Рішення № 84009477, 03.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1812/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до треті особиУправління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова 6/7) Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова 6/7, код ЄДРПОУ - 34894735) Кіровоградське об`єднане Управління пенсійного фонду України Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Соборна, 4, код ЄДРПОУ - 40385148)провизнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого листа стягувачові, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області від 24.06.2019 року у виконавчому провадженні №33841302 про повернення виконавчого листа від 06.08.2012 року №2а-141/10 стягувачові та зобов`язати управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області відновити виконавче провадження №33841302 щодо виконання виконавчого листа від 06.08.2012 №2а-141/10.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2012 року змінено постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 11.03.2011 року та зобов`язано управління ПФУ України в м. Кіровограді здійснити йому перерахунок пенсії з 18.05.2009 року. На виконання постанови ВАСУ видано виконавчий лист №2а-141/10 від 06.08.2012, який перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області. Постановою від 24.06.2019 року державний виконавець у виконавчому провадженні №33841302 виконавчий лист від 06.08.2012 №2а-141/10 повернуто стягувану відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач вказував, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав викладених в ньому. Крім того зазначав, що оскаржувана постанова прийнята з підстав передбачених п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», тому є законною та скасуванню не підлягає.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року суд перейшов до розгляду справи №340/1812/19 за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи, заяви учасників справи про розгляд справи у письмовому провадженні, суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача Усатенко В. ОСОБА_2 , представника відповідача Мохна С ОСОБА_3 О. та представників третіх осіб та представників третіх осіб Касімової ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

06.08.2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист від 10.04.2012 року про зобов`язання УПФ України в м. Кіровограді здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.05.2009 року виходячи з розміру 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, визначеного відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, та перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 у розмірі встановленому ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.05.2009 року, виходячи з розміру 75 % від розміру мінімальної пенсії за віком, визначено відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період (т.1, а.с.12).

13.08.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Крикун Оленою Миколаївною відкрито виконавче провадження з примусового виконання вище вказаного виконавчого листа (т.1, а.с.29-30).

Відповідно до листа боржника від 18.09.2014 року стягувачу проведено нарахування за розпорядженням за період з 18.05.2009 року по 30.06.2009 рік, з 22.01.2010 року по 22.07.2011 року, нарахована сума становить 98306,10 грн. за період з 01.07.2009 року по 21.01.2010 рік, нарахована та виплачена сума становить 25123,14 грн., буде виплачено в порядку встановленому на законодавчому рівні (т.1, а.с.81).

08.12.2014 року державним виконавцем постановою закінчено виконавче провадження в зв`язку з тим, що рішення суду виконано боржником фактично, що підтверджується листами від 30.08.2012 року № 4308/08.21, від 18.09.2014 року № 7515/08-21, стягувачу здійснено перерахунок пенсії по вказаному рішенню суду за період з 18.05.2009 року по 30.06.2009 року, з 22.01.2010 року по 22.07.2011 року (до змін у законодавстві) у розмірі 98306,10 грн., з 01.07.2009 року по 21.01.2010 року нараховано та виплачено 25123,14 грн. (т.1, а.с.97).

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.08.2016 року визнана протиправною та скасована постанова державного виконавця від 08.12.2014 року про закінчення виконавчого провадження (т.1, а.с.130-136).

Постановою державного виконавця від 28.11.2016 року відновлено виконавче провадження №33841302 (т.1, а.с151).

Постановою державного виконавця від 04.01.2017 року виконавче провадження №33841302 закінчено в зв`язку з непред`явленням виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням в строки, визначені статтею 41 цього ЗУ "Про виконавче провадження" (т.1, а.с.153-154).

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 року вищезазначена постанова скасована (т.1, а.с.166-172).

24.06.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (т.1, а.с.8-10, 254-258).

Незгода із прийнятим відповідачем рішенням обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За приписами частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Як передбачено частиною першою статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений ст. 63 Закону № 1404-VIII.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру, оскільки не вийде за межі наданих йому повноважень та не буде діяти не у спосіб, встановлений Законом, оскільки сам факт неможливості виконати рішення суду боржником не є підставою закінчення виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник відповідача С.О. Мохна та представник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області М.О. Касімова, яка підтримала обґрунтування підстав оскаржуваного рішення, зазначили наступне.

На виконання рішення суду державним виконавцем здійсненні всі можливі виконавчі дії спрямовані на виконання рішення суду. Пунктом 9 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, виключає можливість виконання відповідного рішення.

Зазначали, що Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає іншого порядку вчинення виконавчих дій, ніж той який вказаний в статтях 63, 75 Закону. Перелічені виконавчі дії застосовані державними виконавцем вказують на повноту їх вчинення. Зазначений виконавчий документ підлягав поверненню стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», так як наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно та кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

При цьому, вказували на те, що повернення виконавчого листа не позбавляє права на повторне звернення.

Проте, суд не бере до уваги зазначені твердження, оскільки, встановлення нового строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не може слугувати підставою для підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідача, оскільки це буде суперечити принципу обов`язковості судових рішень, закріпленого як у національному законодавстві, так і у міжнародному, згоду на яке надано у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 року справі №1140/3479/18.

Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» («Жовнер проти України», № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Крім того, представник відповідача ОСОБА_6 зазначила, що однією з підстав повернення стала та обставина, що до управління державної казначейської служби України в м. Кропивницькому Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення, згідно виконавчого листа Кіровського районного суду м. Кіровограда №404/125/16-а від 26.10.2016 року, з Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на його користь заборгованості з виплати пенсії за період з 18.05.2009 по 22.07.2011 у розмірі 98 306,10 грн. На думку представника відповідача та третіх осіб існує два рішення суду, резолютивна частина яких містить один і той же період виплати коштів стягувану, а саме з 18.05.2009 року по 22.07.2011 року та відповідно за якими боржник - Кропивницьке об`єднане управління пенсійного фонду повинно виплатити кошти ОСОБА_1 у сумі 98 306,10 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського районного суду м. Кіровограда з позовом до Кіровоградського об`єднаного УПФ України Кіровоградської області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Відділ примусового виконання рішень управління ГТУЮ у Кіровоградській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання виконати рішення суду, стягнення заборгованості з виплати пенсії, відшкодування моральної шкоди.

Постановою Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2016 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року зазначена постанова скасована, позов задоволено частково.

Стягнуто з Кіровоградського об`єднаного УПФ України Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 18.05.2009 року по 22.07.2011 року в розмірі 98306 грн. 10 коп.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи встановив, що вимоги щодо стягнення сум за спірний період позивачем не заявлялися. Розрахунок суми належної позивачу за спірний період судами не здійснювався. Питання щодо зміни способу виконання постанови із зобов`язання здійснити позивачу перерахунок пенсії на стягнення конкретної суми пенсії є зміною постанови по суті, виходом за межі позовних вимог та вирішення питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи. Таким чином, вимога щодо стягнення заборгованості з виплати пенсії повинна бути самостійним предметом спору. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість з виплати пенсії за період з 18.05.2009 року по 22.07.2011 року складає 98306 грн. 10 коп. і ця сума підлягає стягненню з Кіровоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні по справі №404/125/16 (2-а/404/68/16), яке набрало законної сили та перебуває на виконанні встановив, що за позивачем рахується саме заборгованість перерахованої пенсії за період з 18.05.2009 року по 22.07.2011 року в розмірі 98306 грн. 10 коп. на виконання виконавчого листа №2-а-141/10 від 06.08.2012 виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда, проте не виплаченої.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція – це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 року у справі №К/9901/6161/18.

Сторонами не надано суду будь-яких доказів, які заперечують встановлені обставини у справі №404/125/16 (2-а/404/68/16).

Тобто, з викладеного суд робить висновок, що обставини у даній справі, встановлені у ході судового розгляду адміністративної справи 811/1666/18 можуть не доказуватися у межах даної справи, оскільки вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій є чинними, не скасовані та набрали законної сили.

Відтак, у одних і тих же спірних правовідносинах, які виникли між ОСОБА_1 Кіровоградського об`єднаного УПФ України Кіровоградської області існує два рішення суду. По справі №2-а-141/10 рішення зобов`язального характеру відповідно до якого перерахована пенсія та рішення по справі №№404/125/16 (2-а/404/68/16) щодо стягнення цієї ж не виплаченої пенсії.

При цьому, досліджуючи матеріали виконавчого провадження №33841302 судом вбачається, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-141/10 від 06.08.2012 виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда.

Резолютивна частина рішення суду, що міститься у зазначеному виконавчому листі, містить наступний припис: зобов`язати Управління Пенсійного фонду у м. Кіровограді здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 18 травня 2009 року виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, визначеного відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, та перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі встановленому ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 18 травня 2009 року, виходячи з розміру 75% від розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Отже, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі №2а-141/10 має лише зобов`язальний характер, оскільки спрямоване на зобов`язання УПФ України в м. Кіровограді вчинити дії щодо перерахунку пенсії позивача. При цьому, рішення суду не містить жодних посилань щодо зобов`язання УПФ України в м. Кіровограді виплатити або стягнути з відповідача перераховану пенсію на користь ОСОБА_1

Згідно з листом Управління Пенсійного фонду України м. Кіровограда №7515/08.21 від 18.09.2014 року стягувачу проведено перерахунок пенсії та нараховано 98306,10 грн. у відповідності зі ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, в матеріалах справи міститься відповідні докази а саме, копія розпорядження №206188 від 22.05.2012 року на виконання рішення суду по справі №2а-141/10 та листи на адресу ДВС про відповідне виконання (а.с.45-60, т.2).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда по справі №2а-141/10 взагалі було виконано в повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що державний виконавець під час виконання рішення суду зобов`язального характеру не наділений повноваженнями самостійно трактувати, переоцінювати чи роз`яснювати судові рішення, які підлягають виконанню.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд вважає, що відповідач здійснив всі необхідні заходи, передбачені вимогами Закону України «Про виконавче провадження», для виконання судового рішення по справі №2а-141/10, яке фактично виконано в повному обсязі, тому у виконавчого органу були відсутні підстави саме для повернення виконавчого листа.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.08.2019 року по справі №№161/10420/14-а.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідача від 24.06.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №33841302, винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області відновити виконавче провадження №33841302 щодо виконання виконавчого листа від 06.08.2012 №2а-141/10, суд зазначає наступне.

Зазначена позовна вимога про відновлення виконавчого провадження задоволенню не підлягає, оскільки саме скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві є достатнім та належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи приписи ч.1 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження", скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу матиме наслідком відновлення виконавчого провадження.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність оскаржуваного рішення, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позову.

02.09.2019 року до суду надійшла заява про стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу надано до суду копії договору про надання професійної правничої допомоги від 27.04.2019 року, додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги від 27.04.2019 року, ордеру про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням "Усатенко і Усатенко", розрахунку детального опису робіт, акту приймання - передачі та квитанцію до прибуткового касового ордера №64 від 30 серпня 2019 року на суму 4000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності, в силу того, що належним чином документально підтвердженими є витрати позивача на правничу допомогу, суд доходить висновку, про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 4000,00 грн. за надання останньому правничої допомоги.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова 6/7, код ЄДРПОУ - 34894735) - задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області від 24.06.2019 року у виконавчому провадженні №33841302 про повернення виконавчого листа від 06.08.2012 року №2а-141/10 стягувачові.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова 6/7, код ЄДРПОУ - 34894735)

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук