Рішення № 84008188, 27.08.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2019 Справа № 920/418/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/418/19

за позовом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (пл. Козацької Слави, 2, с. Верхня Сироватка, Сумський район, Сумська область, 42351),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Рітейл Девелопмент” (вул. Супруна, 3-А, м. Суми, 40000),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021),

про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

Представники сторін:

Від позивача – Курбатов Д.В. (ордер № 014/19 від 20.03.2019);

Від відповідача – ОСОБА_1 О.В. (ордер серія ВМ № 1000177 від 17.05.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 383 від 17.08.2012);

Від третьої особи – не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Позивач 25.04.2019 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: 1) розірвати договір оренди землі від 19.01.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ “Рітейл Девелопмент”; 2) зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку. В обґрунтування позову позивач посилається на п. 36 договору від 19.01.2018, згідно з яким перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.05.2019 відкрито провадження у справі № 920/418/19 та призначено підготовче засідання на 03.06.2019, 11:00.

17.05.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3801 від 17.05.2019), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач вказує на те, що ТОВ “Рітейл Девелопмент”, з метою приведення договору у відповідність до норм Земельного кодексу України, підготувало та направило на адресу позивача лист від 03.05.2019 № 5-01 з пропозицією укладення додаткової угоди до договору про зміну власника земельної ділянки, відповіді на який позивачем не надано.

Позивач подав відповідь на відзив (вх. № 4322 від 03.06.2019), в якій зазначає, що скористався своїм правом на розірвання договору як новий власник земельної ділянки. Відповідач був повідомлений про зміну власника земельної ділянки листом від 04.03.2019 за № 02-34/324.

Від третьої особи, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, надійшло клопотання (вх. № 4325 від 03.06.2019), в якому Управління просить суд розглядати справу за відсутності представника третьої особи. По суті позовних вимог третя особа пояснює, що у січні 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ “ Рітейл Девелопмент” був укладений договір оренди землі, відповідачу передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 13,1252 га з кадастровим номером 5924782900 НОМЕР_1 :0533. Вказана земельна ділянка була передана в комунальну власність об`єднаної територіальної громади Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.06.2019 відкладене підготовче засідання на 19.06.2019, 12:00.

18.06.2019 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 4834 від 18.06.2019), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.

18.06.2019 відповідач подав клопотання (вх. № 1831к від 18.06.2019), в якому просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 920/543/19.

У судовому засіданні 19.06.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження до 31.07.2019; оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 15.07.2019, 12:00.

21.06.2019 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема копій: листа Верхньосироватської сільської ради від 04.03.2019; листа ТОВ “РІТЕЙЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ” від 03.05.2019 про підписання додаткової угоди з додатком, доказів надсилання листа позивачу; витягу з ДРРП від 03.01.2019, витягу з ДРРП від 01.02.2018, договору оренди землі від 19.01.2018, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.03.2017, витягу з ДРРП від 07.03.2017.

15.07.2019 відповідач подав клопотання (вх. № 5632 від 15.07.2019) про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема копії договору № 305/19 від 05.05.2019, копії платіжного доручення та детального опису робіт (послуг) станом на 15.07.2019.

У судовому засіданні 15.07.2019 представник відповідача заявив, що не підтримує клопотання (вх. № 1831к від 18.06.2019) про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.07.2019 залишене без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Рітейл Девелопмент” (вх. № 1831к від 18.06.2019) про зупинення провадження у справі, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 31.07.2019, 12:30.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.07.2019 відкладений розгляд справи по суті на 21.08.2019, 10:00.

21.08.2019 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 6776 від 21.08.2019), в якій просить суд: 1) розірвати договір оренди землі від 19.01.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ “Рітейл Девелопмент”; 2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Рітейл Девелопмент” повернути земельну ділянку, відновивши становища, яке існувало, шляхом демонтажу незаконно збудованих споруд, а саме: одноповерхову будівлю з залізобетонних рам сільськогосподарського призначення, площа забудови 2600 кв.м. вказана споруда відповідає за параметрами та місцем розташування до складу для зберігання витратних матеріалів під № 5 ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД; будівництво (недобудова) одноповерхової будівлі з залізобетонних рам сільськогосподарського призначення площа забудови 513,6,0 кв.м на місці розташування складу для зберігання кормів під № 4 ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД, знесення об`єктів будівництва.

Позивач подав заяву (вх. № 2567к від 21.08.2019) про поновлення строку на подання заяви про уточнення позовних вимог, в якій вказує на те, що 23 липня 2019 року відбулось засідання тимчасово створеної комісії Верхньосироватської сільської ради, на якому було прийняте рішення про необхідність уточнення способу виконання позовних вимог. Додатком до заяви долучено копію протоколу тимчасово створеної комісії Верхньосироватської сільської ради № 11 від 23.07.2019.

У судовому засіданні 21.08.2019 судом оголошено перерву до 27.08.2019, 10 год. 00 хв.

Відповідач подав відзив на заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 6870 від 27.08.2019), в якому зазначає, що минув строк подання будь-яких уточнень до позовних вимог, тому просить суд відмовити у задоволенні позову, а в частині уточнення позовних вимог від 20.08.2019 залишити позов без розгляду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.08.2019 відмовлено Верхньосироватській сільській раді Сумського району Сумської області у задоволенні заяви про поновлення строку для подання заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 2567к від 21.08.2019); заяву Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про уточнення позовних вимог (вх. № 6776 від 21.08.2019) залишено без розгляду.

Таким чином предметом розгляду у справі № 920/418/19 є вимоги позивача про розірвання договору оренди землі від 19.01.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ “Рітейл Девелопмент”; зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

19.01.2018 між відповідачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області укладений договір оренди землі за умовами якого орендодавець - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надає, а Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» - приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 13,1252 га, з кадастровим номером - 5924782900:05:005:0533 для іншого сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗ - 01.13), яка розташована за межами населених пунктів на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 13,1252 га, кадастровий номер - НОМЕР_2 : НОМЕР_3 : НОМЕР_4 (під господарськими будівлями та дворами).

Договір укладено строком на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря та становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає: земельна ділянка площею 13,1252 га, кадастровий номер НОМЕР_5 (під господарськими будівлями та дворами) - 51907,28 грн. Орендна плата вноситься на рахунок Верхньосироватської сільської ради, відкритому в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Сумському районі Сумській області (п.п. 9,11 договору).

За умовами п. 33 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором та внаслідок випадкового зношення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 34 договору, умовами розірвання договору землі в односторонньому порядку є: недотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості фунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі»; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається в разі систематичної (протягом 3 місяців підряд) несплати орендарем орендної плати.

Пунктом 36 договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для розірвання договору.

За умовами п. 18 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від одержав її в оренду.

Земельна ділянка, що є предметом договору, кадастровий номер: НОМЕР_5 згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-9638/16-18-СГ, виданого 06.12.2018, передана у комунальну власність територіальної громади Верхньосироватської сільської ради, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (дата державної реєстрації 02.01.2019).

Листом від 04.03.2019 позивач повідомив відповідача про передачу земельної ділянки у комунальну власність та про те, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що жодної відповіді від відповідача на лист від 04.03.2019 позивач не отримав, у зв`язку з чим Верхньосироватською сільською радою було прийнято рішення про звернення до суду щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 на підставі п.36 договору, згідно з яким перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для розірвання договору.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Як вбачається зі статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі змісту статті 13 вказаного Закону вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень від одного органу державної влади до іншого при розпорядженні земельними ділянками державної власності, які перебувають у їх постійному користуванні.

Зі змісту листа позивача від 04.03.2019 № 02-34/324, останній повідомив відповідача про кадастровий номер, місце розташування та площу земельної ділянки; найменування нового власника; місцезнаходження нового власника, платіжні реквізити.

Судом встановлено, що у вказаному листі позивач не звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору щодо зміни орендодавця.

Натомість, листом від 03.05.2019 № 5-01 відповідач звернувся до позивача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі у зв`язку з переходом до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області права розпорядження земельною ділянкою. До листа відповідачем доданий проект додаткової угоди (фіскальний чек та опис вкладення від 03.05.2019, а.с. 109).

Докази укладення між сторонами додаткової угоди про внесення змін до договору про зміну власника земельної ділянки матеріали справи не містять.

Разом з цим, виходячи з приписів ст. 148-1 Земельного кодексу України, з дня реєстрації права комунальної власності територіальної громади Верхньосироватської сільської ради, до позивача перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5924782900:05:005:0533 від 19.01.2018. Укладення додаткової угоди до договору оренди про зміну власника земельної ділянки, є правом, а не обов`язком сторін.

Також, відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Ця норма є прямою і не передбачає необхідності вчинення додаткових дій (укладення додаткових угод, тощо).

Згідно з частиною 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

З посиланням на вказану норму та п. 36 договору оренди, яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для розірвання договору, позивач просить суд розірвати договір та зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку.

Разом з цим, суд вважає вимоги позивача неправомірними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

З договору оренди землі від 19.01.2018 вбачається, що в оренду передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 13,1252 га, кадастровий номер - НОМЕР_5 - під господарськими будівлями та дворами.

Згідно з п. 3 договору, на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «Рітєйл Девелопмент» на праві приватної власності згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18130659247): корівник площа 1592,9 кв.м, А; корівник площа 1474,7 кв.м, Б; телятник площа 1461,0 кв.м., В; корівник площа 1555,8 кв.м, Г; підстанція площа 27,6 кв.м., Д; санпропускник площа 32,5 кв.м. Е; молочний блок площа 216,2 кв.м. Ж; силосна траншея площа 695,6 кв.м., Г; башта Рожновського 1 шт, ІГ.

Право приватної власності відповідача на вказані об`єкти нерухомого майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18130659247 (а.с. 120).

Право власності виникло у відповідача на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між відповідачем та ТОВ Агрокомбінат «Маяк» 07.03.2017, у пункті 1.2. якого визначено, що відчужуваний виробничий комплекс знаходиться на орендованій земельній ділянці площею 13,1252 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, що підтверджується договором оренди землі, укладеним між Сумською районною державною адміністрацією та продавцем 08.01.2009, зареєстрованим у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастрі при Держкомземі України» 27 квітня 2009 за № 0409611300838.

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Крім того, зазначено, що договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Вказані норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.

Набуття земельної ділянки відповідачем в користування обумовлене набуттям права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, без якої існування будівель та їх використання є неможливим. Наявність на земельній ділянці об`єктів нерухомості, належних на праві приватної власності відповідачу, свідчить про те, що у нього виникло право на користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звертаючись з позовом до суду позивач не обґрунтував за захистом яких своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи законних інтересів чи вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням він звернувся.

Єдиною підставою для звернення з позовом є п. 36 договору (перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, є підставою для розірвання договору).

За приписами ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України “Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

ЄСПЛ виходить із того, що положення ст. 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге – стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє – визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Згідно із усталеним тлумаченням ст. 1 Протоколу 1 втручання у здійснення права власності повинно забезпечувати “справедливий баланс” (“afairbalance”) між загальними інтересами суспільства і вимогами основних прав особи, що передбачає “розумну пропорційність” (“a reasonable relationship of proportionality”) між цілями, що переслідуються, та засобами, що використовуються. При цьому органи держави користуються певними межами розсуду при регулюванні договірних відносин та відносин власності (справа “Стретч проти Сполученого Королівства”).

У Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

У ст. 32 Закону України «Про оренду землі» закріплене право сторін передбачити у договорі умову згідно з якою, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для припинення договору.

Разом з цим, як встановлено судом, на орендованій земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, право приватної власності на які належить відповідачу.

Оскільки стороною договору є відповідач, який користується земельною ділянкою у зв`язку із правом власності на нерухоме майно, що на ній розташоване, і знаходження нерухомого майна на земельній ділянці фактично унеможливлює виконання відповідачем зобов`язання з повернення земельної ділянки орендодавцю в разі розірвання договору оренди землі, суд вважає, що підстави для розірвання такого договору оренди земельної ділянки відсутні, так як його розірвання не спрямоване на захист прав чи законних інтересів позивача, а навпаки, порушує право відповідача на визначене положеннями чинного законодавства право оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, що належить на праві приватної власності, що становить втручання у право відповідача мирно володіти своїм майном.

Дії позивача направлені на розірвання договору оренди землі, виключно на підставі п. 36 договору оренди землі, у зв`язку зі зміною власника земельної ділянки, за відсутності порушення умов такого договору відповідачем, враховуючи те, що на земельній ділянці знаходиться майно, що належить на праві приватної власності відповідачу, і позивачу про це відомо, є такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності та розумності та не спрямовані на досягнення легітимної мети; таке втручання не є виправданим, не містить конкретної мети.

З урахуванням вказаних встановлених судом обставин, суд вважає, що зміна власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 13,1252 га, кадастровий номер - НОМЕР_5 , що орендується відповідачем під господарськими будівлями та дворами, не може бути самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі від 19.01.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ “Рітейл Девелопмент”, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, оскільки набуття земельної ділянки відповідачем в користування обумовлене набуттям права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, без якої існування будівель та їх використання є неможливим.

На підставі зазначених обставин, суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю та неправомірністю.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем заявлені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3842 грн. 00 коп., що підтверджуються платіжними дорученнями № 73 від 27.03.2019, № 88 від 08.04.2019, а також витрати на професійну правову допомогу в сумі 6000 грн. на підтвердження яких позивач подав платіжне доручення № 74 від 27.03.2019, договір про надання правничих (адвокатських) послуг № 009/19 від 20.03.2019, ордер серії ВМ № 014/19 від 20.03.2019.

Відповідачем при розгляді справи понесенні судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 4500 грн. Факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката підтверджується платіжним дорученням № 945 від 15.07.2019, договором про надання правової (правничої) допомоги № 305 19 від 15.05.2019, додатком № 1 до договору № 305 19 від 15.05.2019, детальним описом витрат від 15.07.2019, ордером серії ВМ № 1000263 від 03.06.2019.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Рітейл Девелопмент” про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку – відмовити.

2. Витрати Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області по сплаті судового збору в сумі 3842 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн. 00 коп. покласти на Верхньосироватську сільську раду.

3. Стягнути з Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (пл. Козацької Слави, 2, с. Верхня Сироватка, Сумський район, Сумська область, 42351, код ЄДРПОУ 37970621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рітейл Девелопмент” (вул. Супруна, 3-А, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40700150) 4500 грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

7. Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 04.09.2019

Суддя Є.А. Жерьобкіна