Ухвала суду № 84005565, 29.08.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8681/19

Провадження № 2-с/638/152/19

29 серпня 2019 року

УХВАЛА

29.08.2019 суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шестак О.І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 01.07.2019, виданого за заявою КП «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

в с т а н о в и в:

01.07.2019 Дзержинським районним судом м. Харкова за заявою КП «Жилкомсервіс» виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 1848,36 грн., а також судового збору в розмірі 192,10 грн.

27.08.2019 представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування зазначеного судового наказу.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу та додані документи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 2 ч .2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 збір не справляється, зокрема, за подання заяви про скасування судового наказу.

В свою чергу, ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» доповнена пп. 2-2, за змістом якого за подання заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім того, п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно абз. 5 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 №4-зп у справі №18/183-97 про набуття чинності Конституцією України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Тобто наступний закон з того ж питання скасовує дію попередніх.

Таким чином, сплата судового збору за подання заяви про скасування судового наказу є обов`язковою з дня набрання чинності відповідних положень ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2019 рік» №2629-VIII від 23.11.2018 прожитковий мінімуму на одну працездатну особу з 01.01.2019 становить 1921 грн.

Таким чином, заявником при поданні заяви про скасування судового наказу повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 96,05 грн.

До заяви про скасування судового наказу, поданої представником ОСОБА_1 , не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору, або докази про звільнення заявника від сплати судового збору.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Проте боржником, всупереч вимогам ст. 170 ЦПК України не вказаний реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника за його наявності, або номер і серія паспорта боржника для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 170 ЦПК України, в разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи, що заявником не сплачений судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу, та не наведено підстав для звільнення його від судових витрат, вважаю за необхідне повернути її заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 01.07.2019, виданого за заявою КП «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – повернути без розгляду заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя