Ухвала суду № 83984005, 03.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/488

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 вересня 2019 року м. Київ № 640/13679/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи

ОСОБА_1

до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації )

Комунального підприємства "Київблагоустрій"

про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) адреса: АДРЕСА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач 1) адреса: 04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, буд. 21, Комунального підприємства "Київблагоустрій" (надалі - відповідач 2) адреса: 03680, м. Київ, вулиця Дегтярівська 31, корпус 2, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати припис КП "Київблагоустрій" №1806680 від 19.04.2018 р;

- визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.05.2018р. №064-3386;

- визнати протиправними дії КП "Київблагоустрій" щодо здійснення демонтажу майна, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності: приміщення номер АДРЕСА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1498050880000, номер запису про право власності: 25076512.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

28 серпня 2019 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивач просив поновити їй строк звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування поданої заяви позивач послалась на те, що остання у 2018 році, в межах строку звернення зверталась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, предметом якої були аналогічні позовні вимоги тим, які заявлені на теперішній час.

Але, як вказує позивач, її тодішні представники запевнили її в тому, що справа повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства, у зв`язку з чим 11 лютого 2019 року позивач подала до суду заяву про залишення позову без розгляду, яка ухвалою суду від 12 лютого 2019 року була задоволена.

Крім того, позивач вказує, що після залишення позову без розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва, її представник звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з наступними позовними вимогами:

- зобов`язати КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відшкодувати ОСОБА_1 нанесені збитки в розмірі 1259130,00 грн;

- зобов`язати комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не чинити перешкоди ОСОБА_1 у відновленні об`єкта нерухомості, а саме нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5 з метою приведення їх у попередній стан, відповідно до технічного паспорту від 29.05.2018 (інвентаризаційна справа №1356), виданий фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 .

В подальшому, вказані позовні вимоги були уточнені, як зазначає позивач, а ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання не чинити перешкод у відновленні об`єктів нерухомості та визнання протиправними дії щодо знесення об`єкту нерухомості - закрито, у зв`язку з тим, що вказані позовні вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У зв`язку з чим, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаною позовною заявою.

За доводами позивача, строк нею пропущений з поважних причин, оскільки вона зверталась в межах строку звернення до адміністративного суду, провадження у справі було відкрито, а згодом закрито за її заявою у зв`язку з розглядом аналогічних вимог у місцевому суді; місцевим судом винесено ухвалу про закриття провадження в частині позовних вимог, які підсудні адміністративному суду; позивач є людиною юридично не обізнаною і не розбирається в тонкощах процесуального права, а залишення позову без розгляду, як остання зазначає, позбавляє її можливості доступу до правосуддя.

На підставі викладеного просила визнати причину пропуску строку поважною та поновити цей строк.

Розглянувши вказану заяву позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Обґрунтовуючи поважність причин строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, позивач фактично посилається на свою необізнаність у галузі права та процесуальному законодавстві, зазначаючи при цьому, що вже зверталась до адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами у 2018 року, але 11 лютого 2019 року подала заяву про залишення позову без розгляду та звернулась з цими позовними вимогами до загального місцевого суду.

Також суд зазначає, що позивач самостійно вказує на те, що вона скористалась правовою допомогою та її представники запевнили її в тому, що позовні вимоги, які нею були заявлені в 2018 році, слід розглядати за правилами цивільного судочинства, у зв`язку з чим, адміністративний позов був залишений без розгляду та позивач знову ж таки через свого представника звернулась з позовом до Святошинського районного суду міста Києва.

Вказані обставини з урахуванням вимог діючого законодавства України не можуть бути розцінені судом, як поважність пропуску шестимісячного строку, а своєчасне звернення до адміністративного суду, залишення позову без розгляду за клопотанням позивача в подальшому, звернення до відповідного загального місцевого суду та юридична необізнаність не свідчать про наявність підстав для визнання таких причин пропуску звернення строку - поважними.

Крім того, суд наголошує на тому, що позивачем не доведено та не вбачається з доданих до позовної заяви документів, що до Святошинського районного суду міста Києва позивач зверталась саме з аналогічними позовними вимогами, які пред`явлені в цьому позові.

В той же час, позивачем не доведено й її звернення у 2018 році до Окружного адміністративного суду міста Києва саме з аналогічними позовними вимогами, у тому числі, в частині визнання протиправним та скасування припису КП "Київблагоустрій" №1806680 від 19.04.2018 р.

Вищевикладені обставини в сукупності свідчать про те, що позивач не була позбавлена права на звернення до суду за захистом своїх прав та скористалась таким правом, що спростовує її твердження в обмеженні їй доступу до правосуддя.

Суд також вважає за доцільне зазначити й про те, що пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

В той же час, позивач не довела при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідною позовною заявою наявність особливих та непереборних обставин, які зумовили пропуск строку звернення до адміністративного суду.

З урахуванням викладених вище обставин, судом не визнаються поважними підстави, з яких позивач просить поновити пропущений строк, оскільки судом в ухвалі від 31 липня 2019 року вже була надана правова оцінка таким підставам, а в заяві про поновлення пропущеного строку, яка надійшла на адресу суду 28 серпня 2019 року, позивачем фактично зазначено ті самі підстави.

У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В цьому випадку, на думку, відсутні поважні причини пропуску строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Між тим, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтями 122, 123, 241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова