Ухвала суду № 83993860, 27.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.08.2019

Справа № 320/6078/19

Провадження № 1-м/320/14/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Бахаєва І.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

прокурора – Керімов Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання Міністерства юстиції України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, неодруженого, маючого середню-спеціальну освіту, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

про приведення у відповідність із законодавством України вироку Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року, –

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року у відповідність із законодавством України у зв`язку з прийняттям рішення щодо прийняття громадянина України ОСОБА_1 , засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України.

Клопотання мотивоване тим, що 04 липня 2019 року наказом Міністерства юстиції України № 2029/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 26 квітня 2019 року за № 06-54323/19.

ОСОБА_1 засуджено вироком Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, пунктами "а,г" ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет", організованою групою у великому розмірі), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 10 УФСВП Росії по Ульяновській області» кінець відбуття строку покарання 21 лютого 2023 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Враховуючи викладене Міністерство юстиції України просить визначити за КК України правову кваліфікацію діянь, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним вироком Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі даного вироку.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

У судове засідання представник Міністерства юстиції не з`явився, у клопотанні ставить питання про розгляд клопотання без його участі, оскільки відповідно до вимог ст. 610 КПК України його явка в судове засідання не є обов`язковою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов`язаний додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22 вересня 1995 року, Україна приєдналась до цієї Конвенції, чим прийняла на себе зобов`язання по виконанню умов Конвенції.

Статтею 3 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та ч. 1 ст. 606 Кримінального процесуального кодексу України, визначаються наступні умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні:

1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

2) якщо рішення (вирок) набрав законної сили та є остаточним;

3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк;

4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого;

5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати;

7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, відповідно до ч. 3 ст. 609 цього Кодексу, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в України, або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов`язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК України, встановив:

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією довідки Державної міграційної служби України № 6.5-7352/6-19 від 20 червня 2019 року та копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 5 квітня 2005 року Мелітопольським МВ ГУМВС України в Запорізькій області./а.с.14-16/.

ОСОБА_1 засуджено вироком Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, пунктами "а,г" ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет", організованою групою у великому розмірі), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність./а.с.17-35/.

Вирок набрав законної сили 23 жовтня 2018 року/а.с.5/.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні за адресою: АДРЕСА_1 .с.15/.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 10 УФСВП Росії по Ульяновській області» кінець відбуття строку покарання 21 лютого 2023 року./а.с.9/

Згідно заяви засуджений ОСОБА_1 просить направити його для відбування покарання до України, з наслідками передачі його для подальшого відбування покарання до України ознайомлений./а.с.8/

Як вбачається з довідки начальника ФКУ «Виправна колонія № 10 УФСВП Росії по Ульяновській області» початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_1 – з 22 лютого 2018 року, кінець строку – 21 лютого 2023 року. Станом на 05 лютого 2019 року відбута частина покарання складає 11 місяців 14 днів, залишилось до відбуття – 4 роки 16 днів/а.с.9/.

Отже, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 є громадянином України, який зареєстрований на адміністративній території м. Мелітополя Запорізької області, Україна, вирок Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року набрав законної сили, тобто є остаточним, до закінчення строку відбування призначеного цим вироком покарання залишилось більше ніж шість місяців, передбачених п. «с» ч. 1 ст. 3 Європейської Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та п.3 ч.1 ст. 606 КПК України, ОСОБА_1 наполягає на передачі його для відбування покарання на території України.

Згідно з ч. 3 ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.

Судом встановлено, що відповідальність за злочини, скоєні громадянином України на території Російської Федерації, також передбачена Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Також, ст. 4 КК України, вказує, що злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

У ст. 5 КК України закріплено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 КК України, виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України.

Як вбачається з вироку Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, пунктами «а,г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет", організованою групою у великому розмірі), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно

з положеннями статті 11.

Пунктом «d» статті 11 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно ч. 4 ст. 610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків, зокрема:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Таким чином, вирок Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року, яким ОСОБА_1 засуджено до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, пунктами «а,г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації, слід привести у відповідність із законодавством України, дотримуючись вимог пункту «d» статті 11 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та ч. 4 ст. 610 КПК України та вважати ОСОБА_1 , засудженим

за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Як слідує з вироку суду іноземної держави та з довідки начальника ФКУ «Виправна колонія № 10 УФСВП Росії по Ульяновській області» початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_1 з 22 лютого 2018 року, кінець строку – 21 лютого 2023 року. Станом на 05 лютого 2019 року відбута частина покарання складає 11 місяців 14 днів, залишилось до відбуття – 4 роки 16 днів.

Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 вироком суду Російської Федерації кваліфіковане за ч. 3 ст. 30, пунктами "а,г" ч. 4 ст. 228.1 КК РФ, тобто замах на незаконний збут наркотичних засобів, з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет", організованою групою у великому розмірі, що відповідає кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України.

На час вчинення злочину ОСОБА_1 санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачений строк покарання у виді позбавлення волі терміном від 09 до 12 років з конфіскацією майна.

Враховуючи, що мінімальний строк покарання, передбачений санкцією ч. 2 ст.1, ч.3 ст. 307 КК України є більшим ніж покарання, призначене вироком Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року, суд визначає строк позбавлення волі засудженому ОСОБА_1 , визначний Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Визначення режиму відбування покарання не є компетенцією суду України і належить до повноважень регіональних комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

Суд не визначає засудженому додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке відповідно до санкцій ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України є обов`язковим, оскільки за вироком Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року таке покарання не призначалось.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 11 Європейської Конвенції «Про передачу засуджених осіб», ст.ст. 372, 602, 609, 610, 614 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення у відповідність із законодавством України вироку Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року – задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Октябрського районного суду м. Пензи від 09 жовтня 2018 року, за яким громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 3 ст. 30, пунктами "а,г" ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації та призначено покарання строком 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, до 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 09 жовтня 2018 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання час затримання ОСОБА_1 та знаходження під вартою з 22 лютого 2018 року по 08 жовтня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою – залишити без змін.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.

Копію ухвали направити до Державної пенітенціарної служби України, для організації прийняття засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну.

Ухвалу може бути оскаржено органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України та прокурором – до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання її копії

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ