Рішення № 83983533, 03.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2311/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма ''Сіверянка'' про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 05.08.2019 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУПФ України в Чернігівській області), у якому просить зобов`язати відповідача зарахувати їй до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 23.01.1984 по 22.05.1995 та призначити з 04.07.2019 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту ''б'' статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення''.

Позов мотивовано тим, що станом на день звернення до ГУПФ України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах її загальний трудовий стаж становив 36 років 09 місяців 29 днів (пільговий стаж – 11 років 11 місяців 09 днів), вік – 56 років. Крім того, посади, які вона займала під час роботи на ЗАТ ВТФ «Сіверянка», дають право на пільгову пенсію за списком № 2. Вважає, що зазначене є достатньою умовою для призначення відповідачем їй пенсії, однак останній протиправно відмовив у здійсненні вказаних дій.

Ухвалою судді від 07.08.2019 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також, надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача надано відзив на позов, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивач необґрунтовано обчислює пільговий стаж тільки на підставі записів трудової книжки не зважаючи на те, що в ній відсутні необхідні записи про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день. Зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є не лише наявність професії (посади) та виробництва у конкретному списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше 80%), встановленого для цього виробництва, робіт, професій та посад. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи та атестації займаної посади, відповідачем було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2.

Представник третьої особи пояснень по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволений частково, враховуючи таке.

Судом встановлено, що по досягненню 56 року ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 24.07.2019 за №1129/03-21 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що їй відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на день подання заяви. Також зазначено, що право на пенсію за списком №2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у позивача виникне при наявності пільгового стажу роботи 7 років 11 місяців 09 днів, при досягненні 57 років (а.с. 14-16).

Вважаючи вказану відмову ГУПФ України в Чернігівській області протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788), який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій та встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

За змістом статті 12 Закону №1788 право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" : жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

За приписами статті 100 Закону №1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону №1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) и окремих установках нижченаведених виробництв, зокрема, гумового та шинного в цехах, ділянках: каландрових, збірних, рукавних, транспортерних стрічок та приводних ременів, автокамерних та шинних, формової та неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових та неформових деталей), гумового взуття (за виключенням ділянок сортування та упаковки), закройно-намазочних, маканних виробів, ебоніту та виробів з нього, повітроплавного та інженерного майна, губчатих виробів, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин, гумування закритих ємностей та хімічної апаратури, валів та інших виробів; регенерата (за виключенням ділянок старої гуми та підготовчих цехів); гутаперчі (розділ ХІ “Хімічне виробництво”, підрозділ 1 “Основне виробництво”, п.4).

Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, до такої категорії працівників відносяться робітники, зайняті у виготовленні засобів хімічного захисту (розділ ХХ. Легка промисловість 2211000а-17541).

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до довідки ПАТ «ВТФ «Сіверянка» від 03 липня 2018 року №18 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працювала повний робочий день на Чернігівській фабриці гумо-технічних виробів у період з 23 січня 1984 року по 31 грудня 1991 року та виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту за професією, посадою швачка, яка передбачена Списком №2 розділу 11 підрозділу 1 пункту 4 постанови Ради Міністрів України СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (а.с. 24).

Таким чином підтверджується робота позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 23 січня 1984 року по 20 серпня 1992 року, а тому відповідний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зарахування періоду роботи з 21 серпня 1992 року по 22 травня 1995 року до пільгового стажу, суд зазначає таке.

В трудовій книжці позивача відсутня інформація щодо проведення атестації її робочого місця за період з 21 серпня 1992 року по 22 травня 1995 року, жодних уточнюючих довідок, що підтверджували б спеціальний трудовий стаж та проведення атестації робочого місця позивача за вказаний період матеріали справи не містять.

Наказом Чернігівської швейної фабрики “Сіверянка” від 23 грудня 1993 року №168 затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно спискам №1, №2 (а.с. 39).

Відповідно до листа Державної експертизи Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 05 червня 2001 року №306/13 експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих ЗАТ «Сіверянка», встановлено, що первинна атестація робочих місць проведена відповідно з вимогами нормативних документів по цьому питанню, за її результатами видано наказ від 23 грудня 1993 року №168, яким підтверджено право на пенсію за списком №2 працівникам підрозділів, які вказані в переліку професій вищевказаного наказу про результати атестації. Умови оплати праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 для професій, приведених в наказі №168, працівникам ЗАТ “Сіверянка” підтверджено на термін до 23 грудня 1998 року (а.с. 38 зворот).

Однак, згідно додатку до наказу Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23 грудня 1993 року №168 «Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення», до списку №2 не віднесено посаду швачки, яку у цей період обіймала позивач.

Вказана обставина встановлена постановою Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №750/7525/17 (К/9901/2079/18).

Таким чином, період роботи позивача на посаді швачки та майстра швейного цеху з 21 серпня 1992 року по 22 травня 1995 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу з підстав відсутності доказів на підтвердження шкідливих умов праці у орендному підприємстві «Сіверянка» та проведення атестації робочого місця за вказаний період.

З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж позовних вимог, суд приходить до висновку щодо протиправності відмови відповідача у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 23 січня 1984 року до 20 серпня 1992 року до пільгового стажу та необхідності зобов`язати ГУПФ України в Чернігівській області зарахувати період роботи позивача з 23 січня 1984 року до 20 серпня 1992 року до пільгового стажу.

У той же час, позовні вимоги в частині зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 21 серпня 1992 по 22 травня 1995 року до пільгового стажу та призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з 04.07.2019 задоволенню не підлягають у зв`язку із непідтвердженістю пільгового стажу з огляду на відсутність атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма ''Сіверянка'' (код ЄДРПОУ 00310143, вул. Шевченка, 246-а, м. Чернігів, 14000) про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати період роботи з 23 січня 1984 року по 20 серпня 1992 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 23 січня 1984 року по 20 серпня 1992 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.09.2019.

Суддя С.В. Бородавкіна