Ухвала суду № 83979741, 02.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/452/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - ОСОБА_1 ,

відповідача: представник - Майор А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 листопада 2018 року №Ф-2782-50.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

06.05.2019 року представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду мотивоване тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування клопотання посилається на пропущення позивачем встановленого абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" 10-денного строку для оскарження вимоги про сплату недоїмки.

28 травня 2019 року позивач подала до суду заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких із доводами відповідача категорично не погоджується. Зокрема, зазначає, що предметом позову є оскарження вимоги про сплати єдиного соціального внеску з врахуванням того, що вона не являється платником такого в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону. Тому вважає, що норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на неї поширюватися не можуть, а тому в даному випадку не може бути застосований строк, передбачений абз. 9 ч. 4 ст. 25 такого законодавчого акту.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 28 грудня 2018 року отримала вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2782-50 від 07 листопада 2018 року, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_2 зі сплати єдиного внеску станом на 31 жовтня 2018 року становить 15819,54 грн.

Не погоджуючись з такою вимогою 05 грудня 2018 року ОСОБА_2 подала скаргу до Державної фіскальної служби України. Однак рішенням від 09 січня 2019 року, отриманим нею 18 січня 2019 року, у задоволенні такої було відмовлено.

Позовну заяву до суду про оскарження зазначеної вимоги позивачем було направлено засобами поштового зв`язку 02 квітня 2019 року.

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Норми ст. 122 КАС України регламентують строки звернення до адміністративного суду. Так, ч. 1 зазначеної статті передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, ч. 3 ст. 122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. 2 Закону, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключний перелік платників єдиного внеску встановлений нормами ст. 4 Закону, до яких належать:

1) роботодавці;

2) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

4) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

5) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4, 5 ч. 4 ст. 25 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абз. 9, 10 ч. 4 ст. 25 Закону, у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій у разі непогодження із отриманою вимогою саме платника єдиного соціального внеску та встановлено строк для оскарження такої.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 платником єдиного внеску в розумінні норм ст. 4 Закону не являється. Так, зокрема, наказом Закарпатського обласного управління юстиції від 17.01.2005 р. №08/10-08 припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Вязмітінової Оксани Вячеславівни, а видане на її ім`я реєстраційне посвідчення №24 від 17 грудня 1996 року - анульоване (арк. спр. 19).

Будь-яких доказів віднесення позивача до іншої категорії платників єдиного внеску відповідачем суду надано не було.

Отже, суд вважає, що норми Закону в частині обмеження строків оскарження вимоги про сплату єдиного соціального внеску 10-денним терміном в даному випадку застосовані бути не можуть, оскільки ОСОБА_2 не є платником такого.

Нормами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованість заявленого клопотання, а тому у його задоволенні належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяР.О. Ващилін