Ухвала суду № 83979362, 02.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2019 року Справа №204/286/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, в якій заявник просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №14982/08-01/26 від 18.07.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про виконання рішення суду та відмову в перерахунку пенсії»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) перерахунок та призначити пенсію з урахуванням подвійного стажу роботи в період з 01.01.2008 року по 03.12.2018 року відповідно до п. «б» ст, 13, ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку про те, що зазначену заяву слід повернути заявнику на підставі абз. 2 ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Проте, як вбачається зі змісту прохальної частини заяви, заявник просить скасувати рішення №14982/08-01/26 від 18.07.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про виконання рішення суду та відмову в перерахунку пенсії» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) перерахунок та призначити пенсію з урахуванням подвійного стажу роботи в період з 01.01.2008 року по 03.12.2018 року відповідно до п. «б» ст. 13, ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що в свою чергу суперечить вимогам ч. 1 ст. 383 КАС України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у такій заяві зазначаються: ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі.

Проте, у заяві заявником не зазначено адреси електронної пошти заявника та відповідача, а також, номер засобу зв`язку відповідача.

Частиною 3 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Судом встановлено, що всупереч вимогам частини 3 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 до заяви не додала докази надсилання, саме відповідачу заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що означена заява із додатками була направлена лише третій особі – Комунальному закладу «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва».

Відтак, відповідно до абзацу другого частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подана заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду не відповідає вимогам, встановленим частинами 1 - 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне повернути її заявнику.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявником при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання заяви до суду у розмірі 528,61 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1446542504 від 23.08.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу заяви до суду в сумі 768,40 грн. підлягає поверненню.

Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду - повернути заявнику.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн.

Копію ухвали направити на адресу заявника, разом із матеріалами заяви.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський