Вирок № 84005578, 03.09.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

Справа № 631/1415/18

Провадження № 1-кп/631/31/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю

з боку сторони обвинувачення:

прокурора Яблонської-Тиндик Т. В.

з боку сторони захисту:

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Майбороди С. С.

а також:

секретаря судового засідання Євсюкової О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Харківської області в порядку дистанційного судового провадження в режимі відео конференції кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 серпня 2018 року під № 12018220390000389 та 18 квітня 2019 року під № 12019220390000165, щодо обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харкова, громадянки України, із середньою освітою,

не працевлаштованої, не заміжньої, без утриманців,

реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

зареєстрованої за адресом:

АДРЕСА_1 ,

та проживаючої за адресом:

АДРЕСА_2 ;

раніше судимої:

?19.06.2017 року Красноградським районним судом Харківської області за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України до 200 (двохсот) годин громадських робіт;

щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 та частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

Вироком Красноградського районного суду Харківської області, постановленим 19 червня 2017 року, ОСОБА_1 засуджена за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, до покарання у виді громадських робіт строком 200 годин. При цьому їй достеменно відомо про вид та розмір покарання, призначеного судом, оскільки вона була присутньою на його проголошенні. 20.07.2017 року вказаний вирок набрав законної сили та 25.07.2017 року відповідно до розпорядження Красноградського районного суду Харківської області від 21.07.2017 року прийнятий до виконання Нововодолазьким районним відділом з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, про що свідчить взяття ОСОБА_1 на облік як особу, засуджену до покарання у виді громадських робіт, із заведенням облікової карти № 09 /17 та особової справи засудженої. Однак на неодноразові виклики, направлені за місцем реєстрації засудженої, остання до органу з питань пробації не прибула, у зв`язку із чим проведені розшукові дії, спрямовані на встановлення її місцезнаходження, так як нею змінено фактичне місце мешкання, про що в порушення вимог статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_1 не повідомила. Після встановлення її місцезнаходження, 06.06.2018 року забезпечено явку останньої до Нововодолазького районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, де ОСОБА_1 письмово ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт й письмово попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, тобто за статтею 389 Кримінального кодексу України. Відповідно до направлення Нововодолазького районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 13.06.2018 року, місцем відбування покарання ОСОБА_1 за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 19.06.2017 року у виді громадських робіт визначено Старовірівську сільську раду Нововодолазького району Харківської області, до відбування якого засуджена повинна була приступити з 14.06.2018 року. Однак у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 до Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області не прибула й до виконання призначеного їй покарання у виді громадських робіт не приступила, 15.06.2018 року її повторно письмово попереджено про кримінальну відповідальность за статтею 389 Кримінального кодексу України. Однак після цього, вона на неодноразові виклики, направлені за місцем її реєстрації, до Нововодолазького районного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (правонаступником якого є Нововодолазький районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області) так і не прибула, до відбування покарання у виді громадських робіт не приступила, змінила фактичне місце свого мешкання, не повідомивши про цей факт уповноважений орган з питань пробації. Проведеними першочерговими заходами Нововодолазького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області 14.11.2018 року встановлено місцезнаходження ОСОБА_1 та забезпечено її явку до органу з питань пробації, де в цей же день її втретє письмово попереджено про відповідну кримінальну відповідальність. Отже, починаючи з цієї дати, ОСОБА_1 , не маючи офіційного працевлаштування та наміру виконувати у вільний від основної роботи час безоплатні суспільно корисні роботи, ухилилась від відбування громадських робіт та взагалі без поважних причин не приступила до відбування призначеного судом покарання. При цьому, починаючи з 20.07.2017 року, ОСОБА_1 будучи ознайомленою з вимогами статей 37 і 40 Кримінально-виконавчого кодексу України та достовірно знаючи, що відповідно ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин,- порушила порядок та умови відбування покарання, оскільки неодноразово після отримання письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності з боку органу з питань пробації, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 185 Кримінального кодексу України, та притягнута до адміністративної відповідальності. Отже, ОСОБА_1 в період з 20.07.2017 року по 25.04.2019 року умисно порушила умови та порядок відбування покарання у виді громадських робіт, так як до відпрацювання встановленого судом строку громадських робіт не приступила без поважної причини, за викликами до уповноваженого органу з питань пробації не прибувала, та уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання не повідомляла. При цьому протягом вказаного періоду ОСОБА_1 умисно ухилялась від відбування зазначеного виду покарання, незважаючи на письмові попередження уповноваженого органу з питань пробації, до виконання громадських робіт не приступила, не відпрацювавши без поважних причин 200 годин громадських робіт, та неодноразово була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, близько 01 години 00 хвилин 06 серпня 2018 року після сумісного вживання спиртних напоїв із господарем будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вийшла до сусідньої кімнати, в якій відпочивав ОСОБА_4 , де на столі побачила мобільний телефон останнього й вирішила вчинити крадіжку. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, повторно, із корисливих спонукань, з метою особистого незаконного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, а ОСОБА_4 дійсно спить, шляхом вільного доступу викрала належне потерпілому ОСОБА_4 майно, а саме: мобільний телефон марки «NOKIA 105», чорного кольору (IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ) на дві СІМ карти мобільного оператора мережі ПрАТ «ВФ Україна»,- вартістю 254,88 гривень. Заволодівши викраденим, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, звернувши його на свою користь, чим спричинила потерпілому майнову шкоду на зазначену вище суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, близько 16 годин 00 хвилин 19 серпня 2018 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшла у справах до будинку ОСОБА_5 , розташованого за адресом: АДРЕСА_1 ,- й, перебуваючи всередині, побачила на столі в коридорі його мобільний телефон та вирішила його вкрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, повторно, із корисливих спонукань, з метою особистого незаконного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, оскільки ОСОБА_5 вийшов до сусідньої кімнати, а інших осіб немає, шляхом вільного доступу викрала належне йому майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung GT S-5282», чорного кольору (IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ) на дві СІМ карти мобільного оператора мережі ПрАТ «ВФ Україна» та ПрАТ «Київстар», а також картою пам`яті «MicroSD на 2 GB»,- вартістю 400,00 гривень. Заволодівши викраденим, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, звернувши його на свою користь, чим спричинила потерпілому майнову шкоду на зазначену вище суму.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе визнала повністю та пояснила, що дійсно вироком Красноградського районного суду Харківської області від 19 червня 2017 року її засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, до покарання у виді 200 годин громадських робіт. Однак до органу з питань пробації після набрання ним законної сили не з`явилась, змінила місце мешкання та не повідомила їх про це. 06.06.2018 року працівниками поліції її було знайдено та доставлено до Нововодолазького районного відділу з питань пробації, де їй роз`яснили порядок та умови відбування такого роду кримінального покарання, попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання та видали направлення на відбування покарання у Старовірівській сільській раді Нововодолазького району Харківської області. Однак до виконання покарання вона без поважних причин не з`явилась та жодного часу з 200 призначених судом громадських робіт не відбула. Також вказала, що після цього вчинила в стані алкогольного сп`яніння дві крадіжки мобільних телефонів. Перший викрала у ОСОБА_6 під час сумісного вживання в ніч з 05 на 06 серпня 2018 року спиртних напоїв в його будинку, розташованому за адресом: АДРЕСА_1 ,- коли близько 01-ої години ночі вийшла до сусідньої кімнати, де спав господар, та побачила там на столі його мобільний телефон чорного кольору марки «NOKIA», який і вирішила вкрасти, пересвідчившись у тому, що такі її дії ніхто не бачить, а сам ОСОБА_7 дійсно спить. Заволодівши викраденим, вона з місця вчинення злочину зникла та звернула його на свою користь. Другий телефон викрала у ОСОБА_5 , до будинку якого, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 ,- прийшла у справах 19 серпня 2018 року близько 16 годин 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, й, побачивши телефон марки «Samsung» чорного кольору на столі в коридорі, в той час, як потерпілий вийшов з кімнати, викрала його, а потім розпорядилась викраденим на власний розсуд. Зазначила, що з вартістю викраденого повністю згодна та не оспорює цього. Вказала, що інших правопорушень не вчиняла, у тому, що сталося, щиро розкаялась, матеріальний збиток потерпілим не відшкодувала.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчинених нею діянь, підтвердженням нею їх фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив: дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченої, документами, що підтверджують факт ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, висновком судової товарознавчої експертизи, квитанцією на телефон, а також документами, що характеризують особу ОСОБА_1 .

З копії вироку Красноградського районного суду Харківської області, прийнятого 19.06.2017 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/298/17 (провадження № 1-кп/626/149/2017), вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, до 200 (двохсот) годин громадських робіт (т. 1 а. с. 185 - 186, т. 2 а. с. 8 - 9).

Відповідно до розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вказаний вирок суду звернено до виконання з 20.07.2017 року (т. 2 а. с. 7).

У відповідності з обліковою карткою засудженої до кримінального покарання у виді громадських робіт № 09/17 ОСОБА_1 взята на облік органом з питань пробації 25.07.2017 року (т. 2 а. с. 56).

Згідно із попередженням про притягнення до кримінальної відповідальності засуджену ОСОБА_1 06.06.2018 року попереджено про можливість її притягення до кримінальної відповідальності за статтею 389 Кримінального кодексу України у разі порушення порядку та умов відбування покарання (т. 2 а. с. 26).

З направлення, адресованого Голові Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_8 , яке складене начальником Нововодолазького районного відділу з питань пробації майором внутрішньої служби Бражник Т. О. та вручене ОСОБА_9 на руки 13.06.2018 року, убачається, що засуджена ОСОБА_1 повинна приступити до відбування призначеного вироком Красноградського районного суду Харківської області від 19.06.2017 року покарання у виді 200 годин громадських робіт з 14.06.2018 року (т. 2 а. с. 32).

Листами, зареєстрованими за вихідним № 566 від 23.06.2018 року та № 1075 від 16.10.2018 року, сільський голова Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_8 , повідомив, що ОСОБА_1 на відбування покарання у виді громадських робіт не з`явилась та за адресом реєстрації не проживає (т. 2 а. с. 36, 46).

Згідно із довідками сільського голови Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_8 , зареєстрованими за вихідним № 983 від 20.09.2018 року та № 1215 від 16.11.2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно зареєстрована у селі Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, ніде не працює, зловживає спиртними напоями, позбавлена батьківських прав та не відбуває громадські роботи (т. 1 а. с. 192).

Відповідно до довідок провідного інспектора Нововодолазького районного відділу з питань пробації Замлєлова А. М. від 18.04.2019 року, ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Нововодолазькому районному відділі з питань пробації до відбування покарання у виді громадських робіт не приступила, застереження у виді письмового попередження їй виносились три рази й станом на 11.09.2017 року відбутого строку покарання не має (т. 2 а. с. 54, 55).

З листа начальника Нововодолазького районного відділу з питань пробації майора внутрішньої служби Бражник Т. О., зареєстрованого за вихідним № 576/24/23-18 від 02.11.2018 року, впливає, що ОСОБА_1 ухиляється від відбування призначеного вироком Красноградського районного суду Харківської області покарання (т. 1 а. с. 187).

З висновку судової товарознавчої експертизи № 21160, складеного 27.09.2018 року судовим експертом Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса Губаревою В. М., попередженою під особистий короткий розпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, яка діяла на підставі відповідної ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області Товстолужського О. В., убачається, що станом на 06.08.2018 року ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «NOKIA» модель «105 Black» з урахуванням зниження якості від зносу складає 254,88 гривень (т. 1 а. с. 243 - 245).

Оцінюючи зазначений висновок експертизи з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку у сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, суд визнає його вірним, мотивованим достатньо переконливо та таким, що не суперечить іншим доказам у справі, а тому суд вважає за можливе покласти його в основу судового рішення, що ухвалюється.

Відповідно до товарного чеку № 108 від 04.09.2018 року, виписаного суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_10 , вартість мобільного телефону «Samsung GT S-5282» складає 500,00 гривень (т. 1 а. с. 251).

Наведеним доказом доведено факт придбання потерпілим ОСОБА_5 04.09.2018 року у суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_10 мобільного телефону «Samsung GT S-5282», в подальшому викраденого обвинуваченою, за 500,00 гривень.

Аналізуючи цей доказ, суд вважає за необхідне відзначити, що сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_1 вартість цього мобільного телефону, яка дорівнює 400 гривень, однак враховуючи принцип диспозитивної кримінального процесу, доказів цього не надає. А тому, беручи до уваги той факт, що сторони цього кримінального процесу не оспорюють фактичних обставин злочинів, які ставляться у провину обвинуваченій, підстав для перевірки цього факту у суду не має.

Таким чином з урахуванням наведеного, суд вважає доведеним вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 злочину проти правосуддя у виді ухилення від призначеного 19.06.2017 року вироком суду покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а також 06.08.2018 року й 19.08.2019 року злочинів проти власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно, в об`ємі та на суму, визначені у обвинувальному акті, оскільки вона, дійсно своїми умисними діями вчинила ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 доведена повністю. Дії її відповідають складам злочинів, передбачених частиною 2 статті 389 та частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані, як ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а саме: ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт,- та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, у зв`язку із чим, обвинувачена підлягає кримінальному покаранню.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, данні про її особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують їй покарання.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин їх вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченою вчинено злочини невеликої та середньої тяжкості.

Вивчаючи особу винної шляхом з`ясування стану її здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення нею інкримінованих їй злочинних діянь раніш судима (т. 1 а. с. 183 - 184, 185 - 186), судимість у встановленому законом порядку не відбута (т. 1 а. с. 187), не знята і не погашена, не працевлаштована, не заміжня (т. 1 а. с. 180 - 181), утриманців не має внаслідок позбавлення батьківських прав (т. 1 а. с. 191, 194 - 196, 197), на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а. с. 188 - 190), за місцем мешкання характеризується негативно (т. 1 а. с. 191), у вчиненому щиро розкаялась.

З досудової доповіді, складеної представником персоналу органу пробації Нововодолазького районного відділу філії ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області - провідним інспектором Замлєлим А. М., що надійшла до суду за вхідним № 533/19-вх від 25.01.2019 року, вбачається, що орган пробації, беручи до уваги інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченої та її спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. На їх думку виконання покарання у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: брати участь у соціально-виховних заходах, організованих органом пробації. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушниці від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на неї обов`язків, передбачених підпунктами 1 і 2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України (т. 1 а. с. 50 - 53).

З досудової доповіді, складеної представником персоналу органу пробації Нововодолазького районного відділу філії ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» в Харківській області - провідним інспектором Замлєлим А. М., що надійшла до суду за вхідним № 5201/19-вх від 29.07.2019 року, вбачається, що орган пробації, беручи до уваги інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченої та її спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства. На їх думку застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушниці від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на неї обов`язків, передбачених підпунктами 1 і 2 частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України (т. 2 а. с. 66 - 69).

В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , щире каяття.

В силу приписів пунктів 1 та 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також рецидив злочинів, оскільки вона, будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, судимість за який не відбута, не знята та не погашена, знов вчинила умисний злочин, передбачений частиною 2 статті 389 цього ж кодексу.

Також, призначаючи покарання, суд враховує, що вироком Красноградського районного суду Харківської області, ухваленим 19.06.2017 року у справі з єдиним унікальним № 631/298/17 (провадження № 1-кп/626/149/2017) в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 120172203900000162, що набрав законної сили 20.07.2017 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, до 200 (двохсот) годин громадських робіт.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що обвинувачена не є особою, перелік яких наведений у частині 3 статті 61 Кримінального кодексу України, суд вважає, що її виправлення стосовно вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України, можливе лише в триманні в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженої до праці.

Стосовно виправлення обвинуваченої щодо вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, суд вважає, що її виправлення можливе лише в ізоляції та поміщенні її на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд вважає, що з урахуванням вчинення нею інкримінованих їй злочинних діянь, остаточно виправлення ОСОБА_1 можливе лише в ізоляції та поміщенні її на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, а тому їй необхідно призначити покарання в межах, встановлених санкціями частини 2 статті 185 та частини 2 статті 389, із застосуванням приписів частин 1 статті 70 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на певний строк, визначивши остаточно покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, так як саме таке покарання буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обговорюючи питання про призначення саме такого покарання, суд не бере до уваги як таку, що не заслуговує до уваги, позицію сторони захисту щодо звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, ураховує позицію сторони обвинувачення, яка вважала за можливе остаточно призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, та керується принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує особу винної, характер вчинених нею злочинів, ступінь їх тяжкості, наявність невідбутої, непогашеної та незнятої судимості, відсутність у неї постійного місця мешкання, роботи та заробітку, зміст висновків органу з питань пробації, факт відсутності до неї претензій з боку потерпілих як матеріального, так і морального характеру, часткове повернення останнім їх майна, а також щире каяття винної.

Оскільки ОСОБА_1 після ухвалення 19.06.2017 року Красноградським районним судом Харківської області обвинувального вироку, яким її засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, але до повного його відбуття, вчинила нові кримінальні правопорушення, тому згідно із приписами частини 1 та 4 статті 71, підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 72 та статті 73 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за цим вироком, слід повністю приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком суду.

Цивільний позов в рамках цього кримінального провадження поданий не був.

Відповідно до пунктів 5 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung GT S-5282», чорного кольору (IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ), визнаний постановою, прийнятою слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Колодезним Я. В. 05.11.2018 року та переданий на зберігання під схорону розписку потерпілому ОСОБА_5 (т. 2 а. с. 1, 2), - підлягає поверненню власникові (законному володільцю).

Частина 1 статті 126 Кримінального процесуального кодексу України покладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України к процесуальним витратам відносяться витрати, пов`язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Частина 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України зобов`язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведене експертне дослідження саме такою установою, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи в сумі 286,00 гривень (висновок № 21160 від 27.09.2018 року) (т. 1 а. с. 242).

Приходячи до такого, суд ураховує, що, зазначаючи у обвинувальному акті в межах кримінального провадження № 12018220390000389 від 14.08.2018 року наявність витрат на залучення експерта ще й в розмірі 715,00 гривень (висновок № 21756 від 26.09.2018 року) (т. 1 а. с. 7), стороною обвинувачення на обґрунтування цього твердження жодного доказу не надано, а тому без відповідної впевненості у такому залученні та без перевірки цього факту на відповідність основним принципам кримінального процесуального законодавства України, вирішити це питання не уявляється можливим.

Застосований на стадії судового розгляду справи захід забезпечення, а саме: на підставі ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленої 10.07.2019 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» на строк 60 днів, тобто до 07 вересня 2019 року включно,- слід залишити без змін, оскільки не відпали мета та підстави його застосування.

Ухвалюючи вирок, суд також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебувала на розгляді належного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 59 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 12, статтями 34, 61, 63, 65 - 67, частинами 1 і 2 статті 70, статтями 70 - 73, 88 - 90, частиною 2 статті 185 та частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, а також статтями 31, 35 - 37, пунктом 5 частини 9 статті 100, статтями 118, 122, 124, 126, 131 - 132, частиною 3 статті 349, статтями 368 - 371, 373 - 376, 392, 393, 395, 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями), -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винною у пред`явлених їй обвинуваченнях, передбачених частиною 2 статті 185 і частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України, і призначити їй покарання:

- за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за частиною 2 статті 389 Кримінального кодексу України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

В силу приписів частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбування ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 71, підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 72 та статті 73 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати не відбуту частину покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 19.06.2017 року, остаточно призначивши їй до відбування покарання у виді 2 (двох) років 25 (двадцяти п`яти) днів позбавлення волі.

Згідно із частиною 5 статті 72 Кримінального кодексу України строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою та фактичного затримання, тобто з 10.07.2019 року, зарахувавши час попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung GT S-5282», чорного кольору (IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 ), визнаний постановою, прийнятою слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Колодезним Я. В. 05.11.2018 року та переданий на зберігання під схорону розписку потерпілому ОСОБА_5 , - повернути власникові (законному володільцю).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи в сумі 286,00 гривень (двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляція в Харківській апеляційний суд через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, що набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко