Рішення № 84007718, 29.08.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.2019 Справа № 905/1188/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

у справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль”, Донецька область, смт.Миронівський,

про стягнення 57375,00рн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Алєксєєв С.С. у режимі відеоконференції

від відповідача: не з`явився

Позивач, Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ, в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль”, Донецька область, смт.Миронівський, про стягнення 57375,00рн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу.

За змістом позовної заяви підставами звернення до суду стало те, що відправлення вантажу за накладною №53486213 відбулось з порушенням (невірно зазначена маса вантажу у накладній), факт чого був засвідчений актом загальної форми №799 від 29.12.2018, та комерційним актом №454502/130/36 від 29.12.2018. На підставі ст.118 Статуту залізниць позивачем був нарахований штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати, якій він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1188/19; справу №905/1188/19 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи відкладався.

Відповідач подав до суду відзив №01юр-40/490 від 29.07.2019 на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає що ним не могли бути внесені неправдиві відомості щодо маси вантажу до залізничних накладних. Також, відповідач вказує на пропуск позивачем передбачений ст.137 Статуту залізниць шестимісячного терміну позовної давності для пред`явлення таких позовних вимог.

Також, 06.08.2019 відповідач подав до суду заяву про зменшення розміру штрафу до 22950,00грн., посилаючись на те, що невірне зазначення маси вантажу у перевізних документах не спричинило збитків позивачу.

Крім того, 06.08.2019 відповідач подав заяву №01юр-40/489 від 29.07.2019 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в обґрунтування чого вказує на те, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування обставин: - встановлення факту невірного зазначення відповідачем маси вантажу у накладній; встановлення у який спосіб було здійснено зважування вантажу; дослідження на яких вагах здійснювалося зважування; встановлення вірності нарахування суми до стягнення.

Судом залишено без задоволення заяву відповідача №01юр-40/489 від 29.07.2019 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, через відсутність встановлених обставини складності справи.

В судове засідання 28.08.2019 з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

В грудні 2018 за залізничною накладною №53486213, зі станції Роти Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на адресу ПАТ “Запоріжсталь” в залізничному вагоні №60725074 був відправлений вантаж “Лом чорних металів, не поіменований за алфавітом”, відправник – ТОВ “ДТЕК Миронівська ТЕЦ”.

29.12.2018 на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці було проведено зважування вагону №60725074. В результаті зважування було встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №53486213 у графі “маса вантажу в кг, визначена відправником” не відповідає масі вантажу встановленій на станції Павлоград-1.

Так, за накладною маса нетто у вагоні №60725074 складає 34880кг, маса нетто при перевірці - 55890кг, різниця – 21010кг.

Перевантажування проводилось на електронних вагах станції Павлоград-1, у зв`язку з чим було складено комерційний акт №454502/130/36 від 29.12.2018.

Отже, факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується наявними в матеріалах справи актом загальної форми №799 від 29.12.2018, а також комерційним актом №454502/130/36 від 29.12.2018, який підписаний належними особами.

На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивач нарахував відповідачу штраф у сумі 57375,00грн. із розрахунку: 11475,00 грн. (тариф) х 5.

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138), вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити масу вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Ч.2 ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту).

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено: “Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць”. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. “а”).

Пунктом 10 Правил складання актів передбачено: “Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці”.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

За зазначеним перевезенням провізна плата вантажу становить 11475,00 грн., у зв`язку з чим на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 57375,00 грн. із розрахунку: 11475,00 грн. (тариф) х 5.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті, своїх зобов`язань за п.2.3 “Правила оформлення перевізних документів” №863/5084 від 24.11.2000р. відповідач не виконав належним чином, оскільки не вірно вніс відомості до транспортної накладної №53486213. Факт невірного внесення відомостей до вищезазначеній накладній, підтверджений матеріалами справи та відповідачем, у зв`язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, щодо невідповідності ваговимірювальної техніки позивача державним стандартам, не знайшли свого підтвердження під час судового засідання, та спростовуються відомостями наданої позивачем копії технічного паспорту на ваги.

Судом не приймається до уваги викладене у відзиві твердження відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог, з огляду на пропуск позивачем шестимісячного строку позовної давності, встановленого ч.5 ст.315 ЦК України та ст. 137 Статуту залізниці України, з огляду на те, що відповідно до відомостей залізничних накладних, право на пред`явлення позову щодо стягнення штрафу могло бути реалізовано позивачем у шестимісячний термін від дати складання комерційного акту (з 29.12.2018), а позов подано до суду 26.06.2019 року (відомості накладної №4900300029219 на поштовому конверті, а.с.29).

Відповідач, посилаючись на відсутність збитків для позивача, просив суд винести рішення враховуючи ст.233 ГК України, та зменшити розмір штрафу до 22950,00грн.

Згідно із ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.

За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, наведені відповідачем підстави, зокрема, відсутність збитків для позивача, не позбавляють відповідальності відповідача за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

В свою чергу, згідно з ч.2 Вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за N 50/1854 (далі – Правила), виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху. Відповідно до п. 15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

Згідно зі ст.ст. 1, 16 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994р. №232 транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях; підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати безпеку життя і здоров`я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.ст. 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 №273 зі змінами: залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху – комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Таким чином, при вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати не лише майнові інтереси відповідача, але і інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які, в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.

Враховуючи, що встановлене перевищення маси вантажу є суттєвим та складає 21010 кг, існувала реальна загроза небезпеки залізничного руху, суд вважає, що підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль”, Донецька область, смт.Миронівський, про стягнення 57375,00рн. – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль” (84791, Донецька область, Бахмутський район, смт.Миронівський, вул.Миру, б.43), на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.108, код ЄДРПОУ 40081237), 57375,00 грн. – штрафу; 1921,00 грн. – витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 29.08.2019 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2019.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз