Ухвала суду № 83980820, 02.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа №500/1966/19

02 вересня 2019 рокум. ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання дій протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання дій протиправними та скасування рішень, в якій позивач просить визнати протиправними дії Тернопільської митниці ДФС щодо коригування митної вартості; скасувати рішення про коригування митної вартості UA403000/2019/001193/2 від 18.07.2019; скасувати карту відмови в прийняті митної декларації UA403000/2019/00650 від 19.07.2019, стягнути суму шкоди заподіяної оскаржуваним рішенням.

У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 160-161 КАС України, та містить такі недоліки.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн., згідно квитанції від 27.08.2019 №1261/з5, що є меншою за належну суму судового збору, яка підлягає до сплати, виходячи з наступного.

За змістом вимог частин першої і другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини першої статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 18.07.2019 №UA403000/2019/001193/2,

Суд звертає увагу, що рішенням про коригування митної вартості контролюючий орган визначає декларанту митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі.

Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправним та скасування рішення (рішення про коригування митної вартості товарів) відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача, є майновою.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

Позовна вимога про скасування картки відмови в прийняті митної декларації UA403000/2019/00650 від 19.07.2019 є позовною вимогою немайнового характеру.

Таким чином дана позовна заява містить вимоги майнового характеру (визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Стосовно розміру судового збору за подання ОСОБА_1 до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, суд зазначає наступне.

При розрахунку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру слід виходити з формули: ціна позову х 1%.

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю сплачених позивачем митних платежів внаслідок коригування контролюючим органом митної вартості товару.

З матеріалів позовної заяви вбачається, а саме із рішення про коригування митної вартості товарів, що різниця сплачених позивачем митних платежів внаслідок коригування контролюючим органом митної вартості товару становить 92800,00 грн. (10200,00 EUR (євро) - 7000,00 EUR (євро) = 3200,00 EUR (євро) (за курсом 29,00 грн. за 1 EUR (євро) = 92800,00 грн.) Таким чином, розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру становить 928,00 грн.

Судом враховано, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. згідно квитанції 27.08.2019 №1261/з5 за подання позовної вимоги немайнового характеру, тому позивачу ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір в розмірі 928,00 грн. за подання позовної вимоги майнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За нормами пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття "дії" передбачає певні активні вчинки, а "бездіяльність" - пасивну поведінку суб`єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Натомість позовна вимога щодо стягнення суми шкоди заподіяної оскаржуваним рішенням не містить чіткого визначення способу судового захисту.

Крім того, в позовній заяві позивач зазначає що йому завдано моральну шкоду та просить самостійно визначити справедливий розмір компенсації завданої моральної шкоди.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Позивач всупереч викладеним положенням не зазначив в позовній заяві обґрунтований розрахунок моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом 1) шляхом сплати судового збору у розмірі 928,00 грн. та подання суду доказів такої сплати або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) приведення позовних вимог у відповідність до статті 5 КАС України; 3) зазначення у позовній заяві обґрунтованого розрахунку моральної шкоди; 4) подання уточненої позовної заяви у двох примірниках.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання дій протиправними та скасування рішень залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.

У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.