Рішення № 83983358, 29.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2019 року № 640/5089/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві

про зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (надалі також - ГУ ПФУ в м.Києві, Управління, відповідач) про зобов`язання відповідача перерахувати пенсію та врахувати заробіток згідно Довідки №87 від 10.12.2009 та зобов`язати відповідача здійснити виплату коштів, що не буди виплачені з 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався своїм правом та через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подав відзив на позовну заяву в якому просив суд у задоволенні позову відмовити у зв`язку з відсутністю підстав для здійснення перерахунку пенсії та виплати коштів.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_1 14.11.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітку плату для обчислення пенсії №87 від 10.12.2009 виданої МП «Партнер», згідно якої на всі виплати було нараховано страхові внески до Пенсійного фонду України.

Листом від 14.12.2018 №134508/03 відповідач повідомив заявника про те, що в матеріалах пенсійної справи знаходить довідка від 10.12.2009 №87 видана МП «Партнер», однак згідно електронної бази АРМ ОССВ та паперових носіїв на обліку в об`єднаному управлінні МП «Партнер» не зареєстровано. В базі ЄДР відсутні будь-які відомості по підприємству МП «Партнер».

Крім того, згідно відбитку печатки на довідці від 10.12.2008 №87 код ЄДРПОУ відсутній, що є порушенням п.7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, яким передбачено, що ідентифікаційний код є обов`язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів і зазначається на його печатках та штампах.

Вважаючи таку відмову у здійсненні перерахунки пенсії на підставі поданої довідки, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (статті 4 даного Закону).

Статтю 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Як зазначає позивач, 07.11.2007 постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Оболонського районного суду м. Києві від 10.04.2007 скасовано та зобов`язано УПФУ в Оболонському району м. Києва зарахувати позивачу в пільговий стаж роботу на посаді ливарника в МП "Партнер" з 31.03.1993 по 17.11.1998.

10.12.2009 позивач звернувся до УПФУ в Оболонському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсії, надаючи довідку з МП "Партнер" від 10.12.2009 № 87.

Листом від 21.12.2009 №13636/Г УПФУ в Оболонському районі м. Києва відмовило йому задоволенні його звернення - перерахувати пенсію, врахувавши заробітну плату за період роботи в МП "Партнер", посилаючись на те, що довідка з МП "Партнер" посвідчена неналежним чином, а саме печатка юридичної особи не містить коду ЄДР.

Позивач, 14.11.2018 повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки МП «Партнер» від 10.12.2009 №87.

Листом від 14.12.2018 №134508/03 відповідач повторно повідомив позивача про відсутність підстав для повернення до розгляду питання щодо перерахунку пенсії, оскільки відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01.01.2000.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 22.11.2005 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме п.1.7 передбачено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою неотриманої пенсії у зв`язку зі смертю у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Тобто, обов`язковою умовою для здійснення перерахунку пенсії є заява про перерахунок пенсії та документи на підставі яких має здійснюватися такий перерахунок, а саме довідка про заробітну плату.

Згідно п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2015 за бажанням пенсіонера ним може подаватися довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Судом встановлено та не спростовано позивачем, що інформація щодо МП «Партнер» в ЄДР відсутня. А також те, що довідка від 10.12.2008 №87 не містить код ЄДРПОУ підприємства, що є порушенням п.7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України, затверджений Постановою КМУ від 22.11.1996 №118, яким передбачено обов`язковість зазначення ідентифікаційного коду на усіх видах звітних та облікових документах.

Крім того, згідно електронної бази АРМ ОССВ та паперових носіїв на обліку в пенсійному фонді МП «Партнер» не зареєстровано.

Крім того, позивачем не надано а ні відповідачеві при поданні заяви про перерахунок пенсії, а ні суду належним чином завіреної копії судового рішення, на яке посилається позивач, яким постановлено зарахувати пільговий стаж роботи на посаді ливарника в МП «Партнер» з 31.03.1993 по 17.11.1998.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено бездіяльності дій з урахуванням викладеної позиції, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій