
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 вересня 2019 року о/об 14 год. 15 хв.Справа № 280/2820/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправною та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 19.03.2019 за №Ф-10944-51, якою визначено позивачу сплатити борг (недоїмку) в сумі 9828,72 грн.
У позові зазначено, що 19.03.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області прийняло Вимогу №10944-51, якою визначило ФОП ОСОБА_1 сплатити борг (недоїмку) в сумі - 9828,72 грн. з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік. Вимога від 19.032019 за №10944-51 сформована на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 за №449, та даних інформаційної системи органу доходів і зборів (інформації, яка обліковується в інтегрованих картках позивача (платника) на дату формування Вимоги). Позивач є фізичною особою-підприємцем з 04.04.2017, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває на обліку в Бердянській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області, як платник єдиного податку 2 групи. Також, позивач є інвалідом 3 (третьої) групи (загальне захворювання) та знаходиться на обліку в Бердянському ОУПФУ в Запорізькій області та відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується довідкою Бердянського ОУПФУ в Запорізькій області, вих.№1698. 11.02.2019 позивачем помилково було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, відповідно про нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Форма №Д5(річна). 20.02.2019 до прийняття відповідачем оскаржуваної Вимоги позивачем до контролюючого органу було подано електронне звернення з проханням провести невиїзну документальну перевірку нарахування та сплати ЄСВ, у зв`язку із помилково поданим звітом та розглянути питання щодо його скасування, а також не здійснювати нарахування недоїмки на особовому рахунку з причин помилковості надання звітності. У даній заяві позивачем була обґрунтована дана вимога тим, що він є пенсіонером по інвалідності 3 група (загальне захворювання) та не має на меті приймати добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного страхування. Листом від 18.03.2019 за №12350/6/99-99-13-02-0185 контролюючий орган повідомив про те, що у разі самостійного визначення платником бази нарахування єдиного внеску, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах, а отже, для скасування Звіту за 2018 рік підстав немає. Добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Між позивачем та відповідачем відсутній будь-який договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Помилкова подача позивачем Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік не може свідчити про факт бажання або участі позивача у системі страхування, а також не може бути підставою для скасування за позивачем права на пільги щодо сплати єдиного внеску згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Позивач підтримав позов.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до даних відображених в ІТС «Податковий блок» позивачем подано Звіт за 2018 рік, в якому самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску та суму до сплати. Оскільки позивачем самостійно визначена база нарахування єдиного внеску, то підстав для скасування Звіту за 2018 рік не має. Отже, Вимога №Ф-10944-51 від 19.03.2019 винесена правомірно.
Відповідач проти позову заперечував.
Ухвалою судді від 15.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 05.08.2019 об 14 год. 00 хвил. за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.08.2019 відкладено розгляд справи на 02.09.2019 об 13 год. 50 хвил.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис від 04.04.2017 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 з 01.05.2017 перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку 2 групи.
11.02.2019 за вх.№5375 позивачем подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (Форма №5Д (річна)), в якій, зокрема, зазначено: сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини – щомісяця 3723,00 грн., усього за рік 44676,00 грн.; розмір єдиного внеску – 22%; сума нарахованого єдиного внеску – щомісяця 819,06 грн., усього за рік 9828,72 грн.
У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10944-51 від 19.03.2019 ГУ ДФС у Запорізький області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 9828 грн. 72 коп. на р/ НОМЕР_2 , який виник станом на 28.02.2019, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Згідно з інтегрованою карткою по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 станом на 28.02.2019 має заборгованість у вигляді недоїмки у сумі 9828,72 грн.
У Пенсійному посвідченні № НОМЕР_1 , виданому 27.09.2016 довічно, зазначено, що ОСОБА_1 має пенсію по інвалідності 3 групи (загальне захворювання).
Позов не підлягає задоволенню через викладене вище та через наступне.
1. Як зазначено у п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Аналогічні приписи містить у собі і п.4 Розділу ІІ "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України №469 від 04.05.2018), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі - "Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"), згідно з яким: особи, зазначені в підпунктах 3, 6 пункту 1 цього розділу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Як зазначено в абз.1-2 п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п.1 Розділу V "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого 14.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 15.05.2018 за №511), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (надалі - "Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"), у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку. Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб. Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми "скасовуюча", "додаткова", цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.
Відповідно до п.2 Розділу V "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв`язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається. Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5, 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.
Як зазначено у п.5 Розділу V "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені пунктом 9 розділу IV цього Порядку.
Згідно з п.6 Розділу V "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці із зазначенням типу форми "скасовуюча" та "додаткова", вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти).
Позивачем не надано до суду доказів намагання виправити помилки у звітності з єдиного внеску шляхом подання до контролюючого органу відповідної уточненої звітності.
Суд бере до уваги те, що згідно з п.16 Розділу ІІ "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
2. У ч.4 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зазначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів зобов`язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Як зазначено в абз.1 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (абз.3 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз.4 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз.5 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до п.3 Розділу VІ "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: (…) платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; (…) Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. (…) Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками після коми.
У п.4 Розділу VІ "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зокрема, зазначено: «Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). … При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога). В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги: службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис; працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції,- у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги; інформаційно-телекомунікаційною системою контролюючого органу - у разі надсилання вимоги до електронного кабінету платника (для платників, які пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та обрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі). У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику корінець такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та: якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом, підшивається і примірник (копія) рішення суду до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд; у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених статтею 25 Закону, підшивається і копія рішення про списання».
Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
В абз.1 пп.1 п.5 Розділу V "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зазначено, що з метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, кожний робочий день формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених грошових зобов`язань/фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від`ємного значення суми ПДВ, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях/рішеннях/вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та наявних в ІКП (далі - реєстр розбіжностей КПР ІКП).
Після набуття узгодженості суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідний період відповідачем стали вживатись заходи до позивача.
Суд вважає, що у відповідача були наявні правові підстави для формування 19.03.2019 та надіслання ФОП ОСОБА_1 . Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10944-51 на суму 9828 грн. 72 коп.
Відтак, відповідачем додержано приписи ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Розділу VІ "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" при формуванні та направленні ФОП ОСОБА_1 . Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10944-51 від 19.03.2019 на суму 9828 грн. 72 коп.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 243-246, 287 КАС України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі 02.09.2019.
Суддя О.О. Прасов
Судове рішення № 84009170, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 02.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/2820/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: