Ухвала суду № 83985909, 03.09.2019, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

03 вересня 2019 року м. ЧернігівСправа № 927/513/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву №7036вих19 від 07.08.2019

Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури

вул. Шевченка,1, м. Чернігів, 14000

Про вступ прокурора

У справу №927/513/19, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

За позовом: Чернігівської міської ради

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"

вул. Музейна, 2, м. Чернігів, 14000

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 );

2. ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; АДРЕСА_2 );

3. ОСОБА_3 (ІПН не відомо; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_3 ;);

4. ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АДРЕСА_4 );

5. ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АДРЕСА_5 );

6. ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АДРЕСА_6 ).

Третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

просп. Миру, 43, м. Чернігів,14000

Предмет спору: спонукання вчинити певні дії

За участю представників учасників справи:

від позивача: Кулешова М.А., головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу довіреність № 104/1-04/2019/вих/01 від 04.02.2019;

Католик М.А. , начальник відділу квартирного обліку та приватизації жилого фонду, довіреність від 19.03.2019;

від відповідача: Авраменко Г.М., адвокат, ордер серія ЧН №008741 від 07.06.2019

від третьої особи-1: ОСОБА_1 , особисто

від третьої особи-2: ОСОБА_2, особисто

від третьої особи-3: ОСОБА_3 особисто

від третьої особи-4: ОСОБА_4, особисто

від третьої особи-5: ОСОБА_5, особисто

від третьої особи-6: ОСОБА_6 , особисто

від третьої особи-7: не з?явився

присутній: Бабич Є.А., прокурор Чернігівської місцевої прокуратури, посвідчення №053177 від 27.06.2019

У судовому засіданні, відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позивачем - Чернігівською міською радою подано позов до Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" про зобов`язання Приватне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради другий під`їзд гуртожитку (квартири з 55 по 108) за адресою: місто Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 120 за актом приймання-передачі майна.

Заявлений позов обґрунтований не виконанням відповідачем вимог ч.1-3 ст.14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" щодо передачі на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова другого під`їзду гуртожитку за адресою: АДРЕСА_7 (квартири з 55 по 108), право власності на який належить Приватному акціонерному товариству "Чернігівоблбуд".

Ухвалою суду від 25.06.2019 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.07.2019 о 10:00.

Суд у судовому засіданні 18.07.2019 постановив ухвалу про задоволення усних клопотань представників позивача та відповідача про відкладення розгляду справи та про відкладення підготовчого засідання на 29.07.2019 на 10:00.

Ухвалою суду від 18.07.2019, відповідно до ст. 120, 121 ГПК України, повідомлено сторін про те, що підготовче засідання було відкладено на 29.07.2019 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 29.07.2019, задоволено клопотання позивача в частині залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; залучено зазначених осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; залучено за ініціативою суду до участі у справі третю особу-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до матеріалів справи зазначених у клопотанні документів; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування у ДП "СПУ "ПрАТ "Чернігівоблбуд" копії ордерів на квартири у другому під`їзді гуртожитку (квартири з 55-108) за адресою: АДРЕСА_7 , 120 ; задоволено заяву відповідача від 25.07.2019 та продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву до 26.07.2019; задоволено усне клопотання позивача про продовження строку для надання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив протягом п`яти днів з моменту отримання відзиву на позовну заяву; продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів; відкладено підготовче засідання на 03.09.2019 о 10:00.

Третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400045158740 від 31.07.2019, але повноважного представника у судове засідання 03.09.2019 не направила.

До початку судового засідання від третьої особи-7 надійшло письмове клопотання №10-09-02654 від 29.08.2019 про проведення підготовчого судового засідання 03.09.2019 без участі повноважного представника у зв?язку із зайнятістю в інших судових засіданнях.

Присутні в судовому засіданні учасники справи щодо клопотання третьої особи-7 про проведення підготовчого судового засідання 03.09.2019 без участі повноважного представника не заперечували.

До початку судового засідання від заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури надійшла письмова заява №7036вих19 від 07.08.2019 про вступ прокурора у справу.

В обґрунтування поданої заяви заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури посилається на те, що предметом спору є порушення інтересів держави, а саме: передачі ПАТ «Чернігівоблбуд» у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова частини гуртожитку, а тому керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53, 56 ГПК України, просить допустити Чернігівську місцеву прокуратуру до участі у розгляді судом даної справи на боці позивача - Чернігівської міської ради.

Присутній у судовому засіданні 03.09.2019 прокурор Чернігівської місцевої прокуратури підтримав подану заяву про вступ прокурора у справу.

Позивач та треті особи-1,2,3,4,5,6 щодо заяви заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури про вступ прокурора у справу не заперечували; представник відповідача - поклався на розсуд суду.

Розглянувши подану заяву №7036вих19 від 07.08.2019 заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури про вступ прокурора у справу, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне:

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу (справа "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N 42454/02, пункт 35).

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N 1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки у їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N806/1000/17).

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Саме лише посилання на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору, отже прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Як вбачається з поданої заяви №7036вих19 від 07.08.2019 про вступ прокурора у справу, заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури просить суд допустити Чернігівську місцеву прокуратуру до участі у розгляді судом даної справи на боці позивача - Чернігівської міської ради та обґрунтовує необхідність втручання органів прокуратури лише посиланням на те, що предметом спору є порушення інтересів держави, а саме: передачі ПАТ «Чернігівоблбуд» у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова частини гуртожитку.

Звертаючись з даною заявою заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури мав належним чином обґрунтувати наявність підстав для вступу у справу та доведенням цих підстав, відповідно до вимог ст. 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України. Посилання лише на те, що предметом спору є порушення інтересів держави, а саме: передачі ПАТ «Чернігівоблбуд» у комунальну власність територіальної громади м.Чернігова частини гуртожитку є недостатнім для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Однак, жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують неналежне здійсненням захисту інтересів Чернігівською міською радою у даній справі , прокурором суду не надано.

Суд вважає, що заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури не навів належного та достатнього обґрунтування в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для вступу прокурора у справу за можливості захисту інтересів безпосередньо самим позивачем, як уповноваженим органом, а також у чому полягає бездіяльність вказаного органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, враховуючи відсутність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може вступити у справу за захистом інтересів держави, заява заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури №7036вих19 від 07.08.2019 про вступ прокурора у справу, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Крім того, за приписами ч.3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", у визначених законом випадках саме прокурор, а не прокуратура (як про те зазначено у прохальній частині заяви №7036вих19 від 07.08.2019 про вступ прокурора у справу) має право вступити за своєю ініціативою у справу та здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Керуючись ст. 42, 53, 55, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури (вул. Шевченка,1, м. Чернігів, 14000) №7036вих19 від 07.08.2019 про допуск Чернігівської місцевої прокуратури до участі у розгляді даної справи на боці позивача - Чернігівської міської ради.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

3. Копію ухвали направити сторонам, третім особам та Чернігівській місцевій прокуратурі.

Повний текст ухвали складено 03.09.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Л. М. Лавриненко