Ухвала суду № 83983902, 02.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

02 вересня 2019 року м. Київ № 640/16527/19

Окружний адміністративного суду міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап»,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2019 року о 09:40 год. до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної податкової служби у м. Києві із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап».

В обґрунтування подання заявником зазначено, що посадовими особами управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.08.19 №11526 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап» та згідно з направленнями, виданими ГУ ДФС у м. Києві від 28.08.19 №1824/26-15-14-02-05 та №1825/26-15-14-02-05 здійснено виїзд за податковою адресою платника податків, однак, посадовою особою товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап» відмовлено у проведенні документальної виїзної перевірки, у зв`язку з чим, останніми було складено акт про недопуск до проведення документальної планової виїзної перевірки від 29.08.19 №1822.

30 серпня 2019 В.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Багмет Н.Т. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №4, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ «Мейкап», що перебуває у володінні останнього.

Враховуючи вищевказані обставини, заявник на підставі пп. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, суд виходить із наступного.

Згідно вимог ч. 4 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Як вбачається з інформації КП «Діловодство спеціалізованого суду», у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №640/15981/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.08.19 № 11526 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Мейкап».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2019 відкрито спрощене провадження по справі №640/15981/19.

У пункті 94.2 цієї статті Податкового кодексу України передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна, в тому числі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті зазначеної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ч. 1 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України не містить переліку критеріїв, які свідчили б на користь існування спору про право.

Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин, суд повинен самостійно оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов`язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв`язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність між сторонами спору про право (на проведення перевірки), оскільки відповідачем в судовому порядку оскаржується законність наказу про проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту майна платника податків, що унеможливлює розгляд вимог заявника в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 805/3337/17-а (адміністративне провадження № К/9901/47790/18).

Також, суд звертає увагу на постанови Верховного Суду від 07.11.2018 №820/3469/17, від 14.11.2018 №818/907/16 та від 19.12.2018 №816/284/17, в яких висловлено правову позицію про те, що заперечення платником податків законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.

У постанові Верховного Суду від 28.08.2018 №804/19780/14, на яку посилається представник ГУ ДПС у м. Києві в заяві, висловлено правову позицію про відсутність спору про право у разі оскарження в досудовому порядку наказу про проведення перевірки та рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Щодо цього, суд звертає увагу на ухвалу Верховного Суду від 30.11.2018 №826/2195/16, в якій цей суд вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові від 28.08.2018 у справі №804/19780/14, щодо відсутності спору про право у разі оскарження в досудовому порядку наказу про проведення перевірки та рішення про застосування адміністративного арешту майна, у зв`язку з чим справу передано на розгляд іншої колегії суддів.

Беручи до уваги висновки Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 №808/1601/17, від 08.05.2018 №826/15024/16, від 13.06.2018 №818/610/16, від 27.08.2018 №821/1613/16, від 07.11.2018 №820/3469/17, від 14.11.2018 №818/907/16 та від 19.12.2018 №816/284/17 та враховуючи оскарження ТОВ «Мейкап» у судовому порядку наказу ГУ ДФС у м. Києві про проведення документальної планової виїзної перевірки, суд дійшов висновку про наявність між сторонами спору про право.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Керуючись ст. 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій