Рішення № 84009316, 29.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2019 року Справа № 280/2466/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Волинської митниці ДФС

про визнання дій незаконними та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці ДФС (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати дії відповідача щодо вимоги сплати позивачем єдиного збору у розмірі 10 євро – незаконними, та зобов`язати відповідача повернути позивачу безпідставно сплачені внаслідок цих дій кошти, відповідно до банківських квитанцій №37287171 та №3728717.

Ухвалою суду від 29.05.2019 відкрито провадження у адміністративній справі №280/2466/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду без виклику сторін.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.12.2018 позивач в`їхав на митну територію України на власному авто Рено Лагуна, номерний знак НОМЕР_1 . Автомобіль ввозився у режимі імпорту згідно попередньої декларації UA112080/2018/029536 від 03.12.2018. Вказує, що митний інспектор протиправно вимагав позивача здійснити сплату єдиного збору у розмірі 10 Євро. Позивач був змушений сплатити вказану суму єдиного збору, оскільки інспектор відмовлявся проводити подальше оформлення документів. Однак, стверджує, що автомобіль позивача не входить до переліку транспортних засобів за які сплачується єдиний збір при перетинанні державного кордону, відповідно до ст. 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві (вх. №25083 від 19.06.2019) В обґрунтування зазначає, що під час переміщення через митний кордон України транспортного засобу н.з. НОМЕР_1 , що ввозився на митну територію України гр. ОСОБА_1 . згідно із попередньою митною декларацією № UA112080/2018/029536 стосовно зазначеного ТЗ проводились заходи офіційного контролю, підтвердженням якого є наявність відбитка особистої печатки лікаря ветеринарної медицини на контрольному талоні АСС №551008 на транспортний засіб. Саме у зв`язку з проведенням заходів офіційного контролю посадовою особою митниці під час здійснення митного оформлення вищевказаного транспортного засобу згідно з УМК МД-1 серії 20501М №0457554 від 04.12.2018 було стягнуто єдиний збір за ставкою 10 Євро. Вважає, що Волинська митниця ДФС діяла у межах та у спосіб визначених митним законодавством України. Тому просить у позові відмовити у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

04 грудня 2018 року через митний пост Ягодин, ОСОБА_1 в`їжджав на митну територію України на власному авто Рено Лагуна, номерний знак НОМЕР_1 .

Автомобіль ввозився на митну територію України згідно з попередньою митною декларацією № UA112080/2018/029536 від 03.12.2018.

Як пояснює позивач у своєму позові, при оформленні документів, на вимогу митного інспектора, позивач був змушений сплатити єдиний збір у розмірі 10 євро, оскільки за відсутності квитанції про сплату інспектор відмовлявся проводити подальше оформлення документів.

На підтвердження сплати єдиного збору у сумі 319,25 грн. позивачем надана копія квитанції №37287171 від 04.12.2018 (а.с. 5).

Позивач не погоджуючись із такими діями співробітників митниці подав скаргу до Волинської митниці ДФС (а.с.6), якою просив дати оцінку діям інспектора який примусив позивача сплатити єдиний збір та поновити майнове право позивача, а саме компенсувати витрати понесені позивачем у зв`язку зі сплатою єдиного збору.

Листом в.о. начальника Волинської митниці ДФС від 10.01.2019 №ха-4/19/03-70-61 (а.с. 7-8) повідомлено позивача про правомірність дій митниці, оскільки під час переміщення позивачем через митний кордон України транспортного засобу, стосовно нього проводилися заходи офіційного контролю шляхом проведення санітарно-ветеринарного контролю.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо вимоги сплатити єдиний збір в розмірі 10 євро, а також з вимогою зобов`язати відповідача повернути позивачу безпідставно сплачені внаслідок цих дій кошти позивач звернувся до суду із цим позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 4 листопада 1999 року № 1212-XIV «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 4 листопада 1999 року № 1212-ХІV (надалі - Закон № 1212-ХІV, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених статтею 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, а також за проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідно до Митного кодексу України та інших законів України заходів офіційного контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) під час ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту). Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

Статтею 5 Закону № 1212-ХІV встановлено ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордом України контролю вантажів і транспортних засобів, зокрема для таких транспортних засобів: автобуси, вантажні автомобілі з/або без причепів та тягачі з/або без напівпричепів; великовагові автотранспортні засоби; великовагові автотранспортні засоби з перевищенням осьових навантажень; великогабаритні автотранспортні засоби з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини; залізничний вагон, контейнер.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму "єдиного вікна" та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» від 06.09.2018 N 2530-VIII внесено зміни зокрема до ст.319 Митного кодексу України, відповідно до яких товари, що ввозяться на митну територію України (у т.ч. з метою транзиту), можуть підлягати заходам офіційного контролю.

Згідно ч.2 ст.319 МК України заходи офіційного контролю проводяться:

1) у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України - в обсязі, необхідному для надання дозволу на пропуск товарів через митний кордон України для їх переміщення до пунктів призначення на території України чи до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України або випуску їх у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України;

2) у пунктах призначення на території України - в обсязі, необхідному для надання дозволу на випуск товарів у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну.

Заходи офіційного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України проводяться органами доходів і зборів шляхом попереднього документального контролю.

Попередній документальний контроль розпочинається після пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення і документів на такі товари в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України.

Частиною 5 статті 319 Митного кодексу України визначено, що попередній документальний контроль припиняється посадовою особою органу доходів і зборів у разі, зокрема проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідних санітарних заходів у зв`язку із загрозою занесення збудників хвороби тварин на територію України.

Як стверджує відповідач у своєму відзиві, на виконання протокольних рішень засідань державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Волинській обласній державній адміністрації щодо недопущення та поширення збудника африканської чуми свиней у пунктах пропуску Волинської митниці ДФС здійснюються заходи, спрямовані на недопущення ввезення/вивезення заборонених товарів тваринного походження, зокрема заходи офіційного контролю шляхом проведення санітарно- ветеринарного контролю. Таким чином, під час переміщення через митний кордон України транспортного засобу з р.н. 0810АJ, що ввозився на митну територію України гр. ОСОБА_1 . згідно з попередньою митною декларацією №UА112080/2018/029536, стосовно зазначеного ТЗ проводились заходи офіційного контролю.

Також відповідач зазначає, що підтвердженням проведення заходів офіційного контролю по вказаному транспортному засобу, а саме ветеринарно-санітарного контролю, є наявність відбитка особистої печатки лікаря ветеринарної медицини на контрольному талоні АСС №551008 на транспортний засіб р.н. 0810АJ. Саме в зв`язку з проведенням заходів офіційного контролю посадовою особою митниці під час здійснення митного оформлення вищевказаного транспортного засобу згідно з УМК МД-1 серії 20501М №0457554 від 04.12.2018 року було стягнуто єдиний збір за ставкою 10 Євро.

Проте суд не може погодитися із такою позицією відповідача у зв`язку з наступним.

Так, як було вже зазначено вище, статтею 1 Закону №1212 дійсно передбачена сплата єдиного збору за проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України заходів офіційного контролю.

При цьому, суд звертає увагу, що вказаною статтею чітко вказано, що єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у ст.5 Закону.

У статті 5 Закону №1212 в переліку транспортних засобів, яким встановлено ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордом України контролю вантажів і транспортних засобів – відсутні легкові автомобілі.

Відповідачем не заперечується той факт, що позивач переміщав через митний кордон України транспортний засіб - легковий автомобіль. Вказане також підтверджене наданими відповідачем копіями митних декларацій та додаткового аркушу до Акту про проведення митного огляду.

За таких обставин суд погоджується з позивачем щодо неправомірності дій співробітників митниці щодо вимоги про сплату позивачем єдиного збору.

Разом із тим, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу безпідставно сплачені внаслідок цих дій кошти відповідно до банківських квитанцій №37287171 та №37287172 оскільки позивачем у позові не наведено будь-якого обгрунтування такої позовної вимоги, у тому числі нормативного, при цьому ані Законом №1212, ані Митним кодексом України не передбачений порядок повернення органами Митниці суми сплаченого єдиного збору. Отже такі вимоги позивача, щодо зобов`язання відповідача повернути позивачеві безпідставно сплачені кошти, не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Проте, позивач не позбавлений права захисту своїх майнових прав у іншому порядку, як то стягнення шкоди або збитків.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги частково обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що у співробітників Волинської митниці ДФС були відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 єдиного збору під час переміщення на митну територію України легкового автомобілю згідно попередньої декларації №UА112080/2018/029536.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання дій незаконними та зобов`язати вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Волинської митниці ДФС щодо вимоги сплати ОСОБА_1 єдиного збору у розмірі 10 євро.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 394772698) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова