Рішення № 84009352, 29.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2019 р. справа № 300/1329/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Хімченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Управління Держпраці в Івано-Франківській області

про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі, також – позивач, ОСОБА_2 ), 20.06.2019, звернувся в суд з позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі, також – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №ІФ434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на переконання позивача, винесення оскаржуваної постанови є незаконним проявом тиску на нього як на підприємця при безумовній відсутності у його діях порушень законодавства про працю. Протиправність оскаржуваної постанови обґрунтовує тим, що за результатами інспекційного відвідування закладу позивача, інспекторами Управління Держпраці в Івано-Франківській області не вручено жодного документа, ні під час перевірки, ні за її результатами. Окрім цього, відповідачем не встановлено і не зафіксовано жодного факту допуску осіб до роботи без оформлення трудового договору. А письмові пояснення, відібрані інспекторами відповідача у осіб, які в момент інспекційного відвідування перебували в кафе позивача «Колиба під Дубами» спростовуються протоколами допиту свідків за матеріалами досудового розслідування, відповідно до яких зазначені особи всі пояснення писали під диктування інспекторів праці. Відповідно до показів осіб – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які в момент перевірки перебували у кафе позивача та фактично не були працевлаштовані, вони жодного дня не пропрацювали у ОСОБА_2 , а в день інспекційного відвідування прийшли обговорити можливість свого працевлаштування та оглянути кафе. Окрім цього, кримінальне провадження за фактом грубого порушення законодавства про працю (стаття 172 Кримінального Кодексу України) закрите у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, що також підтверджує відсутність порушення законодавства про працю. Також, позивач зазначає, що в порушення норм законодавства про працю, відповідачем були допущені процедурні порушення, зокрема, на початку інспекційного відвідування позивачу не вручалося направлення на перевірку, а після перевірки не надано ні акту перевірки, ні припису про усунення порушень. З огляду на вказані аргументи, позивач просить скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019 (а.с.6-24).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2019, заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено. Зупинено стягнення на підставі постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019, до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі - №300/1329/19 (а.с.52-54).

Ухвалою суду від 25.06.2019, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на "16" липня 2019 року о 10:00 год (а.с.1-2).

На адресу суду, 05.07.2019, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за №17-09/15-10/4462 від 05.07.2019 (а.с.63-72), зі змісту якого управління Держпраці в Івано-Франківській області не погоджується із позовом, вважає його необґрунтованим та безпідставним. Відповідач зазначає, що на підставі належних дозвільних документів з 21.02.2019 по 22.02.2019 здійснено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт №ІФ 434/1679/АВ від 22.02.2019. Згідно з актом перевірки встановлено порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме працю офіціанта – ОСОБА_5 , повара – ОСОБА_4 та посудомийниці – ОСОБА_3 у колибі позивача «Під Дубом» без укладення трудового договору. Таким чином, позивачем здійснено фактичний допуск вказаних осіб до роботи без належного оформлення трудових відносин. Окрім цього відповідач зазначає, що акт перевірки позивачу направлявся поштою за місцем реєстрації та отриманий останнім 27.02.2019, жодних заперечень чи зауважень до акта перевірки не надано. Також позивачу двічі направлявся припис про усунення порушень, проте ОСОБА_2 так його і не виконав, тому за результатами розгляду матеріалів інспекційного відвідування, прийнято рішення про розгляд справи про накладення штрафу. Враховуючи зазначене, за результатами розгляду справи відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову. Щодо неповідомлення про інспекційне відвідування відповідач наголосив, що таке повідомлення могло зашкодити проведенню зазначеного заходу контролю, а перебування осіб на кухні закладу у фартухах підтверджує їх роботу у кафе позивача.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.07.2019, представником позивача, адвокатом Шевчуком Петром Васильовичем подано відповідь на відзив (а.с.113-117), в якій зазначено, що відповідачем не спростовано аргументів, наведених в позовній заяві. Представник зазначає, що позивач не проживає за місцем реєстрації, куди направлялися документи перевірки, щонайменше 4 роки, та про фактичне місце проживання позивача повідомлялося ним безпосередньо в приміщенні управління Держпраці в Івано-Франківській області. Тому відповідачем порушено процедуру розгляду справи про накладення штрафу, що є підставою скасування оскаржуваної постанови.

У зв`язку із необхідність підготовки заперечення на відповідь на відзив, про що заявив у судовому засіданні представник відповідача, судом відкладено розгляд справи на 07.08.2019 о 15 год. 30 хв.

На адресу суду від представника відповідача 22.07.2019 надійшло заперечення на відповідь на відзив (а.с.127-129) у якому представник заперечив щодо доводів позивача у відповіді на відзив та вказав, що позивачу направлялася кореспонденція стосовно інспекційного відвідування на адресу, яка відповідає відомостям, зазначеним в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому посилання на неналежне повідомлення позивача про результати перевірки та розгляд справи про притягнення до відповідальності є помилковими. Також наголосив, що кореспонденція щодо розгляду даної справи направлялася на ту саму адресу та отримувалася позивачем. З огляду на все зазначене просить відмовити в задоволенні позову.

Також, від уповноваженого представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (а.с.132-133), призначеної на 07.08.2019 на іншу дату.

Від адвоката Шевчука П.В., що діє в інтересах позивача, надійшла заява із повідомленням про неможливість явки в судове засідання та проханням перейти до розгляду справи по суті (а.с.136-137). З даного приводу суд зазначає, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у відповідності до приписів частин 2 та 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також – КАС України), розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

У зв`язку із неявкою сторін, судове засідання, призначене на 07.08.2019 не відбулося, про що складено довідку (а.с.141). Тому, судовий розгляд даної справи призначено на 20.08.2019, про що повідомлено сторін шляхом направлення повісток (а.с.142, 143).

У судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2019 досліджено письмові докази та викликано в якості свідків інспекторів Управління Держпраці в Івано-Франківській області, які здійснювали інспекційне відвідування позивача, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також осіб, які перебували на кухні кафе позивача та відповідно до акта перевірки №ІФ 434/1679/АВ від 22.02.2019 працювали без укладення трудового договору, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У зв`язку із викликом свідків судовий розгляд справи відкладено на 29.08.2019 о 13 год 30 хв.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.08.2019 судом допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Свідок ОСОБА_6 в судове засідання не з`явися у зв`язку із хворобою. Свідок ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася, проте адвокатом позивача подано нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_9 із показами щодо проведення інспекційного відвідування та відібрання в неї пояснень (а.с.155).

Свідок ОСОБА_3 під присягою (а.с.151) надала свідчення, зазначивши, що в день проведення інспекційного відвідування позивача не була працевлаштована у ОСОБА_2 та не працювала у нього. Того дня – 21.02.2019 нею, у другій половині дня, приблизно о 15год 30хв, відвідано заклад позивача з метою можливості працевлаштування. Про наявність вакантних посад у позивача дізналася з оголошення на вулиці. Свідок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньо разом працювали в ресторані "Перлина Карпат", проте у зв`язку із закриттям цього закладу та їх звільненням шукали відповідну роботу за фахом. З метою ознайомлення із виробничими приміщеннями в кафе позивача, останній наполіг всім трьом одягти фартухи і запропонував приготувати собі чай, після чого ОСОБА_2 відлучився на декілька хвилин у котельню закладу. За період відсутності позивача в кухню кафе зайшли приблизно троє - четверо чоловіків, представившись інспекторами держпраці, попросили надати письмові пояснення відповідно до запропонованого зразка. Оскільки свідок ОСОБА_3 не мала досвіду у написанні таких пояснень, відповіді на поставлені запитання надиктовувалися інспекторами. Аналогічні покази надала свідок ОСОБА_5 під присягою (а.с.152). Зазначені свідки також вказали, що в кухні ресторану було затишно і не холодно, на відміну від самого приміщення залу ресторану, відвідувачів в той день взагалі не було і ресторан не працював, ніяких робіт з приготування їжі на кухні закладу не проводилося. Обидвоє свідків підтвердили, що на кухні, окрім горнят, не було ніякого посуду, також відсутні будь-які харчові продукти.

Необхідних питань щодо умов роботи, оплати праці тощо з ОСОБА_2 в той день обговорити не вдалося, попередньо домовилися зідзвонитися після Великодніх свят.

Свідок ОСОБА_7 під присягою (а.с.153) вказав, що являється головним державним інспектором Управління Держпраці в Івано-Франківській області та здійснював інспекційне відвідування позивача 21.02.2019. Зазначив, що наказ на проведення перевірки та направлення на перевірку знаходилися у керівника групи – ОСОБА_6 , а тому щодо ознайомлення та вручення зазначених документів позивачу йому невідомо. В приміщенні кафе група інспекторів пройшла до кухні закладу, де відібрала пояснення у працівниць кухні, які як з`ясовано, працювали без укладення трудового договору, що відображено у поясненнях. Щодо роботи закладу і кухні зазначив, що не пригадує, щоб проводилися якісь роботи із приготування їжі. Пояснив, що інспекторами надавалася допомога особам при написанні пояснень.

Свідок ОСОБА_8 під присягою (а.с.154) також вказав, що являється головним державним інспектором Управління Держпраці в Івано-Франківській області та здійснював інспекційне відвідування позивача 21.02.2019. Вказав, що кухня працювала, готувалася їжа, пригадує, що і за барною стійкою закладу також був працівник.

Суд зазначає, що покази інспекторів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суттєво різняться між собою в частині підтвердження ознак роботи закладу та виконання робіт з приготування їжі свідками у яких відбиралися пояснення, а тому суд не може покладатися на достовірність свідчень інспекторів.

Представник позивача аргументи та вимоги, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. Будучи присутнім на інспекційному відвідуванні зазначив, що безпосередньо пояснень не відбирав, із позивачем та особами, в яких відбиралися пояснення не контактував. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вислухавши свідків, дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, суд зазначає таке.

Відповідно до наказу про проведення інспекційного відвідування від 21.02.2019 №290-Д (а.с.75) та направлення від 21.02.2019 №04-13/15-10/1356 (а.с.76) головними інспекторами відділу з питань трудових відносин та зайнятості ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , 21.02.2019, проведено інспекційне відвідування колиби «Під Дубом» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , щодо додержання вимоги законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із працівниками. Докази пред`явлення позивачу зазначеного наказу та направлення в момент перевірки в матеріалах справи відсутні.

За результатами здійсненої перевірки складено акт №ІФ434/1679/АВ від 22.02.2019 (а.с.82-84). Відповідно до вказаного акта, інспекторами праці виявлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме, в порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, ФОП ОСОБА_2 здійснив фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 21.02.2019 о 15 год 25 хв, під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 за місцем фактичного здійснення діяльності в колибі «Під ОСОБА_11 » встановлено, що на робочому місці знаходилися офіціант ОСОБА_5 , повар ОСОБА_9 , посудомийка ОСОБА_3 Особи в поясненнях вказали, що перебувають перший день на роботі, проте трудовий договір не укладали. Тому встановлено, що ФОП ОСОБА_2 трудовий договір із зазначеними вище працівниками не укладав, а отже в порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України ФОП ОСОБА_2 здійснив фактичний допуск працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин. Окрім цього в акті перевірки відзначено, що процес відвідування зафіксовано засобами аудіотехніки та фототехніки (на звороті а.с.83). З даного приводу суд зазначає, що відповідачем в процесі розгляду даної адміністративної справи не долучено жодного аудіо-, фото- чи відеодоказу, який би підтверджував вказані у акті перевірки факти. Крім цього, допитані в якості свідків інспектори теж заперечили проведення аудіо, фото чи відео фіксації під час інспекційного відвідування підприємця ОСОБА_2 .

Примірник акта перевірки позивачу направлено 25.02.2019 о 17 год 35 хв поштовим відправленням із рекомендованим повідомленням про вручення №7601860988711, проте у відповідності до відстеження поштового відправлення, що міститься на офіційному сайті Укрпошти, відправлення вручено 27.02.2019 14:30 (а.с.86).

За результатами винесеного акту перевірки, інспектором праці Юрочком Андрієм Степановичем складено припис № ІФ 434/1679/АВ/П від 06.03.2019 про усунення порушень (а.с.87), виявлених під час інспекційного відвідування колиби «Під ОСОБА_11 », що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 до 18.03.2019. Проте, зазначений припис, що був направлений позивачу в с.Голинь, Рожнятівського району не вручено та повернуто відповідачу за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.89).

У зв`язку із неврученням припису, відповідачем повторно направлено припис №ІФ 434/1679/АВ/П від 06.03.2019 (а.с.91), яким зобов`язано позивача усунути описані порушення у строк до 11.04.2019. Проте, вказаний припис направлено позивачу за невстановленою адресою: в с. Креховичі, Рожнятівського району (а.с.92,93).

Оскільки на адресу відповідача від ОСОБА_2 не повернулося підписаних акта перевірки та припису про усунення виявлених порушень, інспектором праці Юрочком А.С. складено відповідний акт від 08.04.2019 та направлено позивачу за адресою: с.Голинь, Рожнятівського району, Івано-Франківської області (а.с.94, 95).

Відповідачем, 27.02.2019, прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу за №ІФ434/1679/АВ/ТД (а.с.97) та направлено позивачу повідомлення від 05.03.2019 №05-07/15-10/1681 про виклик на розгляд справи про накладення штрафу 14.03.2019 о 14 год 45 хв. (а.с.98) на адресу: АДРЕСА_1 (а.с.99), проте поштове відправлення повернулося за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.100, 101).

Управління Держпраці в Івано-Франківській області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта перевірки від 22.02.2019 № ІФ 434/1679/АВ винесло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ 434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019, відповідно до якого за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України притягнуто до відповідальності, передбаченої абзацом 1 частини 2 статті 265 КЗпП України та накладено на позивача штраф у розмірі 375570 грн. Зазначена постанова направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.103), проте поштове відправлення повернулося відповідачу за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 104, 105).

Вказана постанова звернута до примусового виконання у Калуський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження №59228034 від 29.05.2019 (а.с.46).

Відповідач 12.04.2019 листом №04-13/15-10/2719 звернувся до Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області з повідомленням про те, що в діях ФОП ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбаченого статтею 172 КК України та направлено матеріали інспекційного відвідування позивача для вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності (а.с.96)

Проте, 30.05.2019, старшим слідчим Рожнятівського ВП Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області винесено постанову, якою вирішено кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12019090220000135 від 17.04.2019 закрити у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (а.с.47-50). В ході досудового розслідування посадовою особою Рожнятівського ВП Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області допитано як свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , що підтверджується протоколами допиту свідків від 30.05.2019 (а.с.39-40, 41-42,43-44). У вказаних протоколах допиту свідків, особи вказали, що в день інспекційного відвідування позивача, що відбулося 21.02.2019 вони відвідали заклад з метою працевлаштування, тому помилково вказали під диктування інспекторів праці, що перебували на роботі перший день, оскільки жодного дня не працювали у позивача.

Тому, на переконання позивача оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, відтак, з метою захисту свого порушеного права він звернувся із позовною заявою до суду.

Досліджуючи доводи позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, суд зазначає, що в обґрунтування її протиправності позивачем наведено два аргументи, а саме те, що особи, у яких відібрано пояснення щодо їх роботи у кафе позивача, насправді не працювали у позивача, а лише працевлаштовувалися та те, що при розгляді справи про накладення на позивача штрафу, відповідачем порушено процедуру повідомлення позивача та направлення відповідних документів, що унеможливило участь позивача у розгляді даної справи та надання відповідних свідчень чи доказів своєї невинуватості.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (надалі, також – КЗпП України) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Виходячи із вищезазначених приписів трудового законодавства, забороняється фактичний допуск до роботи особи без укладення трудового договору. В свою чергу факт здійснення такої роботи, на переконання суду, повинен фіксуватися належними та допустимими способами та засобами, які б дали можливість беззаперечно встановити допуск певної ідентифікованої особи до виконання роботи без укладення трудового договору.

Частинами 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі, також – Закон №877) визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Частиною 8 статті 4 Закону №877 передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

У відповідності до приписів статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Україною 12.10.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми, Кабінетом Міністрів України, постановою від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі, також – Порядок №295).

Порядок №295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.

Згідно з пунктом 9 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Підпунктом 3 та 6 пункту 11 Порядку №295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з пунктом 20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Пунктом 22 Порядку №295 передбачено, що матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Відповідно до пункту 23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з пунктом 25 Порядку №295 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Відповідно до пункту 26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 29 Порядку №295, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Приписами пункту 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Приписами пункту 8 Порядку №509 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Так, у підтвердження факту допуску осіб до роботи в колибі «Під Дубом», що належить позивачу, інспекторами праці відібрано пояснення в осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (а.с.78, 79, 80). У всіх поясненнях в графі: «найменування роботодавця» зазначено: « ОСОБА_2 », «дата укладення трудового договору» зазначено: «не укладали», «працюю з» зазначено: « 21.02.2019» або «перший день на роботі», «режим роботи» зазначено: «перший день на роботі», «інше» зазначено: «пояснення написане мною власноручно». Вказані пояснення підписані особами із зазначенням дати – 21.02.2019.

Суд звертає увагу, що вищевказані пояснення є єдиними доказами, зібраними відповідачем, які можуть підтвердити наявність ознак порушення ОСОБА_2 частини 3 статті 24 КЗпП України. Інших доказів, які б свідчили про фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) відповідачем не надано.

Відповідно до приписів статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із статтею 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведені норми КАС України, суд вважає, що виключно на підставі вищевказаних пояснень неможливо зробити висновок про фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору. Водночас, висновок про фактичний допуск ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 спростовується їхніми показами в якості свідків (а.с. 39-40, 41-42, 43-44) у межах досудового розслідування кримінального провадження №12019090220000135 від 17.04.2019, у яких вони вказали, що 21.02.2019 відвідали заклад позивача з метою працевлаштування, чим і пояснюється помилково вказане в поясненнях від 21.02.2019 в графах: «працюю з» зазначено: « 21.02.2019» або «перший день на роботі», «режим роботи» зазначено: «перший день на роботі». Вказане ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтвердили в судовому засіданні під присягою свідка, зазначивши, що прийшли до позивача тільки працевлаштовуватися, а оскільки заклад в той період не працював, позивач запропонував їм оглянути колибу та приготувати собі чаю, а у зв`язку із перебуванням на кухні в цілях гігієни, одягти фартухи. Таке ж пояснення надала ОСОБА_9 в нотаріально посвідченій заяві (а.с. 155).

Суд наголошує, що преюдиційним при кваліфікації порушення частини 3 статті 24 КЗпП України є встановлення фактичного допуску працівників до роботи, що в даній справі посадовими особами здійснено не було та не доведено під час судового розгляду справи. Перебування осіб на кухні закладу не може автоматично підтверджувати факт здійснення ними відповідної роботи. Так, на запитання суду в інспекторів праці чи робили вони замовлення в колибі з метою фактичного підтвердження виконання роботи ймовірними працівниками закладу, інспектори вказали, що замовлень не робили. Перебування інших осіб, які могли бути потенційними відвідувачами заклади у колибі позивача зі слів опитаних свідків не було. Усі допитані свідки окрім ОСОБА_8 вказали, що на кухні закладу приготування страв не здійснювалося. Окрім цього, як зазначалося вище, жодної фіксації з приводу допуску до роботи осіб, у яких відбиралися пояснення інспекторами не здійснювалося, а тому, на переконання суду, відповідачем не встановлено факту допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, що в свою чергу нівелює висновок про порушення позивачем приписів частини 3 статті 24 КЗпП України, викладений у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими №ІФ 434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019.

Окрім цього, у підтвердження дій щодо працевлаштування ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 позивачем надано договори про професійне навчання безробітного у роботодавця (а.с.27-29, 31-33, 35-37) укладені з квітня 2019 року, а в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підтвердили наявність триваючих трудових відносин із позивачем на момент розгляду даної справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято оскаржувану постанову поверхнево, без з`ясування усіх фактичних обставин, на підставі хибних висновків, а тому вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Що стосується посилання представника позивача на неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу, як підстави для скасування постанови №ІФ 434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019 з процедурних питань, суд вважає такі твердження помилковими та зазначає, що кореспонденція направлялася позивачу за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (77343 АДРЕСА_3 Івано- АДРЕСА_4 обл АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 Голинь, вулиця Коновальця, будинок 45).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з приписами пункту 5 частини 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про фізичну особу – підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Таким чином, контроль за актуальністю інформації, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань покладається на позивача і в контролюючих органів чи суб`єктів цивільного обороту відсутня необхідність вчиняти додаткові дії щодо встановлення місцезнаходження позивача.

Суд зазначає, що уся кореспонденція, пов`язана із розглядом справи про накладення штрафу направлялася відповідачем на адресу: АДРЕСА_4 Коновальця, АДРЕСА_2 правомірно, а невручення поштової кореспонденції з незалежних від контролюючого органу причин не може вважатися процедурним порушенням при прийнятті оскаржуваної постанови.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, добросовісно.

Принцип добросовісності — загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

За наведених підстав та вказаних правових норм суд дійшов висновку про те, що постанова №ІФ434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019 прийнята не обгрунтовано, не добросовісно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3755,70 грн, що підтверджується квитанцією 0.0.1376856325.1 від 10.06.2019 (а.с.4) та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 576,30 грн, що підтверджується квитанцією 0.0.1376858720.1 від 10.06.2019 (а.с.3).

Учасниками справи не подано до суду доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, а тому в суду відсутні процесуальні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ434/1679/АВ/ПТ/ТД-ФС від 14.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ – 39784625) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 70 копійок та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 576 (п`ятсот сімдесят шість) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ;

відповідач: Управління Держпраці в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 67, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 39784625.

Рішення складене в повному обсязі 03 вересня 2019 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.