Вирок № 83995691, 03.09.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В..

Справа № 644/93/19

Провадження № 1-кп/644/506/19

03.09.2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ступницького К.В.

прокурора Бухана В.Г.,

представника потерпілого Скородєлова С.В.,

захисника Костяного А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.10.2018 року №12018220000001260, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с.Полетайки Шахунського району Горківської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, раніше не судимого, що не працює, пенсіонера, що зареєстрований та фактично мешкає АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2018, приблизно о 18.30, ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем «ВАЗ 11193», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Луї Пастера у м. Харкові зі сторони вул. 12-го Квітня в напрямку вул. Зубарєва зі швидкістю приблизно 40 км/год. Під час руху, в районі будинку № 304 по вул. Луї Пастера, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

п. 12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»

та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який рухався зліва направо відносно напрямку його руху.

Внаслідок події пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні та згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-17/400-А/18 від 20.12.2018 причиною його смерті є важка черепно-мозкова травма та її ускладнення - набряк дислокація стовбуру головного мозку.

Порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , які знаходяться у причинному зв`язку з подією та наслідками, виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом, не зорієнтувався в дорожній обстановці та при виникненні небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_3 , який перетинав проїжджу частину зліва направо відносно напрямку його руху та якого він об`єктивно міг виявити, не прийняв заходи до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу і допустив на нього наїзд, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3.

Обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що свою провину визнає частково, лише враховуючи те, що у даній пригоді винуватий не лише він, а й потерпілий, який загинув. Цивільний позов потерпілого визнав частково на суму 800000 гривень. Суду пояснив, що він практично не побачив потерпілого, оскільки було темно, освітлення було лише за повтором, після ДТП почали освітлювати дорогу, була зустрічна машина, він рухався по вулиці Луї Пастера повертав на вулицю Зубарєва в гараж, побачив потерпілого, який рухався зліва, але був впевнений що той вже перейшов дорогу, не очікував зіткнення, об`їхати не встиг, намагався гальмувати, але побачив потерпілого запізно. Запевняв, що рухався зі швидкістю 30-40 км/год, взагалі не перевищує швидкість, дуже обережний, права отримав в 2010 році, вважав, що має гарний зір, але має далекозорість плюс 7, користується окулярами. Контакт з потерпілим відбувся правою стороною, набігли люди, викликали швидку, він не намагався поїхати, сидів на бордюрі, автомобіль не чіпав. Після ДТП він телефонував потерпілому ОСОБА_4 , але той лише лаявся, казав, що батько помер, а також телефонував жінці загиблого та просив вибачення. Після ДТП йому стало дуже погано із серцем, він переніс інфаркт, тому телефонував потерпілому вже після виписки з лікарні, але на той момент потерпілий вже помер. Просив вибачення за те, що сталося, просив не позбавляти прав керування, готовий нести відповідальність, але просив врахувати його доходи, стан здоров`я.

Тобто, фактично, з урахуванням наданих показань, обвинувачений свою провину визнав в повному обсязі, також провина обвинуваченого підтверджується письмовими документами:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.10.2018 року з фото таблицею до нього, яким встановлено, що місцем ДТП є ділянка в районі будинку 304 по вулиці Луї Пастера в м.Харкові, покриття мокре, дорога має переривисту розмітку, що розділяє зустрічні потоки руху транспорту, ділянка освітлена міським електроосвітленням, автомобіль обвинуваченого має розбите лобове скло біля правої стійки.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 31.10.2018 року із схемою до нього, що був проведений за участю водія ОСОБА_1 , який пояснив, що пішохід рухався під кутом, інших транспортних засобів він не бачив, з моменту виходу пішохода на проїжджу частину до моменту наїзду пішохід пройшов 7 метрів.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.11.2018 року із схемою до нього, що був проведений за участю свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що пішохід перетинав проїжджу частину дійсно під кутом, наїзд відбувся на полосі руху автомобіля, який рухався приблизно із швидкістю 30-40 км/год, автомобіль при русі не маневрував, з моменту виходу пішохода на проїжджу частину до моменту наїзду пішохід пройшов 7 метрів не зупиняючись, гальмування було застосовано вже в момент наїзду.

Висновком судово-медичної експертизи №12-17/400-А/18 від 20.12.2018 року, яким встановлено, що у ОСОБА_3 у зв`язку із подіями 28.10.2018 року мали місце наступні ушкодження: а) голови - важка черепно-мозкова травма: забій головного мозку з осередками контузій правої та лівої скроневої областей, внутрішньо очерепові крововиливи, множинні переломи кісток склепіння голови черепу, синці обличчя, пошкодження лівого очного яблука; б) кінцівок - закритий перелом правої ліктьової кістки у верхній третині із зсувом. Смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 10-15 годині у відділенні полі травми КНП ЛШМД ім..проф.О.І.Мещанінова ХМР. Причиною смерті ОСОБА_3 є важка черепно-мозкова травма та її ускладнення - набряк локація стовбуру головного мозку. Наявні ушкодження утворились в результаті дії тупих твердих предметів, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоду, на які вказано в постанові слідчого судді та відомо із історії хвороби. Між подіями 28.10.2018 року, під час яких ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та настанням його смерті вбачається прямий причино-наслідковий зв`язок. За даними історії хвороби на момент шпиталізації ОСОБА_3 був тверезий. Стосовно живих осіб пошкодження, які мали місце у ОСОБА_3 належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Висновком судової авто технічної експертизи №1285/18 від 13.12.2018 року за свідченнями водія ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 у дані дорожній обстановці водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування гальмування та зупинки автомобіля до місця наїзду, відповідно до вимог п.12.3. ПДР України. В діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3. ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП. Оцінка дій пішохода ОСОБА_3 не потребує застосування спеціальних знань і виконання розрахунків, а тому може бути надана слідчим (судом) самостійно відповідно до розділу 4 ПДР України.

Висновком ОНД щодо результатів медогляду водія ОСОБА_1 , який в момент ДТП в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння не перебував.

Показаннями потерпілого та свідка.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що саму ДТП він не бачив, в той вечір перебував по вулиці Луї Пастера, 304, почув звук удару, вибіг на вулицю та побачив обвинуваченого, який ходив поряд із автомобілем та повторював, що він його не бачив, потім побачив свого батька, який лежав на дорозі та в нього текла кров з голови. Зазначав, що дорога має освітлення, там є фонар, хоча й його часткова закриває крона дерева, на цій ділянці часто бігають через дорогу, можливо батько побачив його та вирішив зайти, дійсно метрів за 70-100 є поворот. Коли побачив обвинуваченого він навіть не намагався викликати швидку, присів на бордюр та палив. Інших автомобілів він не бачив. Знайомий викликав швидку, він знаходився поряд із батьком. Обвинувачений телефонував, питав чим допомогти, казав, що так сталося, але потім допомагати відмовився. Батько не працював, в момент ДТП був тверезий, не хворів, зір був добрий.

Допитаний свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він йшов з маршрутки на відстані 200-300 метрів, почув звук удару та побачив ДТП. Коли підійшов ближче побачив батька потерпілого, вони були знайомі. Перед ДТП бачив людину яка переходила дорогу зліва направо, сам момент ДТП він не побачив, а лише почув звук. Автомобіль рухався дещо зі зміщенням, пішохід рухався по дорозі звичайно, не біг, дорога була освітлена, але не дуже добре, він особисто пішохода бачив добре, інших зустрічних автомобілів не було. Викликав поліцію, а швидку викликав хтось із людей.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 встановлена та доведена, його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що яке відноситься тяжких злочинів, а також відомості які характеризують його особу Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України є щире каяття у скоєному. Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за інформацією нарколога в лютому 1985 року був поставлений на облік із синдромом залежності від алкоголю, але в момент ДТП в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував. Судом враховується, що обвинувачений є пенсіонером, одружений, його дружина є також пенсіонером, відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 має щомісячний розмір пенсії 1497 гривень, інших доходів немає. Також в період з 08.11.2018 року перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у зв`язку із ІБС: гострим інфарктом міокарда, стенозуючим коронаросклерозом, ургентна коронарографія, перебуває на диспансерому обліку з приводу постінфарктного кардіосклерозу. З урахуванням того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загибла людина, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, його вік, ставлення до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до призначеного покарання вимоги ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Також суд вважає, що при призначенні покарання слід позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами на 1 рік. При цьому, суд враховує, що будь-яких обставин, які свідчили б про те, що позбавлення такого права погіршить становище обвинуваченого не встановлено. Обвинувачений є пенсіонером, не працює, потреби у використанні транспортного засобу особисто не має.

Потерпілим ОСОБА_4 подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Потерпілий просив стягнути з ТДВ «СК Ю.Ес.Ей» на його користь 16960 гривень витрати на придбання ліків в процесі лікування, 12700 гривень витрати на поховання, 44676 гривень витрати на відшкодування моральної шкоди, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована відповідно до полісу №АМ/3041026 від 03.02.2018 року, а також просив стягнути з обвинуваченого на його користь розмір франшизи в сумі 2000 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 6000 гривень, моральну шкоду в сумі 155324 гривні. В обґрунтування позову зазначав, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини обвинуваченого він був змушений нести витрати на придбання ліків під час проведення його лікування, потім батько помер, він ніс витрати на поховання. Оскільки відповідальність обвинуваченого застрахована саме страхова компанія повинна відшкодувати витрати на лікування, поховання. Також зазначав, що внаслідок дій обвинуваченого його завдано душевні страждання, які довелось перенести у зв`язку із лікуванням та смертю батька, розмір шкоди він визначив в 200000 гривень. Враховуючи межі визначеного ліміту відшкодування моральної шкоди просив стягнути з страхової компанії 44676 гривень, яку розрахував відповідно до 12 розмірів мінімальної заробітної плати (12х3723 гривні - станом на 28.01.2018 року). Різницю у відшкодування моральної шкоди просив стягнути з обвинуваченого. В подальшому вимоги позову були уточнені 06.09.2019 року та просив стягнути з ТДВ «СК Ю.Ес.Ей» на його користь 14960 гривень витрати на придбання ліків в процесі лікування, 12700 гривень витрати на поховання, 44676 гривень витрати на відшкодування моральної шкоди, стягнути з обвинуваченого на його користь розмір франшизи в сумі 2000 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 6000 гривень, моральну шкоду в сумі 155324 гривні.

В судовому засіданні представник потерпілого та цивільного позивача вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача ТДВ «Страхова компанія Ю.Ес.Ай» в судове засідання не з`явився, подав суду відзив щодо позовної заяви, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Дійсно між товариством та обвинуваченим було укладено страховий поліс, визначено страхові ліміти. Повідомлення про ДТП до страхової компанії не надавалось ані страхувальником, ані особою, яка має право на отримання страхового відшкодування. Також зазначали, що позивачем не надано документального підтвердження щодо перебування на лікуванні, історії хвороби, епікризів, будь-яких мед документів, що підтверджують потребу в понесенні таких витрат. Також, потерпілою стороною не було надано копії свідоцтва про смерть, що є підставою для відшкодування витрат на поховання. Також зазначали, що позивачем не було наведено чіткого кола осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування на підставі п.27.3. ст.27, підтвердження того, що у загиблого відсутні інші особи, що мають право на відшкодування. Також зазначали, що вважають позов передчасним, оскільки на підставі відповідного вироку повинно буде вирішуватись питання про відшкодування, згідно до договірних зобов`язань, які визначаються відповідним законом. Просили розглянути справу за їх відсутності, відмовити в задоволенні позову.

Прокурор вважає, що цивільній позов підлягає задоволенню. Обвинувачений цивільний позов визнав частково, зазначав, що дійсно внаслідок його неуважності загинула людина, але він не взмозі буде відшкодувати такий великий розмір моральної шкоди, він є пенсіонером, мешкає разом із дружиною пенсіонеркою. Захисник обвинуваченого просив врахувати, що цивільним позивачем не було доведено понесені витрати на оплату правовою допомоги, наданий договір укладений з адвокатським об`єднанням, але будь-яких даних про адвоката, що здійснював представництво в судовому засіданні не було надано, також не надавалось доказів фактично понесених витрат, наданий протокол не може бути прийнятий судом до уваги, вважав, що розмір моральної шкоди визначеної до відшкодування жодним чином не обґрунтований, розумним та справедливим з урахуванням того, що загиблим пішоходом також було порушено правила дорожнього руху, особи обвинуваченого, що є пенсіонером та єдиним доходом є його пенсія, буде визначення відшкодування в розмірі 10000 гривень.

Вирішуючи питання по заявленому цивільному позову суд виходить з наступного.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ 3041028 від 02.02.2018 року відповідальність була застрахована ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай». Страховий ліміт за шкоду завдану життю і здоров`ю визначений в 200000 гривень, за шкоду заподіяну майну в 100000 гривень, розмір франшизи встановлений в 2000 гривень. Застрахований транспортний засіб автомобіль ВАЗ 11193, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки КНП «Міська клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім..проф.О.І.Мещанінова» від 23.05.2019 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.10.2018 року по 03.11.2018 року, також було надано перелік медпрепаратів, що використовувались під час стаціонарного лікування ОСОБА_3 , історія хвороби №27419, які були придбані за особистий рахунок.

Як вбачається із наданих суду копії чеків на придбання мед засобів, ліків, позивачем було витрачено на лікування батька кошти в сумі - 16367,27 (сукупна сума за чеками).

Відповідно до договору-замовлення №146 на організацію та проведення поховання, укладеного між ФОП ОСОБА_6 , що зареєстрований як ФОП в реєстрі та є платником податків відповідно до витягу, накладної №146 від 08.11.2018 року позивачем було витрачено 12700 гривень на оплату витрат пов`язаних із похованням батька.

Велика Палата ВС у постанові від 19.06.2019 року у справі №465/4621/16-к дійшла висновку, що для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим. В ході судового розгляду 01.04.2019 року потерпілим було подано повідомлення про страховий випадок, про що свідчить копія повідомлення, а також заява про страхове відшкодування. Враховуючі наведені обставини, з урахуванням вимог ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, вимог статей 28, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає, що з цивільного відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» підлягає стягненню завдана матеріальна шкода, яка полягає у документально підтверджених витратах на лікування та поховання, а саме 29067 гривень 27 копійок (16367,27 гривень + 12700 гривень) за вирахуванням встановленого розміру франшизи в 2000 гривень, який підлягає стягненню з обвинуваченого відповідно до умов полісу.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування завданої моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п.27.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Тобто, розмір відшкодування складає (12х3723 гривні ) 44676 гривень.

Згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В ході розгляду справи встановлено, що дійсно має місце завдання моральної шкоди, оскільки потерпілий був змушений вносити корективи в своє життя, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди постраждав його батько, який перебував спочатку на лікуванні, але внаслідок отриманих травм помер в лікарні. Протягом часу перебування в лікарні потерпілий був змушений вживати заходів для придбання медикаментів, витрачати час перебуваючи в лікарні поряд із батьком, потім вживати заходів для поховання батька, також в ході розгляду справи встановлено винуватість обвинуваченого, та наявність причинного зв`язку між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді завдання шкоди. Як вбачається з наданих копій паспортів потерпілого ОСОБА_4 та загиблого ОСОБА_3 місцем реєстрації є АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 потерпілий у справі є сином загиблого, відповідно до висновку судово-медичної експертизи констатовано смерть ОСОБА_3 03.11.2018 року внаслідок ДТП. Даною пригодою заподіяно смерть близької людини.

Суд враховує, що в момент ДТП пішохід перетинав ділянку дороги не на пішохідному переході, про що свідчить відповідний протокол огляду місця ДТП із схемою та дійсно оцінюючи дій загиблого мале місце порушення ПДР України з його боку, а саме п.4.7., 4.8. ПДР України. Але в даному випадку водій ОСОБА_1 підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З урахуванням обставин провадження, дій як водія ОСОБА_1 , так і загиблого ОСОБА_3 , даних які характеризують майновий стан обвинуваченого, суд вважає, що розумним та співмірним визначити до відшкодування моральну шкоду в розмірі 100000 гривень. При цьому, на користь цивільного позивача з відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» підлягає стягненню сума моральної шкоди в розмірі 44676 гривень, а з обвинуваченого - 55324 гривень.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає наступне. Відповідно до виписки з договору про надання правової допомоги, укладеної між АО «Борзих і партнери» адвокатом Скородєловим С.В. та ОСОБА_3 визначено характер доручення, а саме представництва інтересів в суді, виданий ордер №000343 від 11.03.2019 року. Відповідно до наданого протоколу узгодження вартості надання правової допомоги від 11.03.2019 року між адвокатом Скородєловим С.В. та ОСОБА_4 визначено вартість послуг 6000 гривень: які складаються з вивчення матеріалів справи (2 години), складання позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди (3 години), формування позовної заяви та подача до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова (1 година), участь у 2-х судових засіданнях 2 години, всього 8 годин, розрахунок за годину роботи адвоката у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для громадян (741,20 грн). Зазначено, що цей протокол є підставою для здійснення розрахунків між замовником та виконавцем. В даному випадку сторона повинна надати суду докази реально понесених витрат на надання правової допомоги, відповідні витрати є предметом доказування. Із наданий суду доказів вбачається, що між потерпілим та АО «Борзих і партнери» укладено договір про надання правової допомоги. При цьому представництво інтересів потерпілого в суді здійснював адвокат Скородєлов С.В., доказів проведення фактично оплати адвокату наданих послуг суду не надавалось. Враховуючи наведене, суд вважає, що дані витрати стягненню не підлягають.

Тобто, цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню.

В ході досудового розслідування було накладено арешт на майно обвинуваченого, а саме транспортний засіб автомобіль ВАЗ 11193, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 31.10.2018 року, накладання арешту було зумовлено необхідність проведення експертиз. Враховуючи те, що на момент прийняття рішення відповідна потреба відпала, суд вважає за необхідне заходи забезпечення кримінального провадження скасувати. З обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2(два) роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення. Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач Держава, код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Слобідському районі м.Харкова) судові витрати за проведення експертизи №1285/18 від 13.12.2018 року в сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду 27067 гривень 27 копійок, а також завдану моральну шкоду в розмірі 44676 гривень, а всього 71743 (сімдесят одну тисячі сімсот сорок три) гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму франшизи в розмірі 2000 гривень, а також моральну шкоду в розмірі 55324 гривень, а всього 57324 (п`ятдесят сім тисяч триста двадцять чотири) гривні.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на автомобіль ВАЗ 11193, державний номерний знак НОМЕР_1 , вжиті відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 31.10.2018 року.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя О.В.Бугера