Рішення № 84009290, 02.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2019 року о/об 15 год. 05 хв.Справа № 280/3742/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Міністерства оборони України (03168, м.Київ-168, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022)

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №133 від 22.12.2017 у частині щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду Великої Вітчизняної війни І групи.

У позові зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом ОСОБА_2 групи Великої Вітчизняної війни та має право на пільги встановлені законодавством України для інвалідів війни. 19.12.2016 позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з заявою про підготування клопотання про одноразову грошову допомогу як інваліду Великої Вітчизняної війни І групи. Листом від 21.12.2016 Запорізьким обласним військовим комісаріатом було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги та повернуто документи позивача. Позивач оскаржив зазначену відмову до суду. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 було визнано протиправними дії Запорізького обласного військового комісаріату щодо відмови в підготуванні клопотання про одноразову грошову допомогу як інваліду Великої Вітчизняної війни І групи та поверненні позивачу документів. Зобов`язано Запорізький обласний військовий комісаріат підготувати клопотання про одноразову грошову допомогу як інваліду Великої Вітчизняної війни І групи. Одразу після винесення постанови суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з заявою про виконання рішення суду. Однак рішення суду не виконувалося довгий час. Після неодноразових звернень позивача до Міністерства оборони України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Запорізького обласного військового комісаріату, у травні 2019 року позивачем було отримано витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №133 від 22.12.2017. Засідання комісії Міністерства оборони України відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду Великої Вітчизняної війни І групи, у зв`язку з тим, що позивачу була встановлена інвалідність понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби. Позивач вважає зазначені дії відповідача незаконними.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідно до ч.9 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті. Позивач був звільнений з військової служби в 1948 році, а інвалідність встановлена через 61 рік після звільнення.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 05.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 02.09.2019.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

У Витязі з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.12.2017 за №133 зазначено: «… Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а саме: 4. Старшому сержанту в запасі БОРИСЕНКУ Олександру Омел`яновичу (Запорізький ОВК), документи якого надійшли відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 за справою №334/246/17, якого 01.03.1948 звільнено зі строкової військової служби та 28.12.1995 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом II групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК №094360 від 28.12.1995), а 21.09.2009 під час повторного огляду органами МСЕК визнано інвалідом І групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АД №118516 від 21.09.2009). Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975 передбачено, що допомога, яка не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. ОСОБА_1 . II групу інвалідності встановлено до набуття чинності Закону України від 4 квітня 2006 року №3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги. Згідно з частиною 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, яка діяла на час встановлення йому інвалідності, а також підпункту 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №499, одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцям строкової служби у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. ОСОБА_1 інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби. Крім цього, заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення. …».

Судом досліджено надані до суду копії: Паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 13.04.1999 ОСОБА_1 ; Посвідчення серії НОМЕР_3 ; Виписки із Акта огляду МСЕК №118516; Довідки до Акта огляду МСЕК №118516; Військового квитка НО НОМЕР_4 ; постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №334/246/17; інших документів.

Зокрема, у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №334/246/17 зазначено: «… ОСОБА_1 в період з 02.02.1943 року по березень 1948 рік проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил колишнього СРСР, що підтверджується військовим квитком серії НО НОМЕР_5 1539021, виданого Кам`янсько-Дніпровським ОРВК Запорізької області 26.02.1964р. У 1945 році ОСОБА_1 отримав поранення, одержане під час захисту СРСР в період Великої Вітчизняної війни, що підтверджується актом судово-медичного обстеження №5561, виданим Запорізьким обласним бюро судово-медичної експертизи; свідоцтвом про хворобу №194/153 від 24.11.1995, виданого військово-лікувальною комісією Орджонікідзевського районного військового комісаріату м.Запоріжжя. Відповідно до довідки МСЕК №094360, ОСОБА_1 28.12.1995р. встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, причина інвалідності – поранення під час захисту СРСР. За результатами повторного огляду ЛТЕК, позивачу 21.09.2009р. встановлено І групу інвалідності безстроково, причина інвалідності – поранення під час захисту СРСР, та видано довідку до Акту огляду МСЕК серії АД №118516. … Оскільки, позивач не отримував компенсаційних виплат від НАСК «Оранта» у зв`язку з встановленням у 1995 році ІІ групи інвалідності (іншого суду не доведено), то позивач не може бути позбавлений можливості реалізувати встановлене законом право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності у 2009 році. …».

Відповідачем не надано до суду доказів які б свідчили, що позивач не отримував «поранення під час захисту СРСР».

Звідси, на думку суду, відповідачем не обґрунтовано твердження – «заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення».

Позов підлягає частковому задоволенню враховуючи викладене вище та через наступне.

Згідно з ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Як зазначено у ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (набрала чинності 24.01.2014) зазначено: «2. Установити, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №499 (Офіційний вісник України, 2008р., №39, ст.1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007р. №284 (Офіційний вісник України, 2007р., №14, ст.532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007р. №1331 (Офіційний вісник України, 2007р., №89, ст.3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги».

Згідно з пп.4 п.2 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затвердженого 28.05.2008 постановою Кабінету Міністрів України №499, одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців строкової служби - за максимальним посадовим окладом за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення; (…).

Підсумовуючи наведене, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності у 2009 році.

Суд вважає, що пункт 4 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.12.2017 за №133 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням І групи інвалідності у 2009 році є протиправним та підлягає скасуванню.

Однак, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, на думку суду, права та інтереси позивача будуть захищені якщо відповідач буде зобов`язаний повторно розглянути документи щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням І групи інвалідності у 2009 році та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись: ст.19 Конституції України, ст.ст.9, 77, 132, 134, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.12.2017 за №133 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у зв`язку з встановленням І групи інвалідності у 2009 році.

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м.Київ-168, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у зв`язку з встановленням І групи інвалідності у 2009 році та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позову відмовити.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 02.09.2019.

Суддя О.О. Прасов