Ухвала суду № 83981070, 30.08.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1255/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.

при секретарі Підлатюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Малахова Р.Ю.,

представника відповідача 1 - Грудковської А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області, Державного кадастрового реєстратора у Генічеському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області Мамедова Олександра Джемаловича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Закарпатський області, Фізичної особи - підприємця Васильєвої Тетяни Григорівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області (далі - відповідач 1, Держгеокадастр), Державного кадастрового реєстратора у Генічеському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області Мамедова Олександра Джемаловича (далі - відповідач 2, державний реєстратор), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Закарпатський області, Фізичної особи - підприємця Васильєвої Тетяни Григорівни (далі - треті особи), у якому просить:

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_1 :1743 (площа: 0.7368 та, цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства), 6522110100:01:001 НОМЕР_2 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_3 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_4 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа:2 га), 6522110100:01 НОМЕР_5 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа:2 га), 6522110100:01 НОМЕР_6 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_7 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_8 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_9 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_10 (цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_11 ( цільове призначення: 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа: 0.5847 га), 6522110100:01 НОМЕР_12 (цільове призначення: 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа: 0.417 га), 6522110100:01 НОМЕР_13 1740 цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа: 0.2776 га);

- зобов`язати Державного кадастрового реєстратора у Генічеському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області вилучити з Державного земельного кадастру записи щодо державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_14 : НОМЕР_15 (площа: 0.7368 та, цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства), 6522110100:01 НОМЕР_16 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100: НОМЕР_17 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100: НОМЕР_18 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа:2 га), 6522110100:01 НОМЕР_5 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа:2 га), 6522110100:01 НОМЕР_6 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_7 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_8 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_9 (цільове призначення: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_10 (цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, площа: 2 га), 6522110100:01 НОМЕР_11 ( цільове призначення: 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа: 0.5847 га), 6522110100:01 НОМЕР_12 (цільове призначення: 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа: 0.417 га), 6522110100:01 НОМЕР_13 1740 цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа: 0.2776 га).

Ухвалою від 01.07.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.07.2019 року. Проте, у зв`язку із тим, що головуючий суддя по справі перебував на лікарняному з 22.07. по 31.07.2019 року, підготовче засідання з урахуванням його подальшого відкладення, призначено на 30.08.2019 року.

У підготовче засідання з`явилися представники позивача та відповідача 1. Відповідач 2 та треті особи не забезпечили явку своїх представників до суду, проте були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення підготовчого засідання.

Відтак, суд за погодженням присутніх учасників справи, суд вважає за можливе проводити підготовче засідання за фактичною явкою сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено наступне. Так, 07.04.2019 року позивач, як учасник АТО, звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Генічеської міської ради Генічеського району Херсонської області. Наказом відповідача 1 від 06.05.2019 року № 1599-СГ позивачу надано відповідний дозвіл. В подальшому відповідачем 1 видано ще 19 дозволів іншим громадянам України аналогічних тому, що виданий позивачу, на земельні ділянки, розташовані на території Генічеської міськради. Земельна ділянка, на частини якої отримано дозволи позивачем та вказаними громадянами зареєстрована за кадастровим номером НОМЕР_19 , її площа становила 20,0161 га. 05.06.2019 року позивачу стало відомо про те, що кадастровим державним реєстратором зареєстровано поділ раніше сформованої ділянки. За результатами поділу наведеної ділянки, сформовано та зареєстровано 13 нових за кадастровими номерами: 6522110100:01 НОМЕР_20 001:1743, 6522110100:01:001:1736, 6522110100:01:001:1746, 6522110100:01:001:1738, 6522110100:01:001:1745, 6522110100:01:001:1734, 6522110100:01:001:1742, 6522110100:01:001:1735, 6522110100:01:001:1744, 6522110100 НОМЕР_20 01:001:1741, НОМЕР_21 001:1737, НОМЕР_22 , НОМЕР_23 . З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ Держгеокадастру від 03.07.2019 року № 2176-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність 10 земельних ділянок з вищенаведеного переліку, та передано у приватну власність 10 громадянам земельні ділянки загальною площею 18,7368 га. Позивач вважає поділ земельної ділянки площею 20,0161 га незаконним, таким що порушує його право на отримання бажаної земельної ділянки. Згідно наявних у матеріалах справи витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності вказаних громадян на отримані земельні ділянки зареєстровано за ними державним реєстратором 04.07.2019 року на підставі наказу Держгеокадастру № 2176-СГ. Отже, станом на момент проведення підготовчого засідання земельні ділянки, державна реєстрація яких оскаржується позивачем, перебувають у приватній власності.

З наведеного вбачається, що позивач просить суд скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, які вже перебувають у приватній власності. Тобто, на даний час власниками земельної ділянки, яку бажає отримати у власність позивач є інші громадяни України, що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зроблених на запит від 19.07.2019 року.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд враховує наступне.

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Разом з тим відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно – владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З установлених обставин у справі, яка розглядається, вбачається, позивач не погоджується із законністю підстав, які призвели до виникнення в інших осіб права власності на земельні ділянки, з огляду на незаконність дій ГУ Держгеокадастру в Херсонській області (відповідач 1) та державного кадастрового реєстратора у Генічеському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонський області (відповідач 2), при цьому наголосив на необхідності визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельних ділянок, що вже перебувають у приватній власності.

Спір виник з приводу порушення права позивача на отримання у власність земельної ділянки внаслідок дій відповідачів, які полягають у поділі бажаної позивачем земельної ділянки на частини з подальшою їх передачею у власність іншим особам, та направлений на перевірку законності дій розпорядника земельних ділянок та державного земельного реєстратора з дотримання порядку передачі у власність земельних ділянок фізичним особам. Вимоги до Держгеокадастру та державного земельного реєстратора мають розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок, що перебувають у приватній власності інших осіб, призведе до скасування їх майнових прав, у зв`язку із чим, такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, як передбачено у частині першій статті 19 ЦПК України.

Відтак, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а стосується захисту його приватного інтересу, оскільки даний спір стосується спору про право цивільне, вирішення якого у свою чергу вплине на виникнення в інших фізичних осіб (нинішніх власників земельної ділянки) права власності на об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року (справа № 755/10947/17) і суд не вбачає підстав для відступу від нього.

При вирішенні даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Судових витрат по справі не встановлено.

Таким чином, керуючись ст. 238, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_24 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області (код ЄДРПОУ 40408678, 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а), Державного кадастрового реєстратора у Генічеському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонський області Мамедова Олександра Джемаловича (75500, м. Генічеськ, проспект Миру, 51), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Закарпатський області (код ЄДРПОУ 39766716, 88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, каб. 298), Фізичної особи - підприємця Васильєвої Тетяни Григорівни (рнокпп НОМЕР_25 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що спір, який виник у даному випадку має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції та розглядається місцевими судами загальної юрисдикції.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 109020100