Постанова № 8398626, 04.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2010 року справа № 2а-7182/09/0870

(11 год. 45 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишева,

при секретарі судового засідання С.А. Данилова,

За участю представників сторін :

від позивача ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.09.2009

від відповідача Міщенко О.В., довіреність № 1817/10/10-011 від 10.02.2010

Данилкіна О.С., довіреність № 3006/10/10-04 від 01.03.2010

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2007 № 0000441500/0, № 0000451500/0.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України частково задоволено касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя. Скасовано постанови Господарського суду Запорізької області від 20.06.2007 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2008 та передано справу на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду .

Ухвалою суду від 04.01.2010 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та з урахуванням уточнень позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 20.01.2007 №0000441500/0, №0000451500/0 та стягнути з відповідача на його користь 176906,57 грн. зайво сплачених та не зарахованих сум ПДВ.

В січні 2007 року ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя було проведено камеральну невиїзну перевірку ТОВ «Приват комплект» порядку сплати платником податків ПДВ, за результатами якої було складено ОСОБА_1 перевірки від 11.01.2007 року № 193 та № 194.

Вищевказаними актами податковим органом було встановлено порушення платником податків граничних строків погашення податкового боргу з ПДВ, у звязку із чим, до платника податків було застосовано штрафні санкції у формі штрафу в розмірі 50% від суми погашеного податкового боргу та винесено відповідні повідомлення-рішення від 20.01.2007 року № 0000441500\0 на суму 65587,72 грн., а також від 20.01.2007 року № 0000451500\0 на суму 189765,07 грн.

Згідно розрахунку вищевказаних штрафних санкцій, який є додатком до вищевказаних актів перевірки, вбачається, що податковим органом протягом 2006 року здійснювалось зарахування поточних платежів платника податків з ПДВ за звітні періоди 2006 року в рахунок погашення податкового боргу в сумі 470000,00 грн., який виник з а результатами проведеної в 2005 році документальної перевірки ТОВ «Приват комплект» згідно ОСОБА_1 перевірки від 16.06.2005 року № 19-23-30571299 та податкового повідомлення-рішення від 21.06.2005 року №0000542302/0/7410/2302„б” .

Згідно рішення Запорізького господарського суду від 11.10.2005 року по справі № 23\375, залишеного без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006 року, позов ТОВ «Приват Комплект» задоволено частково, визнано недійсним повідомлення - рішення від 21.06.2005 року №0000542302/0/7410/2302 „б” в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 47282,67 грн., суму основного зобовязання по ПДВ було визначено в сумі 470000,00 грн.

У звязку із винесенням вищевказаних судових рішень, ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя в рахунок погашення вказаного податкового боргу здійснило зарахування наступних платежів платника податків: 23.05.2006 року на суму 26747,92 грн; 20.06.2006 року на суму 34748,68 грн; 18.07.2006 року на суму 322,66 грн.; 18.08.2006 року на суму 5046,22 грн; 18.09.2006 року на суму 1797,85 грн; 21.12.2006 року на суму 244670,00 грн; 25.12.2006 року на суму 131177,43 грн. на загальну суму 444510,76 грн.

На вищевказані платежі ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя було застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 50% від сплачених платником податків сум ПДВ, також в рахунок погашення вищевказаного податкового боргу ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя, згідно розрахунку ПДВ станом на 31.12.2006 року, зарахувало переплату (податковий кредит) платника податків по ПДВ, яка рахувалась на обліковому рахунку платника податків, станом на 06.02.2006 року в сумі 122538,60 грн.

Зарахування вказаних сум відбувалось у відповідності до вимог підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в порядку календарної черговості погашення заборгованості.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач посилається на незаконності та необґрунтованості висновків ДПІ про наявність податкового боргу за вказаними звітними періодами, сплату самостійно визначених на підставі поданих декларацій сум ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а також погашення повністю податкових зобовязань по ПДВ в сумі 470000,00 грн, а отже відсутністю підстав для застосування штрафних санкцій.

Одночасно, позивач зазначає про наявність суттєвих розбіжностей у розрахунках сплати ПДВ, наданих ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя, та розрахунках самого платника податків, які ґрунтуються саме на даних поданих у звітні періоди податкових деклараціях по ПДВ, обумовлених тим, що контролюючий орган незаконно зараховував поточні платежі платника податків, самостійно змінюючи цільове призначення платежів, в рахунок погашення боргу по справі № 23\375 на суму 470000,00 грн.

Також відповідач помилково вважає сплачені платником податків суми (23.05.2006 року на суму 26747,92 грн; 20.06.2006 року на суму 34748,68 грн; 18.07.2006 року на суму 322,66 грн.; 18.08.2006 року на суму 5046,22 грн; 18.09.2006 року на суму 1797,85 грн.) податковим боргом в розумінні пункту 17.1.7 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», адже вказані суми є поточними платежами платника податків за самостійно визначеними податковими зобовязаннями згідно декларацій за звітні періоди (лютийвересень 2006 року).

Крім того, позивач звертає увагу суду на незаконність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень через порушення контролюючим органом вимог статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо застосування штрафних санкцій виключно на суми податкового зобов'язання, тоді як оскаржувані повідомлення - рішення передбачають як застосування штрафу на погашені штрафні санкції в сумі 156666,66 грн. по справі № 23\375, так і нарахування пені по вищевказаним платежам.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що відповідачем в рахунок погашення боргу в сумі 470000,00 грн. по справі № 23\375 було зараховано суми, які перевищують вказаний борг, адже контролюючим органом в рахунок погашення боргу було зараховано суму переплати (податкового кредиту), станом на 06.02.2006 року в сумі 122538,60 грн., а також суми поточних платежів у 2006 році на загальну суму 444510,76 грн., що свідчить про відсутність підстав для застосування санкцій до платника податків, адже загальна сума списаних сум ПДВ перебільшує суму зазначеного боргу. У звязку із чим, 16.02.2010 року позивач доповнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суми зайво списаних та не зарахованих контролюючим органом на особовому рахунку платника податків сум ПДВ.

ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя проти адміністративного позову заперечує повністю, зазначаючи на правомірність нарахування контролюючим органом відповідних податкових зобовязань по ПДВ за звітні періоди 2006 року, а також застосування штрафних санкцій за прострочення погашення податкового боргу по справі № 23\375, адже в порядку підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу та сплати сум податку за звітні періоди, контролюючим органом було зараховано поточні платежі платника податків в рахунок погашення боргу платника податків. Одночасно, з метою дотримання рівності бюджетних інтересів, погашення боргу шляхом зарахування поточних платежів платника податків, ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя зазначає на правомірності вказаних дій, адже згідно пункту 1.6 Інструкції про порядок ведення органами ДПС обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, проведення операцій по особовим рахункам платників податків здійснюється в хронологічному порядку.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні та надані сторонами докази до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Актом перевірки № 193 від 11.01.2007, складеним за результатами камеральної перевірки платника податків, контролюючим органом встановлено порушення платником податків вимог підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 379530,13 грн.

На підставі даного акту було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000451500\0 від 20.01.2007, згідно якого до платника податків на підпункту 17.1.7 статті 17 Закону України ««Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було застосовані штрафні санкції в розмірі 50% за затримку та несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання на загальну суму 189765,07 грн.

Актом перевірки № 194 від 11.01.2007, складеним за результатами камеральної перевірки платника податків, контролюючим органом встановлено порушення платником податків вимог підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 131177,43 грн.

На підставі даного акту було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000441500\0 від 20.01.2007, згідно якого до платника податків на підпункту 17.1.7 статті 17 Закону України ««Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було застосовані штрафні санкції в розмірі 50% за затримку та несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання на загальну суму 65588,72 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами спору, що фактичною підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є стягнення заборгованості ТОВ «Приват комплект» по ПДВ на суму 470000,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 21.06.2005 року №0000542302/0/7410/2302 „б”, яке було винесено податковим органом з а результатами проведеної в 2005 році документальної перевірки ТОВ «Приват комплект» згідно ОСОБА_1 перевірки від 16.06.2005 року № 19-23-30571299.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податків в судовому порядку та з гідно рішення Запорізького господарського суду від 11.10.2005 року по справі № 23\375, залишеного без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006 року, позов ТОВ «Приват Комплект» задоволено частково, визнано недійсним повідомлення - рішення від 21.06.2005 року №0000542302/0/7410/2302„б” в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 47282,67 грн., суму основного зобовязання по ПДВ в розмірі 470000,00 грн було залишено без змін.

Таким чином, сума податкового зобовязання згідно повідомлення - рішення №0000542302/0/7410/2302 „б” від 21.06.2005 в розмірі 470000,00 грн. є угодженою з дати винесення ухвали Запорізького апеляційного господарського суду по справі № 23\375, тобто 20.01.2006, в порядку частини 5 статті 254 КАС України щодо набрання рішення суду першої інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи та винесення відповідного рішення апеляційним судом.

Згідно розрахунку штрафних санкцій щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000451500\0 від 20.01.2007 та № 0000441500\0 від 20.01.2007, протягом 2006 року, починаючи з 06.02.2006, контролюючим органом в рахунок погашення вищевказаного боргу здійснювались списання поточних сум податкових платежів платника податків з ПДВ, які сплачувались платником податків відповідно до самостійно визначених податкових зобовязань згідно податкових декларацій із визначенням відповідного звітного періоду, визначених в платіжних дорученнях, а саме: 23.05.2006 року (п\д № 1920 від 23.05.2006-сплата ПДВ за квітень 2006 на суму 60876,00 грн.); 20.06.2006 року (п\д № 1995 від 20.06.2006-сплата ПДВ за травень 2006 на суму 34902,00 грн.); 18.07.2006 року (п\д 2062 від 18.07.2006-сплата ПДВ за червень 2006 на суму 325,00 грн.); 18.08.2006 (п\д № 2136 від 18.08.2006-сплата ПДВ за липень 2006 на суму 5083,00 грн.); 18.09.2006 (п\д № 2198 від 18.09.2006-сплата ПДВ за серпень 2006 на суму 1812,00 грн.).

Згідно частини 1, 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою відповідного податку або збору.

Згідно підпункту 3.1.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків (в т.ч. грошові кошти) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення податкового боргу виключно за рішенням суду, в інших випадках платник податків самостійно визначає черговість та форми задоволення вимог кредиторів за рахунок власних активів.

Таким чином, враховуючи, що вищевказаним Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним Законом з питань оподаткування та застосування процедур погашення податкового боргу, визначено вичерпний перелік заходів забезпечення погашення податкового боргу платників податків (нарахування пені, застосування штрафних санкцій, податкової застави, арешту активів тощо), серед вказаних заходів відсутній такий засіб забезпечення погашення податного боргу як зміна податковим органом цільового призначення платежу платника податків по оплаті поточних податкових зобовязань за звітні періоди.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За таких обставин, самостійна зміна контролюючим органом цільового призначення платежів платника податків за звітні періоди 23.05.2006 року (квітень 2006); 20.06.2006 року травень 2006); 18.07.2006 року (червень 2006); 18.08.2006 (липень 2006); 18.09.2006 (серпень 2006) та зарахування вказаних платежів до облікового рахунку платника податків не як сум поточних платежів, а як сплата боргу в розумінні пункту 17.1.7 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто самостійне зарахування податковим органом сплачених сум податкових зобовязань в рахунок податкових зобовязань (боргу), які не визначені платником податків в призначенні платежі, є незаконним, адже згідно пункту 1.7 інструкції про безготівкові розрахунки в України, затвердженої постановою Правління НБУ України від 21.01.2004 року № 22, право визначати (цільове) призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Суми податкових зобовязань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням в ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань, визначених платником податків. Правова кваліфікація вказаних обставин також підтверджується розяснювальним листом Вищого Адміністративного суду України від 17.03.2009 року № 358\13\13-09.

Враховуючи вищевикладене, застосування контролюючим органом штрафних санкцій в розмірі штрафу 50% на суми поточних платежів платника податків з ПДВ 23.05.2006 року (60876,00 грн.); 20.06.2006 року (34902,00 грн.); 18.07.2006 року (325,00 грн.); 18.08.2006 (5083,00 грн.); 18.09.2006 (1812,00 грн.) є неправомірним, адже згідно підпункту 17.1.7 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосування штрафних санкцій є можливим лише у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, тоді як платник податків своєчасно (щомісячно) сплачував повністю ПДВ за звітні періоди (квітень-серпень 2006), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями платника податків із зазначенням призначення платежу.

В ході судового розгляду представниками відповідача було зазначено, що до розрахунку сум оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковим органом було включено суми як штрафних санкцій (штрафу), так і пені, а самі повідомлення-рішення було винесено окремо щодо погашення основної сумі зобовязання (№ 0000451500\0 на суму 189765,07 грн.) та штрафних санкцій (№ 0000441500\0 на суму 65587,72 грн.), визначених по справі № 23\375.

Згідно підпункту 17.1.7 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосування штрафних санкцій є можливим лише у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, вказаною нормою Закону не передбачено застосування штрафних санкцій та пені на суми штрафних санкцій, отже винесення контролюючим органом оскаржуваного повідомлення-рішення № 0000441500\0 на суму 65587,72 грн., яким податковим органом застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату сум штрафних санкцій по справі № 23\375 (156666,67 грн.) є незаконним.

Згідно підпункту 17.3. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно частини 1, 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою відповідного податку або збору.

21.12.2006 року згідно платіжного доручення № 2438 ТОВ «Приват комплект» було сплачено суму основного боргу по ПДВ згідно повідомлення-рішення від 21.06.2005 року №0000542302/0/7410/2302 „б” в сумі 313333,33 грн.

25.12.2006 року згідно платіжного доручення № 2439 ТОВ «Приват комплект» було сплачено суму штрафних санкцій згідно повідомлення-рішення від 21.06.2005 року №0000542302/0/7410/2302 „б” в сумі 156666,67 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000451500\0 від 20.01.2007 року та № 0000441500\0 від 20.01.2007 року, вбачається, що зарахування вказаних сум відбувалось наступним чином:

313333,33 грн. (основне зобовязання по справі № 23\375) було частково зараховано на погашення боргу (244670,00 грн.), частково в рахунок погашення боргу по деклараціям платника податків (100,00 грн. по декларації від 20.02.2006; 22423,00 грн. по декларації від 17.03.2006; 26786,00 грн. по декларації від 20.04.2006; 16887,80 грн. по декларації від 19.05.2006), всього 310866,80 грн. (решта віднесено на пеню 2466,53 грн.);

156666,67 грн. (штрафні санкції по справі № 23\375) було частково зараховано в рахунок погашення боргу по деклараціям платника податків (103987,20 грн. по декларації від 19.05.2006; 27190,23 по декларації від 19.06.2006), всього 131177,43 грн. (решта віднесено на пеню 25489,24 грн.).

Однак, як вбачається з наданих платником податків доказів та копій вищевказаних податкових декларацій по ПДВ за вказані звітні періоди, суми податкових зобовязань по ПДВ були задекларовані платником податків повністю та погашені за рахунок переплати (податкового кредиту), який становив 124628,60 грн. на 01.01.2006 року, та згідно відповідних платіжних доручень за вказаними звітними періодами, отже пропуску строку сплати узгоджених податкових зобовязань та прострочки слати на 178 і 398 календарних днів у вказані періоди платник податків не допустив. Проти наведеного платником податків розрахунку та сум сплачених зобовязань (в т.ч. податкового кредиту) за звітні періоди (січень-травень 2006) контролюючий орган не заперечує, також контролюючий орган не заперечує проти факту відсутності заборгованості з ПДВ платника податків перед бюджетом згідно ОСОБА_1 звірки від 20.01.2010 року.

Таким чином, наявні в справі докази спростовують висновки контролюючого органу щодо наявності заборгованості платника податків по вищевказаним податковим деклараціями, в т.ч. у вказані звітні періоди (лютий-травень 2006), а віднесення сплачених платником податків сум в рахунок погашення податкових зобовязань, які не визначені платником податків в призначенні платежі, є необґрунтованим, адже протирічить приписам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, винесення податкових повідомлень-рішень від 20.01.2007 року № 0000441500\0, а також від 20.01.2007 року № 0000451500\0 є незаконним та підлягають скасуванню, адже висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, а визначений податковим органом розрахунок штрафних санкцій складений із порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який ґрунтується на самостійній зміні контролюючим органом цільового призначення платежів платника податків та зарахуванням податковим органом сплачених сум в рахунок інших податкових зобовязань, які не визначені платником податків в призначенні платежі.

Щодо вимог позивача про стягнення з контролюючого органу сум зайво списаних та не зарахованих сум ПДВ в розмірі 176906,57грн., суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у звязку з тим, що діючим законодавством не передбачена можливість стягнення з контролюючих органів зайво списаних та не зарахованих сум ПДВ.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69 - 71, 158, 160- 167 КАС України, Запорізький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2007 №0000441500/0 та №0000451500/0 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 20.01.2007 №0000441500/0 та №0000451500/0.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект» 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 09.03.2010.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Конишева