Рішення № 84008448, 30.08.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1891/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Морський” (65029, м. Одеса, вул. Дюківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 35179029)

про стягнення 4 564,52 грн., з яких 3 993,95 грн. – пеня, 570,56 грн. – 3 % річних

Представники:

Від позивача – Піун С.П (довіреність від 17.05.2019 № 14/194);

Від відповідача – не з`явився.

Суть спору:

Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Морський” (далі - Відповідач) про стягнення 4 564,52 грн., з яких 3 993,95 грн. – пеня, 570,56 грн. – 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про місце, дату і час проведення судового засідання, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.07.2019.

Протокольною ухвалою від 30.07.2019 відкладено судове засідання на 30.08.2019, ухвалено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Київської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 12, 13, 14, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 20, 173, 174, 175, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 264, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору постачання природного газу від 15.09.2016 № 3657/1617-ТЕ-23 щодо оплати.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 13.08.2019 № 35441/19. Відзиву на позовну заяву до господарського суду не надходило.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

15.09.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 3657/1617-ТЕ-23 (далі – Договір від 15.09.2016) /а.с. 15-23/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 15.09.2016 постачальник (Позивач) зобов`язався поставити споживачеві (Відповідачу) у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно із пунктами 2.1, 3.4 Договору від 15.09.2016 постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 180 тис. куб. м., у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів): 15 тис. куб. м. – жовтень, 25 тис. куб. м. листопад, 35 тис. куб. м. – грудень, 45 тис. куб. м. січень, 30 тис. куб. м. лютий, 30 тис. куб. м. березень. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному м`ясці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла обліку природного газу.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.4 Договору від 15.09.2016 регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. № 758. Ціна за 1000 куб. м. природного газу за цим договором становить 4 942,00 грн., крім того, податок на додану вартість (ПДВ) – 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 5 930,40 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Пунктом 6.1 Договору від 15.09.2016 встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 – відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Позивачем та Відповідачем складено та підписано Акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 971 375,81 грн., а саме:

від 31.10.2016 за жовтень 2016 року на суму 85 000,43 грн. (а.с. 24);

від 30.11.2016 за листопад 2016 року на суму 144 595,01 грн. (а.с. 25);

від 31.12.2016 за грудень 2016 року на суму 215 089,68 грн. (а.с. 26);

від 31.01.2017 за січень 2017 року на суму 221 536,02 грн. (а.с. 27);

від 28.02.2017 за лютий 2017 року на суму 178 196,66 грн. (а.с. 28);

від 31.03.2017 за березень 2017 року на суму 126 958,01 грн. (а.с. 29).

Відповідачем сплачено за поставлений газ в повному обсязі, що підтверджується випискою Операцій за підприємством ОСББ «Морський» (а.с. 31), а саме:

16 000,43 грн. – 11.11.2016;

69 000,00 грн. – 11.11.2016;

35 000,00 грн. – 01.12.2016;

65 000,00 грн. – 15.12.2016;

20 000,00 грн. – 21.12.2016;

24 600,00 грн. – 22.12.2016;

50 000,00 грн. – 16.01.2017;

40 000,00 грн. – 18.01.2017;

20 000,00 грн. – 19.01.2017;

20 000,00 грн. – 23.01.2017;

20 000,00 грн. – 27.01.2017;

35 000,00 грн. – 14.02.2017;

20 000,00 грн. – 15.02.2017;

10 089,68 грн. – 20.02.2017;

50 000,00 грн. – 21.02.2017;

30 000,00 грн. – 02.03.2017;

35 000,00 грн. – 06.03.2017;

25 000,00 грн. – 07.03.2017;

50 000,00 грн. – 13.03.2017;

30 000,00 грн. – 21.03.2017;

31 536,02 грн. – 21.03.2017;

50 000,00 грн. – 31.03.2017;

40 000,00 грн. – 11.04.2017;

50 000,00 грн. – 18.04.2017;

48 000,00 грн. – 28.04.2017;

35 000,00 грн. – 10.05.2017;

18 000,00 грн. – 15.05.2017;

34 154,67 грн. – 23.05.2017;

- 4,99 грн. – 23.06.2018 перенос оплати.

Отже, оплату за газ Відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив пункт 6.1 Договору від 15.09.2016.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.2 Договору від 15.09.2016 у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором від 15.09.2016 за застосованою Позивачем ставкою 21 % у періоди з 26.01.2017 по 22.05.2017 складає суму в розмірі 3 993,95 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 15.09.2016 за періоди з 26.01.2017 по 22.05.2017 складає суму у розмірі 570,56 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача 3 993,95 грн. – пеня, 570,56 грн. – 3 % річних.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною першою статті 610, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Морський” (65029, м. Одеса, вул. Дюківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 35179029) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3 993,95 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 95 коп.) – пені, 570,56 грн. (п`ятсот сімдесят гривень 56 коп.) – 3 % річних та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 вересня 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов