Рішення № 83983319, 22.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/1335/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Єгуновій О.М.,

за участю представника позивача Литвина А.М., представника відповідача Качанка О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімресурс» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімресурс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.02.2019 № 00000481400 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2722202,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.02.2019 № 00000471400 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2449981,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1224991,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту документальної планової виїзної перевірки позивача від 24.01.2019, яким встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, підпункту 185.1 статті 185, підпункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, адже з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів, зміна у власному капіталі та зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 5, 6, 11, 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на прибуток всього у сумі 2449981,00 грн., підпункту 185.1 статті 185, підпункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 2723400,00 грн., розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 № 111/26556.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що висновки податкової інспекції є надуманими та неправомірними, оскільки позивач мав намір отримати та отримав економічний ефект від проведеної операції, що свідчить про відповідність господарської операції із закупівлі КАС-32 у ТОВ «Резон-Трейд» діловій меті, та дає право позивачу на включення витрат до податкового кредиту. Вказав, що відповідачем не було досліджено подальший рух придбаного добрива, а саме: договори купівлі-продажу з контрагентами-покупцями, податкові накладні, а також суми доходів, що включено до бази оподаткування від цих операцій.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області, інспектором податкової та митної справи І рангу Летутою Л.І., головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області Абашиною Т.В., інспектором податкової та митної справи ІІІ рангу, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області радником податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_1 , головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_2 , головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_3 , головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями, управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області, інспектором податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_4 , згідно плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік та на підставі наказу начальника ГУ ДФС у Чернігівській області від 12.10.2018 № 1881 проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2018.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки відповідачем складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 24.01.2019 № /14/32399340 (т. 1 а.с. 11-35), яким зафіксовано порушення позивачем:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на прибуток всього у сумі 3786624,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2016 року на суму 13635,00 грн., за 2017 рік на суму 4988,00 грн., за 9 місяців 2018 року на суму 3768000,00 грн.;

- підпункту 185.1 статті 185, підпункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 4207399,00 грн., в тому числі за жовтень 2016 року в сумі 8482,00 грн., за листопад 2016 року в сумі 7761,00 грн., за грудень 2016 року 1625,00 грн., за січень 2017 року в сумі 1667,00 грн., за листопад 2017 року на суму 173,00 грн., за грудень 2017 року на суму 1025,00 грн., за червень 2018 року на суму 2093333,00 грн., за липень 2018 року на суму 2093333,00 грн.;

- підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, в частині не повного відображення суми контрольованих операцій в звіті про контрольовані операції за 2017 рік з MAPLE IMEX LIMITED PARTNERSHIP на загальну суму 58561851,00 грн.;

- розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

04.02.2019 позивачем подано заперечення на акт № 14/32399340 від 24.01.2019 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрохімресурс» (код за ЄДРПОУ 32399340) з податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2018.

Листом від 13.02.2019 № 2262/10/25-01-14-01-06 Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомило позивача, що «Висновок» акту перевірки від 24.01.2019 № 80/14/32399340, за результатами розгляду заперечень, викладено в наступній редакції: «Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агрохімресурс»:

- пунктів 5, 6, 11, 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на прибуток всього у сумі 2449981,00 грн., у тому числі за 9 місяців 2018 року на суму 2449981,00 грн.;

- пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 2723400,00 грн., в тому числі за вересень 2018 року на суму 2723400,00 грн.;

- розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (т. 1, а.с. 93-97, 98-107).

В подальшому, на підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення: від 15.02.2019 № 00000481400, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2723400,00 грн.; від 15.02.2019 № 00000471400, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 3674972,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 2449981,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1224991,00 грн. (т. 1 а.с. 80-81, 82).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу від 22.02.2019 № 81, однак рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 18.04.2019 № 18267/6/99-99-11-04-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 15.02.2019 № 00000481400, № 00000471400, а скаргу залишено без задоволення (т. 1 а.с. 85-88, 89-92).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З аналізу викладених норм слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається зі змісту акта № 14/32399340 від 24.01.2019, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «РЕЗОН ТРЕЙД», а також встановлення проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру.

Щодо господарських операцій з ТОВ «РЕЗОН ТРЕЙД».

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «РЕЗОН ТРЕЙД» (продавець) та ТОВ «Агрохімресурс» (покупець) було укладено договір № 16/05 від 04.05.2018, відповідно до якого продавець поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива на умовах даного договору. Кількість, номенклатура, ціна, строки та інші умови поставки кожної партії товару, що постачається згідно даного договору, визначаються у специфікаціях, що є додатками до даного договору і становлять його невід`ємну частину (т. 1 а.с. 111-114).

Згідно додатку № 1/06 від 26.06.2018 до договору № 16/05 від 04.05.2018 продавець передає у повне право власності покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар по ціні, в кількості та асортименті: карбомідно-аміачна суміш № 32 у кількості 2000 т на суму 12560000,00 грн. (т. 1 а.с. 115).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії: видаткові накладні від 27.06.2018 № 11 у кількості 2000 т на суму з ПДВ 12560000,00 грн., від 16.07.2018 № 13 у кількості 2000 т на суму з ПДВ 12560000,00 грн., виписки по рахунку (т. 1 а.с. 116, 117-119, 120, 121-126).

Також, на підтвердження використання у власній господарській діяльності позивачем надані копії: актів зняття зі схову мінеральних добрив від 06.07.2018 № 499 у кількості 66,7 т, від 13.07.2018 № 500 у кількості 63,12 т, від 17.07.2018 № 501 у кількості 64,78 т, від 19.07.2018 № 502 у кількості 33,84 т, від 20.07.2018 № 503 у кількості 528,26 т, від 03.09.2018 № 504 у кількості 3243,3 т; видаткові накладні від 13.07.2018 № 144 у кількості 63,12 т на суму з ПДВ 422903,75 грн., 17.07.2018 № 180 у кількості 64,78 т на суму з ПДВ 434025,73 т, від 19.07.2018 № 181 у кількості 33,84 т на суму з ПДВ 226727,87 грн., від 20.07.2018 № 182 у кількості 525,26 т на суму з ПДВ 3519239,90 грн., від 20.07.2018 № 193 у кількості 3000 т на суму 20099,99 грн., від 03.09.2018 № 360 у кількості 3243,3 т на суму 21405780,00 грн., виписки по рахунку, договори від 05.07.2018 № 23/07, від 23.02.2018 № 05/02 (т. 1 а.с. 139-141, 142-146, 147-150, 151-155, 156).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість є такими, що фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність здійснення господарських операцій.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на ненадання позивачем в ході перевірки товарно-транспортних накладних, які б підтверджували рух товару від продавця до покупця, оскільки наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших документів видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, позивачем на підтвердження руху товару надано договір відповідального зберігання № 42 від 03.05.2018, укладений між ТОВ «Агропартнер» (зберігач) та ТОВ «Агрохімресурс» (поклажодавець), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, за актом (актами) приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього договорів, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору майно, а саме мінеральні добрива в кількості згідно актів приймання-передачі; та договорів відповідального зберігання № 47/01 від 25.01.2017, укладений між ТОВ «Агропартнер» (зберігач) та ТОВ «Резон Трейд» (поклажодавець), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, за актом (актами) приймання-передачі, які є невідємною частиною цього договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору майно, а саме добриво рідке мінеральне Карбамідно-аміачну суміш (КАС-32) в кількості 1450 тон.; акти прийому-передачі на зберігання від 16.07.2018 № 294, від 27.06.2018 № 293, від 28.03.2018 № 118, від 24.03.2018 № 117, від 22.03.2018 № 116, від 19.03.2018 № 100, від 27.02.2018 № 59, від 03.04.2018 № 166, від 01.04.2018 № 127, від 06.04.2018 № 130, від 04.04.2018 № 129, від 06.03.2018 № 58, від 10.04.2018 № 131, від 26.02.2018 № 97, від 22.02.2018 № 90, від 21.02.2018 № 89, від 20.02.2018 № 88, від 27.02.2018 № 57, 56, № 56, від 06.02.2018 № 47, від 13.03.2018 № 98, від 03.02.2018 № 34, № 35, від 12.02.2018 № 43, № 44, від 09.02.2018 № 45, № 46, від 06.02.2018 № 47, № 48, № 49, від 08.02.2018 № 50, № 51, від 14.02.2018 № 53, від 15.02.2018 № 54, від 19.02.2018 № 55, від 21.02.2018 № 89, від 22.02.2018 № 90, від 26.02.2018 № 97, від 30.01.2018 № 33, від 27.01.2018 № 30 (т. 1 а.с. 127-128, 131-132, 159, 162-179, 180-183, т. 2 а.с. 45-71).

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо не підтвердження придбання ТОВ «Резон Трейд» карбамідно-аміачної суміші № 32 (КАС-32) із датою виготовлення 06.05.2018, оскільки як встановлено судом, відвантаженні добрива були імпортовані з Литви та закуплені у АВ «Ahema» на підставі договору від 01.08.2017 № 82-2017/090Е, у зв`язку з чим дата відвантаження товарів постачальником та дата їх отримання покупцем можуть бути різними.

На підтвердження якості придбаної карбамідно-аміачної суміші № 32 (КАС-32) та дат її виготовлення позивачем надано паспорти якості, а саме: № 18001991, № 18002003, партія 798, дата виготовлення 31.01.2018; № 18002020, № 18002023, № 18002018, № 18002024, № 18002016, № 18002021, № 18002013, № 18002017, № 18002019, № 18002022, № 18002015, № 18002014, партія 799, дата виготовлення 21.01.2018; № 18002447, № 18002451, № 18002450, № 18002449, № 18002448, партія 816, дата виготовлення 26.01.2018; № 18002867, № 18002868, № 18002866, партія 832, дата виготовлення 31.01.2018; № 18002874, № 18002872, № 18002873, № 18002875, № 18002877, № 18002871, № 18002870, № 18002876, партія 833, дата виготовлення 31.01.2018; № 18003174, № 18003171, № 18003173, № 18003172, № 18003175, № 18003170, партія 842, дата виготовлення 03.02.2018 (т. 2 а.с. 171-206).

Слід зазначити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При дослідженні наданих до матеріалів справи первинних документів, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «РЕЗОН ТРЕЙД» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що господарські відносини між позивачем та контрагентом мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності, а тому податкові повідомлення-рішення від 15.02.2019 № 00000481400 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2722202,00 грн.; від 15.02.2019 № 00000471400 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2449981,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1224991,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімресурс» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімресурс» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 19210,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімресурс» (вул. Гонча, буд. 65, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 32399340) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 15.02.2019 № 00000481400 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2722202,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 15.02.2019 № 00000471400 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2449981,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1224991,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімресурс» судовий збір в розмірі 19210,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2019 року.

Суддя В.О. Непочатих