Ухвала суду № 83981802, 03.09.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

03.09.19

Справа № 200/15683/17

Провадження № 1-КП/200/196/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

судом присяжних:

головуючого судді Татарчук Л.О.

судді Марущак С.Л.

присяжних (основних) Омельчук І.І., Коновалової І.А.

присяжної (запасної) Смакоти З.Л.

при секретарі судового засідання Плевако Ю.Д.

за участю:

прокурора Шпака О.О.

захисника Хоміча Р.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12017040640001712, та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця п.Безверхове Хасанського району Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115 КК України та ч.3 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12017040640001712 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень за п.6, ч.2 ст.115 КК України та за ч.3 ст.289 КК України.

У судовому засіданні прокурор вважав за необхідне продовжити відносно ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ОСОБА_1 скоєно особливо тяжкі злочини, зокрема проти життя та здоров`я особи, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, в тому числі довічне, а тому існують ризики переховування обвинуваченого від суду або перешкоджання розгляду кримінального провадження та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Заперечував проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник Хоміч Р.Г. заперечував проти клопотання прокурора та прохав змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки прокурором не обґрунтовані ризики, при цьому обвинувачений тривалий час перебуває під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора та підтримав клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, суд приходить до висновку щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, при цьому вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, з наступних підстав.

Так, частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено.

Станом на 03 вересня 2019 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 05 вересня 2019 року, судовий розгляд справи триває, а наступна дата судового засідання призначена 17.10.2019 року, тобто поза межами строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

При цьому, судом при продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження, впливати на представника потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується.

Так, ОСОБА_1 звинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, що посягає на найвищі соціальні цінності як то недоторканість життя та здоров`я людини, від якого настали тяжкі непоправні наслідки - смерть людини, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, в тому числі і довічне.

Враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_1 , характер висунутого обвинувачення, яке має суспільний інтерес, суд вважає, що з метою ухилитись від кримінальної відповідальності, ризик того, що ОСОБА_1 може вдатись до спроб переховуватися від суду є цілком обґрунтованим і реально існує, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і домашній арешт, не буде достатнім для запобігання вищезазначеного ризику.

Крім того, ОСОБА_1 немає офіційно доходу, й з урахуванням того, що судовий розгляд ще триває, існує висока вірогідність впливу з боку обвинуваченого на представника потерпілого та свідків, анкетні дані яких, та їх місця проживання йому відомі, що не дасть дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, враховуючи його звинувачення у скоєнні особливо тяжкого злочину або перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

Таким чином, з урахуванням викладених підстав, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості та складності справи, відповідає не лише особі обвинуваченого ОСОБА_1 , а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, є співмірним з існуючими ризиками та тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд вважає, що вищенаведені ризики в повному обсязі доводять обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_1 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, суд приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

З приводу доводів захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з підстав відсутності ризиків, суд, з урахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне відмовити в даному клопотанні, оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, й не зможе забезпечити його процесуальну поведінку, враховуючи, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суворість покарання, може переховуватися від суду та без перешкод залишити будь-яке місце проживання, впливати на свідка та представника потерпілого, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Тривалий розгляд справи обумовлений складністю справи та поведінкою учасників процесу.

На підставі викладеного суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 176-177, 183-184, 193-194, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів – задовольнити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01 листопада 2019 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук