Ухвала суду № 84007922, 03.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

щодо розгляду заяви про відвід судді

м. Київ

03.09.2019Справа № 910/5844/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп"

до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 03.09.2019 року «Про відвід судді» представника Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача Архипчук Л.А. (адвокат);

від відповідача Галич О.М. (адвокат).

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 03.05.2019 року до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (відповідач) про стягнення заборгованості за договорами № 1, 2, 3, 4 від 02.01.2018 року в сумі 1 831 219,41 грн., з них: основного боргу - 1 310 834,11 грн. (один мільйон триста десять тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 11 копійок), пені - 479 789,97 грн. (чотириста сімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять гривен, 97 копійок) та 3% річних - 40 595,33 грн. (сорок тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 33 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договорами № 1, 2, 3, 4 від 02.01.2018 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 року у справі № 910/5844/19 позовну заяву б/н від 03.05.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" за юридичною адресою: 03028, м. Київ, просп. Науки, 41/1, корп. 10, оф.17, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі не було вручене позивачу та було повернуте до суду 14.05.2019 року з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті "інші причини".

Крім того, поштове відправлення (ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 року у справі № 910/5844/19) також було направлене представнику ТОВ "Торг-Хаус Групп" - адвокатському об`єднанню "Рада партнерів" за адресою: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 52, оф. 33, яка вказана в позовній заяві. Вказане поштове відправлення було отримано уповноваженим представником 14.05.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050134958.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 20.05.2019 року (включно).

17 травня 2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Хаус Групп" надійшла заява б/н від 17.05.2019 року "Про виконання ухвали Господарського суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 10.05.2019 року".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5844/19 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2019 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 18.06.2019 року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/5844/19 до судового розгляду по суті на 30.07.2019 року.

В судових засіданнях 30.07.2019 року та 20.08.2019 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 03.09.2019 року представник відповідача подав заяву б/н від 03.09.2019 року «Про відвід судді». Заява про відвід мотивована тим, що у судових засіданнях відповідачем заявлялися клопотання про долучення доказів у справі, які мали суттєве значенні для вирішення справи, проте суддя Котков О.В. з незрозумілих причин відмовив у задоволенні зазначених клопотань, не давши при цьому їм правової оцінки. Вказана заява подана заявником з посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Статтею 198 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суд зазначає, що задоволення чи відмова у задоволенні клопотань є процесуальними рішеннями суду, які не порушують принципів пропорційності, змагальності сторін та не зобов`язують суд автоматично задовольняти чи відмовляти у задоволенні такої ж кількості клопотань інших учасників справи.

Фактично у поданій заяві заявник надає суб`єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду з діями судді щодо відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника щодо відмови в задоволені його клопотання про долучення доказів можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд, ознайомившись із заявою представника Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/5844/19, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Окрім того, частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відтак, судом встановлено, що заявником не було дотримано процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України. Також заявником не доведено суду наявності виняткових підстав для заявлення відводу судді поза встановленим законом строком.

Пунктом 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 5 частини першої статті 228 цього Кодексу - до вирішення питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 910/5844/19 до вирішення питання про відвід судді Коткова О.В.

Керуючись ст.ст. 38, 39, 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/5844/19 необґрунтованим.

2. Заяву представника Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/5844/19 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 04 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Котков