Ухвала суду № 83992395, 29.08.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7230/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Торчинович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді скаргу ОСОБА_1 на дії органу державної виконавчої служби в частині накладення арешту на кошти боржника,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на дії органу державної виконавчої служби в частині накладення арешту на кошти боржника, в обґрунтування якої посилається на те, що 18.02.2019 року головним державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Созанською М.Г. було постановлено накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку(ах): акціонерний банк «Південний», МФО 328209, р/р НОМЕР_1 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Вважає дану постанову такою, що суперечить чинному законодавству та порушує її право на належну пенсію, яку вона отримує у зв`язку з інвалідністю, що надходять з Пенсійного фонд України, як пенсійні виплати для неї на рахунок № НОМЕР_1 , МФО 328209, відкритому в акціонерному банку «Південний».

Зазначає, що в кінці травня 2019 року при спробі отримати пенсію за допомогою картки у відділенні банку з`ясувалося, що транзакція не можлива, а працівники банку повідомили про арешт коштів на її рахунку.

04.06.2019 року вона звернулася до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 30453124.

13.06.2019 року вона надіслала поштою заяву про скасування постанови про арешт коштів, у зв`язку з тим, що ці кошти надходять від Пенсійного фонду, як пенсія на рахунок № НОМЕР_1 , МФО 328209, відкритому в акціонерному банку «Південний». Відповідь вона не отримала по сьогоднішній день.

З вищезазначеною постановою про арешт коштів боржника вона не може погодитися, оскільки пенсія є єдиним джерелом її доходу, загальний розмір відрахувань з пенсії не може перевищувати 20 % її розміру, а тому арешт всіх коштів у вигляді пенсійних виплат вважає неправомірним.

Зауважує, що відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 30453366 від 24.04.2017 року та ВП № 30453124 від 24.04.2017 року з 01.07.2017 року проводиться щомісячне стягнення аліментів, дане утримання здійснюється у розмірі 50 % пенсії. Разом з тим, вона не заперечує проти звернення стягнення навіть тоді, коли її стягнення перевищує 20 % розмір відрахувань. Таким чином, заперечує проти постанови про арешт коштів боржника.

Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 , МФО 328209, відкритому в акціонерному банку «Південний», на такий рахунок здійснюється зарахування її пенсії.

Статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що з пенсії за видом стягнення по даному виконавчому провадженні може бути відраховано не більше як 20 % її розміру. Відтак, накладення арешту на рахунок відповідно до постанови головного державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 18.02.2019 року, що відкритий в акціонерному банку «Південний», № НОМЕР_1 , МФО 328209, унеможливлює отримання нею залишкових коштів, після стягнення 20 % пенсії в порядку виконання виконавчого напису.

Заявник зауважує, що дана пенсія є єдиним джерелом її доходу, а тому арешт всіх коштів у вигляді пенсійних виплат вважає неправомірним, іншого доходу в неї немає та вона позбавлена можливості для власного матеріального забезпечення та потреб, які пов`язані з простими фізичними та біологічними потребами, такими як проживання, харчування, одяг, ліки. Останнє має неабияке значення оскільки, вона не може використати кошти за цільовим призначенням, а саме своїм лікуванням як інваліда.

Вказує, що поновлення її порушеного права на отримання пенсії по інвалідності можливе виключно шляхом зняття арешту з його коштів, що знаходяться на вищевказаному банківському рахунку. Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з коштів боржника може бути знятий за рішенням суду, а тому з огляду на це вона вимушена звернутися до суду про скасування постанови про арешт коштів. На сьогодні вона має скрутне матеріальне становище, єдиним та суттєвим її джерелом на існування є пенсія по інвалідності. Після арешту цих коштів, вона втратила засоби до існування. Інших доходів вона не отримує. Коштів, які залишилися, ледве вистачає на забезпечення мінімального харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності, а ними вона й так не може користуватись, адже вони арештовані.

Крім того, заявник наголошує на тому, що процес досудового врегулювання затягнувся і вона пропустила строк на подання такої скарги, у зв`язку з тим, що вона здійснювала ряд підготовчих дій для того, щоб звернутися до суду, зокрема в кінці травня, при спробі отримати пенсію за допомогою картки у віддаленні банку з`ясувалося, що транзакція не можлива, а працівники банку повідомили про арешт коштів на її рахунку. 04.05.2019 року завернулася з письмовою заявою до органу виконавчої служби для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а потім вона зверталася до органу Управління Пенсійного Фонд і отримала відповідь 22.06.2019 року. У подальшому вона звернулася до банку про надання довідки та виписки по рахунку, який арештований (виписка від 24.06.2019 року), та деякий час вона хворіла.

На підставі викладеного, заявник просить суд поновити строки для звернення з скаргою, поданої за межами строків встановлених законодавством, та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.02.2019 року, виконавче провадження № 30453124, які містяться на рахунку (ах): акціонерний банк «Південний», МФО 328209, р/р НОМЕР_1 .

Заступником начальника Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Созанською М.Г. подано відзив на скаргу, згідно з яким просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначає, що 21.12.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2п-4731 від 01.12.2011 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 300 грн. щомісячно на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 28.07.2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням разом з розрахунком заборгованості по аліментам було надіслано сторонам виконавчого провадження. 24.04.2017 року державним виконавцем Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області на підставі ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку надіслано до Ужгородського об`єднаного управління ПФУ для виконання. 15.02.2019 року до Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області надійшло повідомлення від ПАТ АБ «Південний» про відкриття/закриття рахунків фізичною особою-боржником, щодо якої внесені відомості в Єдиний реєстр боржників стосовно ОСОБА_1 . 18.02.2019 року, за наявності у ОСОБА_1 заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищував суму платежів за три місяці, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, яку надіслано до АБ «Південний» та сторонам. Також зауважує, що скаржником пропущено строк для оскарження, так як з матеріалами виконавчого провадження боржник ознайомився 04.06.2019 року, а скаргу подано 25.06.2019 року, тобто, строк, зазначений в ч. 5 ст. 74 Закону України « Про виконавче провадження», пропущено. У зв`язку з наведеним, скаргу на дії органу державної виконавчої служби в частині накладення арешту на кошти боржника від 18.02.2019 року вважає необґрунтованою та заперечує проти її задоволення

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2009 року в справі 2-4731 ухвалено, серед іншого, стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, починаючи з 28.07.2009 року.

На підставі вказаного рішення 01.12.2011 року судом видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання.

18.02.2019 року головним державним виконавцем Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області у виконавчому провадженні (ВП № 30453124), при примусовому виконанні виконавчого листа № 2п-4731, виданого 01.12.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 28.07.2009 року і до досягнення дитиною повноліття, винесено постанову п арешт коштів боржника, згідно з якою, з метою виконання рішення суду накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах): акціонерний банк «Південний», МФО 328209, № р/р НОМЕР_1 , та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14018,90 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, знаходиться на обліку в Управління ПФУ Ужгородського ОУ ПФУ і отримує соціальну пенсію, загальний розмір якої за період з грудня 2018 року по травень 2019 року складав 4491 грн. (748,50 грн. у місяць).

Згідно з відповіддю Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 18.06.2019 року за № 02/Б-108 на звернення ОСОБА_1 відповідно до постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП 30453366 від 24.04.2017 року та ВП 30453124 від 24.04.2017 року з 01.07.2017 року проводиться щомісячне стягнення аліментів. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» утримання здійснюється у розмірі 50 % пенсії. Станом на 18.06.2019 року розмір пенсії ОСОБА_1 становить 1497 грн., а розмір утримання 748,50 грн. (по 374,25 грн. на кожну дитину).

Довідкою АБ «Південний» від 24.06.2019 року за вих. № 197-197-24483-2019, виданою ОСОБА_1 , підтверджується, що їй в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Південний» відкриті рахунки: поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня з видачею платіжної картки Visa Classic НОМЕР_2 НОМЕР_3 . Договір до поточного рахунку відкрито 15.02.2019 року. Рахунок відкритий для соціальних та пенсійних виплат.

Листом директора Департаменту супроводження операцій АБ «Південний» від 01.03.2019 року за вих. № 233-001-8264БТ-2019 року повідомлено, що постанову про арешт коштів боржника від 18.02.2019 року головного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Созанської М.Г. ПАТ АБ «Південний» прийняв до виконання. На поточний рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), накладено арешт згідно з постановою. Також повідомлено, що в ПАТ АБ «Південний» на ім`я ОСОБА_1 виявлено відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні. Залишок коштів станом на 26.02.2019 року складає 20 грн.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, рішення суду обов`язкові до виконання та державний виконавець до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження всі заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

В силу ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Частиною 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку: АБ «Південний», МФО 328209, № р/р НОМЕР_1 , не підлягає скасуванню, оскільки прийнята в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження», а вказаний рахунок не є поточним рахункам із спеціальним режимом використання, на який забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти.

Доводи скарги у тій частині, що прийнятим державним виконавцем рішенням порушуються права заявника на отримання пенсії не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки рішення державним виконавцем про накладення арешту прийнято у відповідності до вимог закону, а обмеження ОСОБА_1 в отриманні пенсійних виплат може бути усунуто шляхом звернення останньої до державного виконавця з відповідним клопотанням про зняття арешту з відповідного рахунку, що передбачено ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відтак, на підставі наданих суду доказів та встановлених обставин, суд приходить до переконання, що у задоволенні поданої скарги слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

З огляду на зазначені заявником обставини пропуску строку для подання скарги, а також з точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, причини пропуску строку для подання даної скарги слід визнати поважними та поновити заявнику вказаний строк.

Керуючись ст. ст. 259-261, 354, 355, 450, 451 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити заявнику ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії органу державної виконавчої служби в частині накладення арешту на кошти боржника.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії органу державної виконавчої служби в частині накладення арешту на кошти боржника – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо