Рішення № 83978698, 29.08.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

29.08.2019 Справа № 908/1514/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Дроздова С.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи № 908/1514/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” (39631, м. Кременчук, вул. Героїв Бресту, буд. 52, код ЄДРПОУ 40146299)

до відповідача: Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542)

про стягнення 44 992 грн. 65 коп.

за участю

представника заявника (позивач у справі): не з`явився

представника відповідача: Верба В.В., дов. № 18-161 від 20.12.2018

СУТЬ ЗАЯВИ:

08.08.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № П-394/19 від 08.08.2019 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019, враховуючи перебування судді-доповідача у справі Проскурякова К.В., справу № 908/1514/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С. для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1514/19.

Ухвалою суду від 09.08.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” строк для усунення недоліків - не пізніше 20.08.2019, шляхом визначення боржника за даною заявою.

20.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” про усунення недоліків, на виконання ухвали суду від 09.08.2019.

Ухвалою суду від 21.08.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С. та призначено судове засідання на 29.08.2019.

У судовому засіданні 29.08.2019 заяву розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику відповідача у справі, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судове засідання 29.08.2019 представник заявника (позивача у справі) не з`явився, про час та місце розгляду заяви був попереджений належним чином.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що 30.07.2019 року прийнято рішення, позов задоволено частково, стягнуто з відповіда ча суму основного боргу у розмірі 43 493,88 грн. та судовий збір у розмірі 1857 грн. В іншій частині позову було відмовлено, а саме - було відмовлено в стягненні відсотків за користу вання грошовими коштами в сумі 446,85 грн., та суми інфляційних збитків в сумі 1051,92 грн. Відповідно до п. 3 позовних вимог позивач прохав суд - стягнути з Акціонерного това риства "Запорізький завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальніс тю "Автокомплект Сіті" судові витрати. В позові зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які по зивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, - сплачено судовий збір в роз мірі - 1921 грн., витрати на професійну правничу допомогу адвоката - 5 000 грн. До позову додано копії документів які підтверджують витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу. До позову були додані: - копія Договору про надання право вої допомоги, копію Додатку до договору про надання правової допомоги, копія Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) до Договору про надання правової допомоги, копія рахунку № 1/06 від 07.06.2019 р., копія Платіжного доручення про сплату за юридичні послуги згідно з договором № 1/27/05/2019 від 27.05.2019 р. Відповідач не надав будь-яких заперечень та клопотань щодо розміру витрат на прав ничу допомогу та вимог щодо зменшення розміру цих витрат. Суд при розгляді справи не розглянув питання щодо стягнення судових витрат в час тині стягнення з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на користь Това риства з обмеженою відповідальністю "Автокомплект Сіті" витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підставі статті 244 ГПК України, позивач просив в заяві прийняти додаткове рішення щодо судових витрат.

Представник відповідача заперечив щодо стягнення з Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” 5 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, про що зазначив усно у судовому засіданні.

Розглянувши заяву про винесення додаткового рішення у справі, суд

УСТАНОВИВ:

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як свідчать матеріали справи, а саме в п. 3 позовних вимог позивач прохав суд - стягнути з Акціонерного това риства "Запорізький завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальніс тю "Автокомплект Сіті" судові витрати.

В позові зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які по зивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, - сплачено судовий збір в роз мірі – 1 921 грн., витрати на професійну правничу допомогу адвоката - 5 000 грн.

До позову додано копії документів які підтверджують витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу: - копія Договору про надання право вої допомоги, копію Додатку до договору про надання правової допомоги, копія Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) до Договору про надання правової допомоги, копія рахунку № 1/06 від 07.06.2019 р., копія Платіжного доручення про сплату за юридичні послуги згідно з договором № 1/27/05/2019 від 27.05.2019 р.

Отже, позивач дотримався положень ст. 129 ГПК України, зазначивши про свій намір стягнути з відповідача судові витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої сторонами домовленості.

Відповідно до статті 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.

Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (зі змінами та доповненнями) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: - позивачем здійснено звернення до суду із заявою про розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів; - докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку.

В межах справи № 908/1514/19 позивач зазнав судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких, на день подання цієї заяви, становить 5 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання

правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного

волевиявлення, свободи договору.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позов задоволено частково, нескладність спору між сторонами, невеликий обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг від 07.06.2019), кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів – час, витрачений адвокатом Коваль С.М., приймаючи, що позивач (адвокат) взагалі жодного разу не прибули до суду, а також те, що адвокат не був присутнім у судовому засіданні 29.08.2019, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 5 000 грн. 00 коп. є не співрозмірним категорії спору, наданому об`єму адвокатських послуг.

При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 126, 129, 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1514/19 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокомплект Сіті” (39631, м. Кременчук, вул. Героїв Бресту, буд. 52, код ЄДРПОУ 40146299) 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 03.09.2019.

Повний текст додаткового рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова