Ухвала суду № 83995614, 29.08.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/18679/18

Провадження № 2-з/643/87/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання – Полковник Г.В.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Яценка Андрія Олексійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга 2К» про скасування рішень та визнання протиправними дій,

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м.Харкова з вищевказаним позовом в якому просить:

- скасувати пункт 3.1 Додатку № 2 до рішення Харківської міської ради від 23.12.2015 р. №34/15 в частині погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 ;

- скасувати пункт 10.1 Додатку № 1 рішення Харківської міської ради від 21.12.2016 р. №456/16 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ), що прийнятий відносно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області Туза Олександра Вікторовича щодо внесення записів до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_2 : НОМЕР_3 0032, скасування кадастрового номеру 6310137500:02 НОМЕР_4 і закриття поземельної книги відносно земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 ; внесення записів про реєстрацію новоутворених земельних ділянок кадастрові номери № НОМЕР_5 і № 6310137500: НОМЕР_6 , відкриття поземельних книг відносно земельних ділянок кадастровий № НОМЕР_5 і № НОМЕР_7 ; та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки кадастровий НОМЕР_1 і Поземельну книгу відносно земельної ділянки кадастровий НОМЕР_1 , а також зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області скасувати в державному земельному кадастрі реєстрації новоутворених земельних ділянок кадастрові номери № НОМЕР_5 і № 6310137500: НОМЕР_8 :043:0070 та відкриття поземельних книг щодо земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_5 і № НОМЕР_7 .

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 26.12.2018року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 25.07.2019року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

27.08.2019 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Яценко А.О. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Харківській міській раді вчиняти будь-які дії та підписувати будь-які документи для реєстрації поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , відкриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_5 і № НОМЕР_7 ; заборонити ТОВ «Перехрестя плюс» вчиняти будь-які дії щодо реєстрації поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , відкриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_5 і № НОМЕР_7 ; заборонити ТОВ «Ліга – 2 К» вчиняти будь-які дії щодо реєстрації поділу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , відкриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_2 043 НОМЕР_9 і № 6310137500:02:043:0070; в разі відхилення вищевказаних заходів забезпечення позову – вирішити самостійно питання щодо застосування ефективних заходів забезпечення позову ОСОБА_1

В обґрунтування заяви зазначає, що згідно загальнодоступних відомостей Державного реєстру речових прав є зареєстровані речові права на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , однак на земельні ділянки НОМЕР_5 і № НОМЕР_10 0070 речові права в ДРРП не зареєстровані. Водночас, за відомостями Держгеокадастру містяться відомості про наявність земельних ділянок НОМЕР_11 :02 НОМЕР_12 і № 6310137500: НОМЕР_6 . В разі відкриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ці новоутворені земельні ділянки, реєстрації права власності чи/або одночасно права користування на відповідні спірні земельні ділянки ( кадастрові номери НОМЕР_5 і № 6310137500: НОМЕР_6 ), здійснення їх подальшої передачі в оренду ТОВ «Ліга-2К» чи у власність/користування ТОВ «Перехрестя Плюс» - буде істотно ускладнено чи зовсім буде унеможливлено виконання рішення суду у цій справі, унеможливлено ефективний захист або поновлення права позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, згідно приписів якої забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Проте, із поданої заяви про забезпечення позову не вбачається підстав для вжиття таких заходів, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову. Таким чином, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивачем не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі. При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Яценка Андрія Олексійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга 2К» про скасування рішень та визнання протиправними дій залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Довготько Т.М.