відомості про сплату судового збору за даним позовом відсутні.

У відповідності з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції від 01.01.2019 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1921 грн.

З прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнову характеру, а тому позивачу належить сплатити суму судового збору у розмір 768,40 грн. (0,4% від 1921).

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням вірних відповідачів та відомостей відносно них передбачених положеннями п.2 ч.5 ст.160 КАС України та конкретизувати, обґрунтувати вимоги стосовного кожного з вказаних у позові відповідачів; наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; надання до суду засвідчених належним чином письмових доказів, доданих до позовної заяви; власного письмового підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; доказів сплати судового збору у розмірі – 768,40 грн., чи доказів на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Одеській області Любашівської районної державної адміністрації, начальника Управління соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання рішення неправомірним та поновлення соціальних виплат – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Марин