Рішення № 83980307, 03.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1943/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Пасічника Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, вул. Віктора Чміленка, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 40108709, надалі - позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 34894735, надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною та скасувати винесену 24.07.2019р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшевим Б.В. постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59633095 в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 16692 грн.; - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшевим Б.В. ВП№59633095 від 24.07.2019р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2019р. відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 03.09.2019р.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.37), причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до протоколу судового засідання розгляд справи здійснено без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 12.02.2019р. рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду задоволено позов ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019р. рішення суду залишено без змін.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист №1140/3376/18 на підставі якого відповідачем постановою від 24.07.2019р. відкрито виконавче провадження та вирішено стягнути виконавчий збір в розмірі 16692 грн., а в подальшому було винесено окрему постанову про стягнення виконавчого збору.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Зазначаючи про протиправність дій відповідача в частині стягнення виконавчого збору позивач вказує, що виконавчий збір в даному випадку не справляється, оскільки на спірні правовідносини розповсюджуються положення п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, позивач вказує, що рішення суду ним було фактичного виконано до відкриття виконавчого провадження (24.07.2019р.). Затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та видано наказ від 04.07.2019 №241 про призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Також позивач вказав, що рішення суду, яке належало йому виконати є рішенням немайнового характеру, а його виконання неможливе без участі боржника, а тому відповідачем не могли вживатись заходи примусового виконання рішень визначені ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», що унеможливлює стягнення виконавчого збору.

29.08.2019р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що приймаючи оскаржувані постанови посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України «Про виконавче провадження» (а.с.38-44).

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частинами 1, 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому частина 5 та 9 вказаної статті містить вичерпний перелік випадків коли виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що Кіровоградським окружним адміністративним судом розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Рішенням суду від 12.02.2019р. позов задоволено. 07.05.2019р. рішення суду набрало законної сили.

23.07.2019р. на виконання рішення суду видано виконавчий лист №1140/3376/18 (а.с.47,48).

24.07.2019р. посадовими особами відповідача відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду ВП №59633095 (а.с.50,51).

24.07.2019р. посадовими особами відповідача прийнято постанову ВП №59633095про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692 грн. (а.с.53,54).

Листом від 02.08.2019р. позивач поінформував відповідача про вжиті заходи з метою виконання рішення суду, а саме: затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги, до Національної поліції України направлено лист про потребу в коштах для здійснення виплати одноразової грошової допомоги, видано наказ про призначення виплати одноразової грошової допомоги від 04.07.2019р. (а.с.56-60,62).

Згідно платіжного доручення від 12.08.2019р. №3308 одноразова грошова допомога була зарахована на картковий рахунок ОСОБА_2 (а.с.65).

Таким чином, фактично повне виконання рішення суду здійснено 12.08.2019р., а не до відкриття виконавчого провадження, як вказує позивач.

Щодо доводів позивача, щодо відсутності підстав для стягнення виконавчого збору із посиланням на положення п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про гаратнії держави щодо виконання судових рішень» цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" врегульовано, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Як вже встановлено судом виконавчий лист на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП №59633095 містить вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, а не стягнення коштів чи майна.

Виконавчий лист виданий на виконання рішення зобов`язального характеру. Такий виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги, а не стягнення періодичних платежів.

Вказані обставини виключають можливість застосування норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в процесі виконання рішення, а тому доводи позивача є безпідставними.

Крім того суд зазначає, що обов`язок посадових осіб відповідача одночасно з відкриттям виконавчого провадження прийняти рішення про стягнення виконавчого збору прямо передбачений ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» без будь-яких застережень (за виключенням стягнення аліментів), крім випадків коли виконавчий збір не стягується (ч.ч. 5,9 ст. 27).

Таким чином, судом встановлено, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено посадовими особами відповідача на підставі та в межах своїх повноважень, тому позовні вимоги є необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник