Ухвала суду № 84005357, 21.08.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/16324/19

Провадження № 2/520/5102/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.08.2019

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на Ѕ частину майна, набутого за період спільного проживання та в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на Ѕ частину майна, набутого за період спільного проживання та в порядку спадкування.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п.42 постанови № 3 від 01.03.2013 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви, правовідносини серед іншого виникли із приводу нерухомого майна.

При цьому, належним та допустимим доказом вартості спірного майна є належним чином оформлений звіт суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта нерухомості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ч. 1 вказаного Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Позивачем не надано належного підтвердження вартості спірного майна, що унеможливлює вирішення судом питання про підсудність цивільної справи, а вирішення питання про визнання права власності з порушенням правил виключної підсудності відповідно до ст.378 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Тому, на виконання вищенаведеного, позивачеві необхідно надати докази дійсної вартості об`єктів нерухомого майна.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» у 2019 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 768,40 грн. та за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 грн.).

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, вона містить одну вимогу немайнового характеру та три вимоги майнового характеру, проте, останнім надано до суду квитанцію від 01.07.2019 №ПН3123 про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

Варто зазначити, що відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 64074,00 грн., однак, визначена позивачем у позовній заяві ціна позову не відповідає дійсної вартості спірного майна, оскільки позивачем не надано суду документів щодо оцінки спірного нерухомого майна на момент пред`явлення позову до суду, що водночас позбавляє суд можливості вірно вирахувати розмір судового збору, який повинен бути сплачений виходячи із ціни даного позову, отже, позивачу необхідно надати суду належно оформленої позовної заяви із зазначенням ціни позовута у разі належного підтвердження ціни позову (довідка БТІ, експертне дослідження, тощо)позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за реквізитами : отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок № 31212206015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на Ѕ частину майна, набутого за період спільного проживання та в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.