Вирок № 83982553, 03.09.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/5248/15-к

1-кп/202/12/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Ігнатенко В.В.

при секретарі - Гулієві М.Д.о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро, кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120140400300000460 від 23 липня 2014 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Краснодар, РФ, громадянина України, неодруженого, маючого малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм у ТОВ "Транспромгаз", з неповною вищою освітою, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

за участю: прокурора - Головко В.В., представника потерпілої - Кулакова О.В., потерпілої - ОСОБА_3 , представників цивільних відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника-адвоката - Боброва В.О., обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2014 року приблизно о 07 годині 45 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 керуючи технічно справним вантажним автомобілем «Сканіа Р124», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , з напівпричепом цистерною «Кряо», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ВАТ «Лінде Газ Україна», рухався по вул. Воронезькій, з боку вул. Сагайдачного у напрямку вул. Василя Сухомлинського, Індустріального району міста Дніпро, та порушив вимоги розділу 12 п.12.3 Правил дорожнього руху, які виразилися в тому, що він не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою та невідповідно зреагував на її зміну. Так, обвинувачений ОСОБА_1 керуючи вищевказаним транспортним засобом, повертаючи праворуч на перехресті вул. Воронезька - пр. Слобожанський перед наближенням до пішохідного переходу не зменшив швидкості аж до повної зупинки, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_7 , який в цей момент на інвалідному візку переїжджав проїзну частину дороги по регульованому пішохідному переходу, справа на ліво по напрямку руху автомобіля, лівою передньою частиною автомобіля «Сканіа Р124» здійснив наїзд на останнього, в результаті чого ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

В наслідок порушення обвинуваченим ОСОБА_1 правил дорожнього руху, потерпілий ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно- мозкової травми, перелому кісток черепу, крововиливу під твердою мозковою оболонкою у правій лобно-тім`яно-скроневій ділянці голови у кількості біля 80 мл., розповсюдженого крововиливу під м`якими мозковими оболонками, внутрішньо мозкові крововиливи з ділянкою забиття головного мозку, набряку мозку, м`яких мозкових оболонок, інфільтруючого крововиливу у товщі м`яких покровів правої тім`яно-потиличної та лівої тім`яно-скроневої ділянок голови. Забійно-рваної рани зі сторони внутрішньої поверхні лівої стопи та гомілки з масивним синцем навколо неї. Синця на шкірних покровах тильної поверхні правої стопи та її пальців, зі сторони підошви правої стопи, в проекції задньо- внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу, в проекції задньої поверхні лівого ліктьового суглобу. Садна на шкіряних покровах в проекції верхнього краю правої лопатки. Уламкового перелому першої плюснової кістки та кісток 1-го пальця лівої стопи. Крововиливу у товщі м`яких тканин зовнішньої поверхні лівої гомілки та стопи з розмозженням підшкірно-жирової клітковини, на відстані від підошовної поверхні стопи до верхнього краю крововиливу 30 см, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті.

Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми, з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, клінічний перебіг якої ускладнився серозним енцефалітом та набряком речовини головного мозку.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що обвинувачений ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом - автомобілем «Сканія», з напівпричепом цистерною «Кряо», порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, який наголошує:

- п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1 виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_1 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив суду, що 23 липня 2014 року, близько 07 години 45 хвилин він керував транспортним засобом - вантажним автомобілем «Сканіа Р 124», д/н НОМЕР_1 , та рухався по вул. Воронезькій у м. Дніпро. Коли він під`їхав до перехрестя з пр. Слобожанським, зупинився на червоний сигнал світлофора, перед ним стояв автомобіль ВАЗ білого кольору. Після того, коли ввімкнувся зелений сигнал світлофора, він переконався в безпечності руху та відсутності пішоходів, почав повертати праворуч виїжджаючи на пр. Слобожанський. При цьому пояснив, що зі сторони свого вікна він бачив чоловіка в інвалідному візку на узбіччі, коли він стояв та чекав на світлофорі. Після чого, рухаючись на дозволений сигнал світлофору, проїжджаючи пішохідний перехід, проїхав приблизно 5 метрів та почув скрегіт, у зв`язку з чим зупинився, вийшов з автомобіля, та побачив зліва від автомобіля інвалідний візок та чоловіка, який лежав на асфальті, після чого викликав швидку допомогу та співробітників поліції.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що є донькою загиблого ОСОБА_7 , та 23 липня 2014 року близько 07:30-07:45 почула крики у зв`язку з чим прибігла на перехрестя вул. Воронезької та пр. Слобожанського, де побачила, що на землі лежав її батько, який був інвалідом 1 групи і пересувався у інвалідному візку. У зв`язку з ДТП вона понесла витрати на лікування та поховання батька. У цивільному позові просить стягнути матеріальну та моральну шкоду, солідарно з обвинуваченого ОСОБА_1 та з ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 345 600 за рахунок спричиненої моральної шкоди, 19 327,21 гривень за рахунок спричиненої майнової шкоди, та 9 000 гривень за рахунок відшкодування процесуальних витрат.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Транспромгаз», ОСОБА_4 суду повідомив, що ТОВ «Транспромгаз» позов визнає частково у розмірі 10 000 гривень за рахунок спричиненої моральної шкоди.

Представник страхової компанії ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» Артошин В .П. у судовому засіданні повідомив, що позов визнає частково, а саме не визнає суму поховального обіду розмір якого складає 5 697,85 гривень, а в іншій частині заявлений потерпілою ОСОБА_11 позов визнає.

Свідок ОСОБА_12 будучи допитаним у судовому засіданні пояснив, що 23 липня 2014 року близько 07 години 45 хвилин він стояв на перехресті пр. Слобожанський та вул. Воронезької, біля зупинки громадського транспорту, та бачив, як на іншій стороні проспекту Слобожанського, з боку вулиці Воронезької, виїхав автомобіль "Сканія" та зупинився на перехресті на червоний сигнал світлофора, а також бачив чоловіка у інвалідному візку. Після чого побачив як автомобіль "Сканія" почав рух по проїзній частині, повертаючи на проспект Слобожанський, та також побачив інваліда, який перетинав проїзну частину проспекту та в цей момент почув хрускіт розчавленого інвалідного візка.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 23 липня 2014 року вона знаходилась на зупинці громадського транспорту, на перехресті пр. Слобожанський та вул. Воронезької, де очікувала на маршрутне таксі, та бачила як на світлофорі загорілось зелене світло, як для пішоходів, так і для автотранспорту, та автомобілі почали рух повертаючи праворуч з перехрестя вулиці Воронезькій на проспект Слобожанський, та побачила, як легковий автомобіль світлого кольору пропустив пішохода, що рухався на інвалідному візку, а вантажний автомобіль "Сканія», здійснюючи маневр повороту на проспект Слобожанський, затягнув інвалідний візок з пасажиром під автомобіль. Також, свідок пояснила суду, що окрім потерпілого на інвалідному візку, ще інші пішоходи перетинали проспект Слобожанський, але інвалід відстав від групи пішоходів, в той час, водій автомобіля «Сканія», не побачивши потерпілого на інвалідному візку, здійснив на нього наїзд.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суду пояснили, що свідками обставин дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 23 липня 2014 року вони особисто не були, однак знайомі з потерпілою ОСОБА_11 та повідомили про зміни та моральні страждання останньої, які відбулись в результаті загибелі її батька.

Провина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується безпосередньо дослідженими письмовими доказами, наданими прокурором у судовому розгляді та дослідженими судом.

Так, відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 23 липня 2014 року зі схемою та фото-таблицею до нього, було зафіксовано обстановку на перехресті по вул. Воронезької та пр. Слобожанського, де мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Сканія Р124" під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснив наїзд на чоловіка у інвалідному візку.

Як слідує із протоколу огляду та перегляду відеозапису від 23 липня 2014 року, було проведено огляд відеозапису з реєстратора автомобіля «Сканіа Р 124», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому вбачається місце знаходження автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначений відеозапис також було переглянуто безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до протоколу перегляду відеозапису від 11 серпня 2014 року, було переглянуто відеозапис з камер спостереження автосалону «Оріон», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 96А, з якого вбачається рух автомобіля обвинуваченого та потерпілого, місце наїзду.

Зазначений відеозапис також було переглянуто безпосередньо у судовому засіданні.

В ході проведення слідчого експерименту від 15 листопада 2014 року за участю свідка ОСОБА_12 , останній вказав місце та обставини за яких відбувались події 23.07.2014 року.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 16 травня 2018 року зі схемою та фото-таблицею до нього, який було проведено за дорученням суду обвинувачений ОСОБА_1 вказав на обставини дорожньо-транспортної пригоди за його участі яка мала місце 23 липня 2014 року біля 07 години 45 хвилин на перехресті пр. Слобожанського та вул. Воронезької у м. Дніпро, в умовах, максимально наближених до умов, які були у день вчинення ДТП.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1359/233-Е від 14 серпня 2014 року при дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено: відкрита черепно-мозкова травма: перелом кісток черепу, крововилив під твердою мозковою оболонкою у правій лобно-тім`яно-скроневій ділянці голови у кількості біля 80мл, розповсюджений крововилив під м`якими мозковими оболонками, внутрішньо мозкові крововиливи з ділянкою забиття головною мозку, набряк мозку, м`яких мозкових оболонок, серозний енцефаліт: інфільтруючі крововиливи у товщі м`яких покровів правої тім`яно-потиличної та лівої тім`яно-скроневої ділянок голови. Застійна бронхопневмонія. Забійно-рвана рана зі сторони внутрішньої поверхні лівої стопи та гомілки з масивним синцем навколо неї. Синці на шкіряних покровах тильної поверхні правої стопи та її пальців, зі сторони підошви правої стопи, в проекції задньо-внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу, в проекції задньої поверхні лівого ліктьового суглобу. Садно на шкіряних покровах в проекції верхнього краю правої лопатки. Уламковий перелом першої плюснової кістки та кісток 1-го пальця лівої стопи. Крововилив у товщі м`яких тканин зовнішньої поверхні лівої гомілки та стопи з розмноженням підшкірно-жирової клітковини, на відстані від підошовної поверхні стопи до верхнього краю крововиливу 30 см.

Тілесні ушкодження виявлені при дослідженні трупа прижиттєві, виникли задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), можливо в термін та за обставин, які зазначені у постанові слідчого, тобто 23.07.2014 року за умов дорожньо-транспортної події.

За своїм характером тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми відноситься до категорії тяжких, що призвело до настання смерті потерпілого ОСОБА_7 .

Згідно з даними медичної документації смерть потерпілого була констатована 28.07.2014 року о 23.35 години. Смерть настала від відкритої черепно-мозкової травми, з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, клінічний перебіг якої ускладнився серозним енцефалітом та набряком речовини головного мозку, що підтверджується даними судово-медичного та додаткових методів дослідження трупу.

Враховуючи відомі обставини справи, характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених при дослідженні трупа гр. ОСОБА_7 , можливо зазначити, що потерпілий на час дорожньо-транспортної події, міг знаходитися в інвалідній колясці у положенні сидячи, та був звернений на час первинного контакту з виступаючими частинами автомобіля, що рухався, лівою стороною тіла.

Тілесні ушкодження, що були виявлені в ділянці голови трупа, могли утворитися за умов дорожньо-транспортної події та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №70/27-872 від 19.11.2014 року в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Сканія» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху України. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Сканіа» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 16.2 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Експерт ОСОБА_16 допитаний в судовому засіданні вищевказаний висновок експертизи підтвердив та зазначив, що інвалід, який перетинає проїжджу частину у інвалідній колясці прирівнюється згідно Правил дорожнього руху - до пішоходів, відповідно до п. 1.10 ПДР.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 5/10.1-278 від 05 квітня 2016 року у даній дорожній обстановці водій автомобіля "Сканія Р124" ОСОБА_1 повинен був діяти згідно до вимог п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Сканія Р124" ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Оцінити дії водія автомобіля "Сканія Р124" ОСОБА_1 згідно вимог п.12.3 ПДР не надається можливим, у зв`язку з тим, що під час слідчих дій не встановлений факт виникнення небезпеки для руху водієві.

Для оцінки дії водія автомобіля "Сканія Р124" ОСОБА_1 згідно вимог п. 12.3 ПДР необхідно провести слідчий експеримент в умовах наближених до умов, що були на момент ДТП, під час якого встановити чи мав (не мав) водій ОСОБА_1 об`єктивну можливість виявити з права від автомобіля "Сканія Р124" інвалідну коляску з-за конструктивних особливостей кабіни після того, як автомобіль "Сканія Р124" поновив рух та стан виконувати маневр повороту праворуч.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Сканія Р124" ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей п. 16.2 Правил дорожнього руху.

Експерт ОСОБА_17 у судовому засіданні підтвердив вищевказаний висновок, зазначив, що пішохід почав рух після того як водій ОСОБА_1 вже почав здійснювати керування транспортним засобом, при цьому він вже був переконаний в безпечності маневру, а тому невідповідностей п. 16.2 ПДР у діях водія ОСОБА_1 не має.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2571-14 від 13 листопада 2014 року розмір матеріального збитку, спричиненого ОСОБА_18 в результаті ушкоджень інвалідної коляски, складає 1900,64 гривні.

Дійсна ринкова вартість інвалідної коляски станом на 23 липня 2014 року без урахування ушкоджень складала 1900,64 гривні.

Згідно висновку комісійної судової автотехнічної експертизи № 15761 від 16 жовтня 2018 року, якщо в момент зміни напрямку руху автомобіля «Сканія» праворуч пішохід знаходився в нерухомому стані (стояв) за межами проїжджої частини, то в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Сканія - ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Згідно висновку судової психологічної експертизи №2535-14 від 25 листопада 2014 року ОСОБА_18 , були спричинені психологічні (моральні) страждання внаслідок ДТП, при якій загинув її батько ОСОБА_7 , що сталася 23 липня 2014 року близько 07 години 45 хвилин у м. Дніпро на перехресті пр. ім. газ. Правда (пр. Слобожанський) та вул. Воронезької.

Можливий розмір грошової компенсації завданих ОСОБА_18 , моральних страждань (моральної шкоди) становить 108 мінімальних заробітних плат.

Експерт Візір О. О . підтримала у судовому засіданні висновок судової психологічної експертизи та пояснила, що при проведенні експертизи застосовує спеціальні формули за допомогою яких вираховується моральна шкода, при наявності вини потерпілого у ДТП сума може зменшитись від 0,25% до 100%, однак для цього необхідне рішення органу досудового розслідування або суду про встановлення провини потерпілого.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо прояву з його боку уважності при керуванні транспортним засобом та впевненості при здійсненні маневру повороту з боку вулиці Воронезькій по проспект Слобожанський, на зелений сигнал світлофору та відсутності пішоходів по проспекту Слобожанському у місті Дніпрі, з різних причин: пропуск пішоходом автомобіля, який перед ним здійснив маневр повороту, з`їзд інвалідного візку з тротуару на проспект Слобожанський у невстановленому місці, тощо, не можуть слугувати доказом невинуватості обвинуваченого у вчиненні дорожньо -транспортної пригоди, внаслідок якої загинув ОСОБА_7 , оскільки обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом вантажним автомобілем «Сканіа Р124», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 23 липня 2014 року, повинен був бути крайнє уважним до дорожньої обстановки, її змінам, об`єктивно оцінювати дорожню ситуацію та беззаперечно виконувати вимоги правил дорожнього руху.

Суд також критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_1 що аварійна ситуація, внаслідок якої сталася дорожньо - транспортна пригода, була створена потерпілим ОСОБА_7 , який не дотримувався правил дорожнього руху при переході проїзної частини проспекту Слобожанський у місті Дніпрі, в той час у нього не було можливості запобігти наїзду на інвалідний візок в якому знаходився ОСОБА_7 , оскільки зазначені покази обвинуваченого не знайшли свого об`єктивного належного підтвердження при дослідженні судом у сукупності вищевикладених доказів у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд визнає допустимими, належними і достовірними фактичні дані, що стосуються подій порушення обвинуваченим ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, проявивши крайню неуважність до змін дорожньої обстановки, не виконавши вимоги дорожнього знаку 12.3 ПДД України, внаслідок чого скоїв наїзд на інвалідний візок в якому перебував ОСОБА_7 , який загинув внаслідок отриманих тілесних ушкоджень при ДТП, які містять відповідні протоколи огляду місця події, висновки експертів, протоколи слідчих експериментів, відтак визнає щирими покази потерпілої, свідків, які повністю узгоджуються з такими даними. Вказані докази суд кладе в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, водночас, критично оцінює, а тому і відхиляє показання обвинуваченого щодо виконання ним вимог дорожніх знаків, оскільки ці показання спростовуються сукупністю доказів, які суд визнав допустимими, належними і достовірними.

При визначенні виду та розміру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України,враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який за місцем мешкання характеризується задовільно, має малолітню дитину - ОСОБА_2 , не страждає тяжкими захворюваннями, не є інвалідом, а також з урахуванням думки потерпілої - ОСОБА_3 щодо призначення найсуворішого покарання обвинуваченому, вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі, яке буде достатньо для перевиховування обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з призначенням додаткового покарання - позбавленням права керувати транспортними засобами.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України під час розгляду кримінального провадження судом не встановлено.

Розглядаючи уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_20 . згідно якого вона просить стягнути з ТОВ "Транспромгаз", ОСОБА_1 та ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 345 600 гривень за рахунок спричиненої моральної шкоди, 19 327,21 гривень за рахунок спричиненої матеріальної шкоди та 9 000 гривень за рахунок відшкодування процесуальних витрат, суд вважає за необхідне задовольнити його частково виходячи з наступного.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, в ході розгляду кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з цивільним відповідачем ТОВ «Транспромгаз» та керував автомобілем «Сканіа», державний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_6 , директору ТОВ «Транспромгаз», а тому на думку суду, саме ТОВ «Транспромгаз», повинно нести відповідальність за дії ОСОБА_1 та відшкодувати цивільному позивачу спричинену шкоду.

Також, суд виходить із положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", умов полісу обов`язкового страхування № АІ/1147168 згідно якого ПАТ «Українською пожежно-страховою компанією» несе відповідальність в межах розміру страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілого в сумі 100 000 гривень, майну потерпілого у розмірі 50 000 грн.; з франшизою у розмірі 500 грн.

Так, потерпілою ОСОБА_11 документально підтверджена матеріальна шкода, завдана майну у розмірі вартості пошкодженої інвалідної коляски - 1900,64 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2571-14 від 13.11.2014 р.)

Отже вказана сума з відрахуванням суми безумовної франшизи у 500 грн. підлягає стягненню з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_3

Судом також встановлено розмір матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого доведеного цивільним позивачем та підтвердженого відповідними документами:

- витрати на поховання - 3454 грн. (квитанція №1170101 від 30.07.2014 р. на суму 660 грн.; накладна № 0079 від 29.07.2014 р. на суму 2794 грн.);

- витрати на лікування батька потерпілої, якому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, в розмірі 2 267,92 грн. (видаткова накладна № К-00038973 на суму 873,94 грн., чеки від 23.07.2014 р. на суму 289 грн., від 24.07.2014 р. на суму 231,06 грн., від 27.07.2014 р. на суму 873,92 грн.)

З урахування положень Цивільного кодексу України та п. 27.4 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" витрати на поминальний обід у сумі 11 500 грн. не підлягають стягненню з страхової компанії.

Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого становить - 2267,92 грн. + 3454 грн. = 5721, 92 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Отже позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого підлягають задоволенню частково у сумі 5721, 92 грн. і в повному обсязі підлягає стягненню з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_3

Щодо вимог потерпілої про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до висновку судової психологічної експертизи № 2535-14 від 25.11.2014 року ОСОБА_18 , були спричинені психологічні (моральні) страждання внаслідок ДТП, при якій загинув її батько ОСОБА_7 , що сталося 23.07.2014 року. Моральна шкода завдана ОСОБА_21 може складати 108 мінімальних заробітних плат.

Таким чином, заявлені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 про стягнення 345 600 гривень за рахунок спричиненої моральної шкоди підлягають стягненню з ТОВ «Транспромгаз» та задоволенню у повному обсязі.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 , про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 9000 гривень на думку суду задоволенню не підлягають, оскільки не надано належних доказів на підтвердження сплати витрат по наданню правової допомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, після набрання вироком законної сили.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_22 матеріальну шкоду у розмірі 7122, 56 гривень.

Стягнути з ТОВ «Транспромгаз» (ІК 36162299) на користь ОСОБА_22 моральну шкоду у розмірі 345 600 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь держави кошти за рахунок проведення експертиз у розмірі 4290 гривень, 6660 гривень, 196,80 гривень, 294,84 гривні, 4290 гривень.

Речовий доказ - компакт-диск з обставинами ДТП 23.07.2014 року, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 27.11.2014 року на автомобіль «Сканіа Р124», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , - скасувати.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: В.В.Ігнатенко