Рішення № 84007566, 02.09.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/164/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2019 Справа № 908/1590/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства Мельнік, 69083, м. Запоріжжя, вул. Леніногірська, буд. 23, кв. 55

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кім. 207; поштова адреса: 49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 114

про стягнення коштів

при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача не з`явився (в судових засіданнях 12.08.2019, 22.08.2019 Белікова К.Г., адвокат, посвідчення серія ЗП №001902 від 04.12.2018, довіреність №01 від 09.08.2019);

від відповідача не з`явився.

Суть спору:

25.06.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства Мельнік, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 1515СТМ від 01.05.2015 в сумі 726 722,86 грн основного боргу та 60 990,12 грн пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019, справу № 908/1590/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 26.06.2019 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

09.07.2019 на адресу Господарського суду надійшла заява Приватного підприємства Мельнік, м. Запоріжжя про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1590/19, присвоєно справі номер провадження 15/164/19. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.08.2019 о/об 14 год. 15 хв.

Ухвалою від 31.07.2019 виправлено допущену описку в ухвалах Господарського суду Запорізької області суду від 26.06.2019, 17.07.2019 та вважати вірним найменуванням предмету позову: стягнення коштів.

Ухвалою суду від 12.08.2019 відкладалось підготовче засідання на 22.08.2019 о/об 10 год. 00 хв.

13.08.2019 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимоги відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача 726 722,86 грн основного боргу та 42 162,16 грн пені.

Ухвалою суду від 22.08.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу № 908/1590/19 до судового розгляду по суті на 02.09.2019 о/об 12 год. 30 хв.

27.08.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання 02.09.2019р. представників сторін, у відповідності до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Як свідчать матеріали справи між сторонами 01.05.2015 укладено договір поставки № 1515СТМ на виконанням умов укладеного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 768 976,83 грн., проте відповідач взяті на себе обов`язки за договором по оплаті поставленого товару виконав не в повному обсязі у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті поставлено товару за договором поставки від 01.05.2015 № 1515СТМ у розмірі 726 722, 86 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті за поставлений товар за договором поставки від 01.05.2015 № 1515СТМ позивачем, на підставі п. 8.10 договору, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимоги, нараховано 42 162,16 грн пені.

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 51 від 19.04.2019 та направляв на електронну пошту листи з проханням сплатити суму заборгованості, які залишені без задоволення.

Представник відповідача в судові засіданні 12.08.2019, 22.08.2019 та 02.09.2019 не з`являвся, при причини неявки свого представника відповідача суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконані, відзив на позов не надано.

На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про отримання відповідачем копії ухвали суду від 17.07.2019 про відкриття провадження по справі № 908/1590/19.

Крім того суд зазначає, що ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.06.2019, від 17.07.2019, від 31.07.2019, від 12.08.2019 та від 22.08.2019 у справі № 908/1590/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника а також те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

В судому засіданні 02.09.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача в судових засіданнях 12.08.2019, 22.08.2019 та дослідивши надані позивачем докази, суд установив наступне.

01.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Український Рітейл, м. Запоріжжя (покупець, відповідач) та Приватного підприємства Мельнік, м. Запоріжжя (постачальник, позивач) укладений договір поставки № 1515СТМ (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені договором, виготовити та передати товар у власність покупця, в певній кількості, відповідного якості та по обумовленій ціні, а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Найменування, асортимент та ціна поставленого товару вказується в додатку № 2 до цього договору Специфікація, яке є невід`ємною частиною даного договору. (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, товар поставляється постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставки товару за адресами, в кількості та на дату, вказану у замовленні, власними транспортними засобами та за власний рахунок, У випадку підписання сторонами графіку поставок (Додатку № 7), строк поставки визначається відповідно обумовленому графіку.

Замовлення передаються покупцем нарочно, по факсимільному зв`язку або електронному зв`язку, а у випадку відсутності таких - телефонограмою. При використанні сторонами засобу передачі замовлення шляхом електронного повідомлення (EDI-документа) через платформу електронної комерції, сторони підписують Додаток № 3. Замовлення повинно містити інформацію: номер та дату замовлення; номер та дату договору; найменування постачальника; найменування покупця; асортимент товару; кількість та ціну товару; дату поставки товару постачальником на склад або магазин, вказаний покупцем; адресу складу або магазину, вказаного покупцем. (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місті поставки товару в момент отримання товару від постачальника відповідно до супровідних документів. Покупець має право прийняти товар без спеціальної перевірки за якістю, якщо товар знаходиться у спеціальній тарі та упаковці без явних видимих дефектів.

Як зазначено у п 3.2 договору, якщо при передачі товару покупцю буде виявлено невідповідність товару вимогам цього договору, покупець має право відмовитись від отримання даного товару, зробив відповідну відмітку в накладній. Даний випадок трактується як невиконання обов`язків по поставки товару в установлений строк.

У п. 6.1 договору сторони визначили, що ціна на товар визначається відповідно до обумовленої сторонами специфікації та може бути змінена виключно за попереднім узгодженням з покупцем не менше ніж за 60 календарних днів до зміни. Постачальник зобов`язується не змінювати ціни, вказані у специфікації, на протязі 2 місяців з моменту першої поставки або змінювати виключно за письмовим узгодженням сторін.

Відповідно до п. 6.4 договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 65 (шістдесяти п`яти) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Як зазначено у п. 8.10 договору, при порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення, від суми несплаченого товару, за кожний день прострочки платежу.

Діючий договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору ні одна з сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік (п 12.1 договору).

Доказів визнання договору поставки № 1515СТМ від 01.05.2015 недійсним чи розірваним сторонами до матеріалів справи не надано.

На виконання умов договору на підставі замовлень ПП Мельнік поставлено ТОВ Український Рітейл товар на загальну суму 768 976,83 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 1 від 02.01.2019 на суму з ПДВ 198 144,00 грн; № 2 від 02.01.2019 на суму з ПДВ 20 681,28 грн; № 15 від 09.01.2019 на суму з ПДВ 14 796,17 грн; № 29 від 16.01.2019 на суму з ПДВ 19 542,77 грн; № 40 від 23.01.2019 на суму з ПДВ 27 024,01 грн; № 54 від 30.01.2019 на суму з ПДВ 36 308,30 грн; № 66 від 06.02.2019 на суму з ПДВ 21 229,43 грн; № 79 від 13.02.2019 на суму з ПДВ 70 422,35 грн; № 91 від 20.02.2019 на суму з ПДВ 11 118,94 грн; № 103 від 27.02.2019 на суму з ПДВ 46 619,81 грн; № 115 від 06.03.2019 на суму з ПДВ 51 632,76 грн; № 131 від 13.03.2019 на суму з ПДВ 24 707,52 грн; № 145 від 20.03.2019 на суму з ПДВ 38 219,58 грн; № 160 від 27.03.2019 на суму з ПДВ 36 381,37 грн; № 172 від 03.04.2019 на суму з ПДВ 71 301,89 грн; № 189 від 10.04.2019 на суму з ПДВ 47 093,11 грн; № 213 від 17.04.2019 на суму з ПДВ 33 753,54 грн.

Товар було отримано відповідачем, що підтверджується підписами представників відповідача та печаткою товариства.

Відповідач, в порушення умов договору, за отриманий товар за вказаними накладними належним чином з позивачем не розрахувався, в зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 726 722, 86 грн.

19.04.2019 позивач направив відповідачу претензію вих. № 51 від 19.04.2019 з вимогою сплатити заборгованість за договором поставки № 1515СТМ від 01.05.2015.

Претензію вих. № 51 від 19.04.2019 було отримано відповідачем 23.04.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копію якого позивачем долучено до позову.

На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості за поставлений за договором поставки № 1515СТМ від 01.05.2015 товар на суму 726 722, 86 грн. сторонами до матеріалів справи не надано.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

З огляду на вищезазначене, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором поставки № 1515СТМ від 01.05.2015 товар на суму 726 722, 86 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків оплати відповідачем поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 42 162, 16 грн.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов`язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 8.10 договору поставки № 1515СТМ від 01.05.2015 сторони визначили, при порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення, від суми несплаченого товару, за кожний день прострочки платежу.

Розрахунок пені наданий позивачем перевірено судом за допомогою комп`ютерної програми Законодавство, він є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 42 162, 16 грн пені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 25, к. 207, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386) на користь Приватного підприємства Мельнік (69083, м. Запоріжжя, вул. Леніногірська, буд. 23, кв. 55, ідентифікаційний код юридичної особи 32419795) основний борг у розмірі 726 722 (сімсот двадцять шість тисяч сімсот двадцять дві) грн. 86 коп., пеню у розмірі 42 162 (сорок дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 11 815 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 69 коп. Видати наказ.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 04.09.2019.

Суддя І.С. Горохов