Ухвала суду № 83981766, 03.09.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2501/19

(1-в/199/228/19)

У Х В А Л А

іменем України

03 вересня 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючий - суддя Сенчишин Ф.М.

За участі секретаря судового засідання Сидоренка А.О.

заявника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої Торубарова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна та повернення майна власнику,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту з належного йому автомобіля «Opel Record», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та повернути цей автомобіль йому, як власнику.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 підтримали заявлене клопотання.

Потерпіла ОСОБА_3 і її представник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення клопотання, оскільки завдана злочином шкода в повному обсязі до цього часу не відшкодована.

Прокурор в судове засіданні з розгляду клопотання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд клопотання без його участі.

Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.

Постановою слідчого поліції від 26 жовтня 2018 року у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12018040000000954 автомобіль «Opel Record», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 26 жовтня 2018 року (справа № 202/6758/18, провадження № 1-кс/202/7313/2018) на вказаний автомобіль накладений арешт з забороною відчуження, розпорядження та використання.

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2019 року за результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040000000954, встановлено, що ОСОБА_2 26.10.2018 близько 06-46 години, маючи посвідчення водія НОМЕР_2 від 12.12.2014, керуючи технічно справним автомобілем «Opel Record» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АЕС НОМЕР_3 від 27.03.2007 належить ОСОБА_1 , в темний час доби здійснював рух по штучно освітленій міськими ліхтарями освітлення проїжджій частині вул. Любарського з боку пр. Мануйлівського в напрямку вул. Молодогвардійська у м. Дніпро. Рухаючись на проїжджій частині дороги вул. Любарського в м. Дніпро зі швидкістю 80 км/год та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід» розділу № 33 «Дорожні знаки» та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» розділу № 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України, який знаходився поряд з електроопорою №156, водій ОСОБА_2 , порушуючи правила дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність щодо дорожньої обстановки та її змінам, мав об`єктивну можливість спостерігати на вищезазначеному пішохідному переході пішохода ОСОБА_5 , не зменшив своєчасно швидкості руху автомобіля «Opel Record» та не зупинився, щоб дати перевагу в дорозі пішоходу, тим самим створив йому небезпеку для руху, внаслідок чого правою передньою частиною автомобіля «Opel Record» здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїжджу частину дороги вул. Любарського в м. Дніпро на вказаному пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «Opel Record». Своїми діями ОСОБА_2 , грубо порушив вимоги п.п. 12.4, 12.9 «б» та 18.1. Правил дорожнього руху України. Порушення водієм ОСОБА_2 п.18.1. Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої.

Цим же вироком позовну заяву потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задоволено:

-стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 138 324,00 гривні;

-стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 , 205 324,00 гривень моральної шкоди.

Вирок не оскаржувався та набрав законної сили.

Під час постановлення вироку суд зазначив, що наразі судом не вирішується питання щодо речового доказу - автомобіля «Opel Record», реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки судом задоволена позовна заява потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної моральної шкоди на її користь в сумі 138 324,00 гривні, та на її користь, як представника малолітньої доньки ОСОБА_6 , 205 324,00 гривень.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

З дослідженої судом копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що заявник ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Opel Record», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Право власності ОСОБА_1 на транспортний засіб на цей у встановленому законом порядку не оспорене.

Суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 є особою, яка несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану діяннями ОСОБА_2 , і за таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 не можуть бути задоволені шляхом звернення стягнення на цей автомобіль.

Потреба у подальшому збереженні арешту зазначеного майна на цей час відпала. На теперішній час відсутній будь-який суспільний чи приватний інтерес, за якого була б нагальною потреба в обмеженні володільця у користуванні та розпорядженні цим майном і подальше збереження обтяження майна та позбавлення власника можливості реалізовувати свої права не відповідає критерію законності, призводить до свавільного втручання у право власності, не відповідає принципу пропорційності.

Заперечення потерпілої та її представника ґрунтуються на хибному розумінні правової природи керування транспортними засобом хоча і на визначених законом підставах, але не власником, і судом відхиляються.

На підставі викладеного, клопотання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 174, 392, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна та повернення майна власнику - задовольнити.

Скасувати арешт з забороною відчуження, розпорядження та використання, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 26 жовтня 2018 року (справа № 202/6758/18, провадження № 1-кс/202/7313/2018) на автомобіль «Opel Record», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .

Автомобіль «Opel Record», 1982 року випуску, VIN - НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається в Приватному підприємстві «Автоклуб» (ЄДРПОУ 36208799), повернути власнику - ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:

03.09.2019