Вирок № 83994178, 03.09.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа №328/866/19

03.09.2019

1-кп/328/172/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Новікової Н.В.,

секретар судового засідання Похвалітова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження 1-кп/328/172/19 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Токмак Запорізької області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 12.02.2016 Токмацьким районним судом Запорізької області за ст.185 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень; 2) 15.05.2018 Токмацьким районним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-

за участі: прокурорів Нєдоводєй Л.А., Мітленка С.В., потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_1 , -

встановив:

19.12.2018 приблизно о 15.00 годині, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом вільного доступу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , з дверної лутки гаражу таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою подальшого продажу викрав два металевих швелери, довжиною по 150 см, вартість яких, згідно висновку експерта №179-19 від 15.03.2019 складає 226 гривень 20 копійок кожен, та два металеві швелери, довжиною по 190 см, вартість яких, згідно висновку експерта №179-19 від 15.03.2019 складає 286 гривень 52 копійки кожен, які належать потерпілій ОСОБА_2 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1025 гривень 44 копійки, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

30.12.2018 приблизно о 10.00 годині, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом вільного доступу, з огорожі домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою подальшого продажу викрав металеву картосітку, розміром 1,5*1,5 м, вартість якої, згідно висновку експерта №178-19 від 11.03.2019 складає 272 гривні 50 копійок, яка належить потерпілій ОСОБА_2 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

В один із днів першої декади січня 2019 року приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом вільного доступу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , з ванної кімнати таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою подальшого продажу викрав чавунну ванну, вартість якої, згідно висновку експерта №129-19 від 25.02.2019 складає 620 гривень, яка належить потерпілій ОСОБА_2 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

11.01.2019 приблизно об 11.00 годині, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, шляхом вільного доступу, з огорожі домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою подальшого продажу викрав дві секції металевих воріт, вартість яких, згідно висновку експерта №68-19 від 05.03.2019, складає 987 гривень 50 копійок за одну секцію, які належать потерпілій ОСОБА_2 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1975 гривень, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

27.01.2019 приблизно об 11.00 годині, ОСОБА_1 , маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме батарей системи опалення та труб до них, та реалізуючи свій умисел, шляхом вільного доступу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , з приміщення будинку, шляхом демонтажу, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою подальшого продажу викрав п`ять батарей системи опалення, вагою по 30 кг кожна та труби до вказаних батарей, вагою 9 кілограм 600 грам, які належать потерпілій ОСОБА_2 , вартістю, згідно висновку експерта №129-19 від 25.02.2019, по 5 гривень за 1 кілограм металу, після чого розпорядився вказаним майном на власний розсуд. Далі, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме батарей системи опалення та труб до них, 29.01.2019 приблизно о 10.00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою подальшого продажу викрав одну батарею системи опалення, вагою 30 кг та труби до неї, вагою 40 кілограм 200 грам, які належать потерпілій ОСОБА_2 Так, ОСОБА_1 викрав батареї системи опалення, загальною вагою 180 кг та металеві труби вагою 49 кілограм 800 г, вартістю по 5 гривень за 1 кілограм брухту металу, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1149, гривень, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 03.02.2019 приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, через господарську споруду, яка встановлена вздовж паркану, проник на територію огородженого домоволодіння АДРЕСА_2 , відведеного власницею для тимчасового зберігання матеріальних цінностей - металевої бочки та ванни, тобто яке є сховищем, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою подальшого продажу викрав металеву ванну, вартість якої, згідно висновку експерта №1033-19 від 12.03.2019 складає 919 гривень 20 копійок, та металеву бочку, вагою 14 кілограм 800 грам, вартістю, згідно висновку експерта №1033-19 від 12.03.2019 - 8 гривень за 1 кілограм, загальною вартістю 118 гривень 40 копійок, які належать потерпілій ОСОБА_3 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1037 гривень 60 копійок, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з проникненням у сховище.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, який висунете обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих злочинах визнав частково. Визнав себе винним у вчиненні крадіжок у своєї баби ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 , погодився з кількістю та вартістю, зазначеного в обвинувальному акті викраденого майна, проте пояснив, що оскільки він брав речі з будинку в якому проживав та який належить його бабі, він не вважав, що вчиняє крадіжку. Вину у вчиненні крадіжки металевої бочки та ванни у потерпілої ОСОБА_3 не визнав, пояснив, що не вчиняв вказаної крадіжки.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за вищевикладених обставинах, повністю підтверджується наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, в судовому засіданні пояснила, що є власницю будинку АДРЕСА_1 у вказаному будинку проживає і її онук ОСОБА_1 , який в період з грудня 2018 по лютий 2019, коли вона проживала у подруги, вкрав з її будинку ванну, секцій забору, ворота, батареї та труби системи опалення. Частково вкрадені речі їй повернуті. Дозволу на продаж вказаних речей вона не давала. Просила призначити найменш можливе покарання, претензій до онука не має.

Показання потерпілої узгоджуються з протоколом огляду місця події від 06.02.2019 яким встановлено відсутність ванної у ванній кімнаті, секцій забору та воріт, батарей та труб системи опалення у будинку АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_5 та перебуває з ним у дружніх стосунках. У грудні ОСОБА_6 попросив його допомогти перевезти металеві вироби, на що він погодився. Взяв свій автомобіль марки ВАЗ білого кольору він приїхав до ОСОБА_6 та допоміг останньому загрузити до автомобілю металевий швелер, металеві кутники, після чого поїхали на вул. Українська де ОСОБА_6 їх продав. В один із днів початку січня 2019 ОСОБА_6 прийшов до нього та знову попросив допомогти перевезти ванну із його будинку щоб продати та сказав, що його бабуся знає про це. Вони приїхали на автомобілі до будинку ОСОБА_6 звідки забрали ванну та продали її. Через деякий час він допоміг ОСОБА_7 перевезти металеві ворота зеленого кольору, які останній продав на вул. Українська. Наприкінці січня він на своєму скутері червоного кольору допоміг ОСОБА_7 перевезти батареї системи опалення для продажу.

Показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що купував у ОСОБА_9 регістри (батареї опалення), купував для себе, сплатив обвинуваченому 300 грн. Кому належать вказані батареї не питав.

Пояснення свідка ОСОБА_8 підтвердив і обвинувачений ОСОБА_1

02.02.2019 у ОСОБА_8 були оглянуті та вилучені батареї системи опалення, що підтверджується протоколом огляду предмету.

Показання свідка ОСОБА_4 також узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 приїздив до нього на білій машині і він придбав в нього зелені ворота приблизно за 180 грн. також купував у ОСОБА_9 секції забору та швелера.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що продав ворота саме цьому свідку.

17.01.2019 оглянуті секції паркану, які добровільно видав ОСОБА_10 , що підтверджується протоколом огляду предмету.

09.02.2019 оглянуті та вилучені металеві ворота, які ОСОБА_11 купив у ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом огляду предмету.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2019, свідок ОСОБА_10 впізнав особу під № 3 ( ОСОБА_1 ), як особу, у якої він придбав ворота секцію карта сітки та металеві швелера.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 не зміг згадати чи купував він у ОСОБА_1 металеві вироби, при цьому послався на перенесений інсульт.

Разом з тим, 06.02.2019 було проведено огляд чавунної ванни, яку добровільно видав ОСОБА_12 , що підтверджується протоколом огляду предмета.

Також, відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2019, свідок ОСОБА_12 впізнав особу під № 2 ( ОСОБА_1 ), як особу, у якої він придбав ванну.

Показання свідків та досліджені докази узгоджуються з протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2019 при якому ОСОБА_1 послідовно розповів про вчинені у потерпілої ОСОБА_2 крадіжки.

Суд критично ставиться до доводів обвинуваченого ОСОБА_1 про те, щ він не вчиняв крадіжки, оскільки брав речі з будинку в якому проживав, оскільки вказаних речей він не купував та дозволу своєї баби, власниці речей, на їх продаж не отримував.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає у будинку АДРЕСА_2 , будинок огороджений парканом. На початку лютого виявила пропажу з двору будинку металевої бочки та ванни. Хто це міг зробити не знає. Після того як вона звернулась до поліції, металеву бочку та ванну їй повернули. Вкрадені речі їй повернув ОСОБА_13 , який приймає металобрухт. Просила обвинуваченого строго не карати, оскільки викрадене майно їй повернули.

Домоволодіння АДРЕСА_2 огороджене парканом та на території зазначеного домоволодіння потерпілою ОСОБА_3 не виявлено ванни та металевої бочки на 200 л., що підтверджується протоколами огляду місця події від 03.02.2019 та 19.03.2019.

Показання потерпілої ОСОБА_3 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що проживає у будинку АДРЕСА_3 . Купив у ОСОБА_1 в один день металеву бочку та ванну. ОСОБА_1 пояснював, що вказані речі належать йому. Від працівників поліції він дізнався, що придбані у ОСОБА_1 речі належать ОСОБА_16 , якій він їх і повернув.

04.02.2019 свідок ОСОБА_14 надав для огляду ванну та металеву бочку на 200 л., що підтверджується протоколом огляду предмета від 04.02.2019.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2019, свідок ОСОБА_14 впізнав особу під № 1 ( ОСОБА_1 ), як особу, у якої 03.02.2019 він придбав ванну та металеву бочку.

Згідно з ч. 5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Досліджені в судовому засіданні докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України , є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, данні про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання. Також судом враховується інформація, що міститься в досудовій доповіді, що відповідає положенням ст.314-1 КПК України.

ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості та тяжкий злочин, раніше судимий, злочини вчинив в період іспитового строку; за місцем проживання характеризується негативно; не працює; на обліку у лікарів нарколога, психіатра, невропатолога не перебуває; перебуває на обліку Токмацького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області.

Відповідно до досудової доповіді, наданої на адресу суду 10.04.2019 року, на підставі інформації, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історії правопорушень, а також дуже високу імовірності вчинення повторного правопорушення, орган пробації прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, в тому числі для окремих осіб. Також, на думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_1 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (т.1, а.п. 35-39).

Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено; обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину, щодо особи похилого віку.

У Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з частиною другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілого. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.

Враховуючи у сукупності тяжкість вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, його особу, ступінь його вини, думку потерпілих, щодо призначеного обвинуваченому мінімально можливого покарання, суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкцій інкримінуємих статей у виді позбавлення волі.

Крім того, ОСОБА_1 , вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 15.05.2018, у зв`язку з чим суд вважає необхідним на підставі ст.. 71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вказаним вироком.

Цивільні позови потерпілими не заявлені.

Процесуальні витрати згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні складають 4654 грн. за залучення експертів на проведення судової експертизи.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що процесуальні витрати, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені Довідками про витрати на проведення експертиз (№ 68-19 від 05.03.2019; № 129-19 від 25.02.2019; № 1033-19 від 12.03.2019; №179-19 від 15.03.2019; №178-19 від 11.03.2019) в кримінальному провадженні, тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в розмірі 4654 грн.

Ухвалою слідчого судді від 08.02.2019 обвинуваченому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою суду від 04.04.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.06.2019; ухвалою суду від 29.05.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28.07.2019; ухвалою суду від 10.07.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09.09.2019 року. Зазначений запобіжний захід необхідно залишити обвинуваченому до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 369, 373, 374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 15.05.2018 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту фактичного затримання - з 08 лютого 2019 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у сумі 4654,00 грн.

Речові докази:

-фрагмент картосітки з кутком; ванну; фрагмент металевих швелерів; вісім фрагментів металевих труб, загальною довжиною 968 см та батарею спіральної форми, довжиною 1 м., що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити потерпілій за належністю;

-ванну та бочку, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити потерпілій за належністю;

-скутер «VIPER» червоного кольору та талон до нього; автомобіль марки ВАЗ 2105 д/н НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу до нього; причеп д/н НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу до нього - передані на зберігання власнику ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4 за належністю.

-

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Токмацький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: