Рішення № 84005308, 29.08.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/763/18

Р І Ш Е Н Н Я Провадження №2/548/191/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконала взяті на себе за кредитним договором № б/н від 20.03.2008 року зобов`язання, а саме: у встановлений договором строк не повернула одержаний кредит.

Позивач прохав стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 30 630,02 грн. та судові витрати: судовий збір у сумі 1 762, 00 грн.

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надіслала заяву в якій прохала відмовити в задоволенні позову в зв`язку з пропуском строку позовної давності та заяву про застосування до позову строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

За змістом положень ч.1ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Судом встановлено, що 20.03.2008 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв"язку з чим підписала заяву № б/н від 20.03.2008 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 1000,00 у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять між неюта банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно вимог ст.ст. 1054, 1055, 1049, 546 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ст. 526, ч.1 ст.625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з тим, що позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, несвоєчасно та не в повному обсязі погашала кредит та відсотки за користування кредитом, станом на 31.03.2018 року вона заборгувала позивачу по вищевказаному зобов`язанню 30 630,02 грн., в тому числі: 5403,32 грн. - заборгованість за кредитом, - 17802,85 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, - 5727,18 заборгованість за пенею та комісією, - 250 грн. штраф ( фіксована частина), - 1446,67 грн. - штраф ( процентна складова).

Згідно із ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, якщо за умовами договорів погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобов`язань.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За змістом норми початок перебігу позовної давності пов"язується не тільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності.

Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.03.2008 року (а.с.5 зворотня сторона) вбачається, що останній платіж ОСОБА_1 здійснила 01.06.2009 року у сумі 1 500, 00 грн., розрахунок заборгованості був здійснений станом на 31.03.2018 року, а позовна заява ПАТ КБ «Приват Банк» надійшла до суду 24.04.2018 року.

Заперечуючи проти позову відповідач просила суд застосувати до позовних вимог позивача наслідки пропуску строку позовної давності.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов`язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає.

Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов`язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

Відповідно до пункту 5.4 «Правил користування платіжною карткою» граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Позивачем не надано копії платіжної картки, що видавалась після оформлення кредитного договору 20.03.2008 року, а також матеріали справи не містять відомостей про те, що після закінчення терміну дії платіжної картки, відповідачу була видана нова платіжна картка, яка є способом виконання зобов`язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

Таким чином, повний розрахунок за кредитом має бути виконаний протягом строку кредитного ліміту, який співпадає зі строком дії картки, матеріали справи не містять відомостей про видачу в межах трирічного строку позовної давності нової кредитної картки, яка є способом виконання зобов`язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

З наведеного вище, суд приходить до висновку що, позивачем пропущений строк позовної давності по вимогах даного позову, він звернувся до суду із вимогою про захист свого цивільного права за межами позовної давності, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів ч.4 ст.267 ЦК України, що повністю відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (№ 6-11 бцс 13), 19 березня 2014 року (№ 6-20цс14) та 18 червня 2014 року (№ 6-61 цс 14), 03 червня 2015 року №6-31 цс 15.

Таким чином, враховуючи викладене вище та те, що відповідач ОСОБА_1 просила застосувати строк позовної давності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» слід відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 1762,00 грн. судового збору. У зв`язку із відмовою у задоволенні позову суд відповідно до ст.141 ЦПК України відмовляє у стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-14, 76-81, 141, 209-211, 213, 216, 221, 228, 229, 235, 240-242, 258, 259,263-265,268, 280-283, 354,355 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 612, 625, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 29.08.2019 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна