Рішення № 83980993, 03.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

03 вересня 2019 р. № 520/4012/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника Приватної науково - виробничої фірми «Анкор-Теплоенерго» адвоката Соловйової О.В. про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним Приватної науково-виробничої фірми «Анкор-Теплоенерго» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 року, вказаний позов було задоволено шляхом скасування податкових повідомлень - рішень: № 00000951402 від 12.03.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежами з податку на прибуток у розмірі 6059898,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 818529,00 гривень, всього 6878427,00 гривень; № 00000961402 від 12.03.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежами з податку на додану вартість у розмірі 382175,72 гривень, штрафних санкцій у розмірі 95543,93 гривень, всього 477719,65 гривень; № 00000981402 від 12.03.2019 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 85953,57 гривень.

Під час судового засідання 21.08.2019 року до закінчення судових дебатів представником позивача було оголошено заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та повідомлено про надання протягом 5 днів відповідних доказів з цього приводу.

23.08.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37500,00 грн.

Від представника позивача надійшло клопотання про вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в письмовому провадженні.

Представник відповідача до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути заяву у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, виходячи з вимог ст. 252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.

Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на суму 37500,00 грн. позивачем до заяви від 23.08.2019 року додано: копію договору про надання правничої допомоги від 11.03.2019 року, погодинний звіт від 21.08.2019 року, в якому зазначено перелік послуг: попереднє опрацювання матеріалів (аналіз документів, ознайомлення з матеріалами справи, з`ясування обставин справи та наявних у клієнта доказів) 20 годин; формування правової позиції (опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, постанов пленумів, роз`яснень, листів судів вищих судових інстанцій і правових висновків Верховного суду, аналіз судової практики тощо) 12 годин; підготовка заяв по суті (позовної заяви, письмових пояснень) 47,75 годин; складання заяв з процесуальних питань (клопотань про долучення документів) 4 години; підготовка копій заяв по суті згідно кількості сторін та учасників справи, копій доказів у справі, вручення їх учасникам справи 8 годин; участь у судових засіданнях 2 години, всього 93,75 годин. Також до заяви додані копії рахунку № 59 від 09.07.2019 року, рахунку № 61 від 20.08.2019 року, рахунку № 62 від 21.08.2019 року, акту до договору про надання правничої допомоги № 39 від 11.03.2019 року, платіжного доручення № 14818 від 10.07.2019 року, платіжного доручення № 401 від 20.08.2019 року, платіжного доручення № 424 від 22.08.2019 року ( т.25 а.с.161-175).

Даними документами підтверджено, що адвокат виконував послуги з професійної правничої допомоги позивачу у розгляді цієї справи на підставі відповідного договору.

Суд дійшов до висновку, що враховуючи ціну позову у цій справі в сумі 7476926,21 грн. яка є значною, складність предмета спору (кількість визначних контролюючим органом податкових порушень зі сплати податку на прибуток та ПДВ, порядку реєстрації податкових накладних, кількість епізодів в порушенні кожного податку, об`єм матеріалів справи в 25 томів тощо), тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи, нетиповість спору, заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37500,00 грн. є обґрунтованою та співмірною.

Однак, враховуючи, що позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000951402 від 12.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежами з податку на прибуток у розмірі 6069077,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 818621,25 гривень, всього 6887698,25 гривень; податкове повідомлення-рішення № 00000961402 від 12.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежами з податку на додану вартість у розмірі 399419,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 99854,75 гривень, всього 499273,75 гривень; податкове повідомлення-рішення № 00000981402 від 12.03.2019 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 89954,21 гривень, водночас, судом скасовано вказані ППР на менші суми, а саме: № 00000951402 від 12.03.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежами з податку на прибуток у розмірі 6059898,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 818529,00 гривень, всього 6878427,00 гривень; № 00000961402 від 12.03.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежами з податку на додану вартість у розмірі 382175,72 гривень, штрафних санкцій у розмірі 95543,93 гривень, всього 477719,65 гривень; № 00000981402 від 12.03.2019 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 85953,57 гривень, суд дійшов висновку що заява про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення судових витрат у розмірі 37500,00 грн., підлягає частковому задоволенню у розмірі 37323,75 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу судом, на виконання приписів ч.5 ст. 142 КАС України, було враховано правові висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 26 червня 2019 року (справа №200/14113/18-а), Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року ( справа № 9901/350/18).

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 139, 243, 252 КАС України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника приватної науково-виробничої фірми «Анкор-Теплоенерго» адвоката Соловйової О.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) на користь Приватної науково-виробничої фірми "Анкор-Теплоенерго" (вул. Кашуби, буд. 10,Харків,61034, код ЄДРПОУ 32762338 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37323,75 грн. (тридцять сім тисяч триста двадцять три гривні 75 копійок).

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.