Рішення № 83978492, 28.08.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.2019 Справа № 905/872/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив Дизель Сервіс», м.Запоріжжя, Запорізька область

до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область

про стягнення заборгованості за договором на капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 у сумі 1166665,00грн, пені у сумі 110082,03грн, 3% річних у сумі 18410,93грн та інфляційних втрат у сумі 35233,28грн, всього 1330391,24грн

Представники учасників справи:

від позивача: Буц О.В. адвокат на підставі ордеру серія ЗП №085735 від 18.06.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №ЗП 001793 від 31.08.2018 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Локомотив Дизель Сервіс», м.Запоріжжя, Запорізька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором на капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 у сумі 1166665,00грн, пені у сумі 110082,03грн, 3% річних у сумі 18410,93грн та інфляційних втрат у сумі 35233,28грн, всього 1330391,24грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором на капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт з капітального ремонту автомотриси АДМ-1092.

Справу розглянуто судом в порядку загального позовного провадження. Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 29.05.2019; підготовче засідання призначене на 18.06.2019 з подальшим відкладанням на 05.07.2019 та 15.08.2019; ухвалою суду від 05.07.2019 продовжено підготовче провадження на 30 днів; ухвалою суду від 15.08.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 28.08.2019.

У судове засідання в режимі відеоконференції з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 110082,03грн, 3% річних у сумі 18410,93грн та інфляційних втрат у сумі 35233,28грн.

Відповідач представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; 28.08.2019 на електронну адресу суду без накладення електронного цифрового підпису від відповідача надійшло клопотання про долучення документів на підтвердження оплати вартості робіт за договором №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018. Вказане клопотання відповідача з додатками не приймаються судом до уваги, оскільки з огляду на відсутність електронного цифрового підпису згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не є електронними документами.

Виходячи з того, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст.42, 46 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, згідно зі ст.178 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

02.07.2018 між регіональною філією «Донецька залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Локомотив Дизель Сервіс» (виконавець), був укладений договір №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018, відповідно до п.1.1 якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати «Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги» в обсязі та за цінами, вказаними в специфікації (додаток №1) до договору, яка є його невід`ємною частиною.

Додатковою угодою №1 від 24.09.2019 (дата укладання додаткової угоди №1 зазначена з урахуванням пояснень позивача від 05.07.2019, арк. справи 97) у зв`язку із закриттям рахунків структурного підрозділу «Служба електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця з 01.09.2018 на підставі наказу директора філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» №1037-Н від 30.07.2018 внесено зміни до розділу 14 «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» в частині реквізитів замовника.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом було встановлено, що на час звернення до суду з позовом відповідач змінив найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Найменування послуг «50220000-3 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги»: Капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору ціна договору визначається специфікацією (додаток 1) і складає - 2333330,00грн, у тому числі ПДВ - 388888,33грн.

Оплата за надані послуги здійснюється замовником на підставі виставленого рахунку-фактури протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, акту видачі автомотриси з ремонту, але не раніше реєстрації податкової накладної. Розрахунок здійснюється 100% перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.4.1 договору).

Разом з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець надає замовнику фактичні калькуляції на надані послуги з розшифровками по статтям витрат (матеріальних витрат, трудомісткості послуг, заробітної плати, накладних витрат та інших витрат) та акт повернення матеріалів та обладнання з автомотриси (п.4.3 договору).

Відповідно до пп. 5.1.2 п.5.1 договору здача автомотриси в ремонт проводиться на території ремонтного підприємства виконавця, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувльна, буд. 7.

Фактичний стан автомотриси відображається в акті здавання в ремонт, підписаному уповноваженими представниками замовника та виконавця у двох примірниках. Представники замовника та виконавця складають і підписують попередній дефектний акт (пп.5.1.3 п.5.1 договору).

Згідно з пп 5.1.5 п.5.1 договору дати підписання актів приймання в ремонт та видачі з ремонту є підставою для обрахування термінів фактичного знаходження автомотриси в ремонті.

Транспортування автомотриси з місця постійної дислокації до місця виконання ремонту здійснюється за рахунок замовника. Після виконання ремонту транспортування автомотриси з місця виконання ремонту до місця постійної дислокації здійснюється за рахунок замовника протягом 10 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (пп.5.1.8 п.5.1 договору).

Після проведення приймально-здавальних випробувань автомотриси проводиться приймання автомотриси після ремонту. Приймання автомотриси після ремонту здійснюється на території ремонтного підприємства виконавця протягом трьох робочих днів, протягом яких перевіряється якість наданих послуг, надійність роботи систем і механізмів автомотриси у відповідності з їх функціональним призначенням. При проведенні здавальних випробувань повинні бути присутніми уповноважені представники виконавця та замовника, які підписують двосторонній акт (пп.5.2.1 п.5.2 договору).

Згідно з пп.5.3.1 п.5.3 договору виконавець зобов`язується виконати капітальний ремонт автомотриси відповідно до графіку подачі в капітальний ремонт та видачі з ремонту автомотриси (додаток №2), який є невід`ємною частиною договору.

З графіку подачі в капітальний ремонт та видачі з ремонту вбачається обов`язок позивача надати послуги у термін не більше 90 календарних днів від дня підписання акту здавання автомотриси в ремонт.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 договору надані послуги приймаються замовником з обов`язковим складанням відповідного акту прийому-передачі наданих послуг та акту видачі автомотриси з ремонту, що одночасно підписуються уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.7.5 договору, за несвоєчасну оплату замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1 договору).

Як встановлюється матеріалами справи, в межах договору на капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 сторонами було підписано специфікацію, в якій сторони визначили обсяг наданих послуг та ціну, яка становить 2333330,00грн з ПДВ.

У виконання умов договору №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 замовник передав, а виконавець прийняв автомотрису АДМ №1092 для здійснення її капітального ремонту, що підтверджується актом №1/17 від 17.08.2018 на здавання в капітальний ремонт автомотриси АДМ №1092. Крім того, між сторонами було підписано акт прийому-передачі в ремонт автомотриси АДМ №1092 від 17.08.2018, який містить інформацію щодо комплектності автомотриси АДМ №1092 та перелік технічної документації, що передається.

Як зазначає позивач, листом №403 від 07.12.2018 повідомляв відповідача про готовність здачі з капітального ремонту автомотриси та просив направити представників відповідача для прийому 13.12.2018 колійної техніки ремонту та оформлення відповідних актів.

За результатами випробувань відремонтованої автомотриси АДМ №1092 встановлено, що автомотриса АДМ №1092 готова до експлуатації (згідно додатку №1 до акту випробувань від 13.12.2018 - після усунення недоліків), про що складено акт випробувань відремонтованої одиниці спеціального рухомого складу від 13.12.2018.

Після закінчення приймально-здавальних випробувань виконавець передав, а замовник прийняв з капітального ремонту автомотрису АДМ №1092, яка визнана придатною до експлуатації, про що складено акт на видачу з капітального ремонту автомотриси АДМ №1092 від 14.12.2018, який підписаний уповноваженими представниками виконавця та замовника.

Таким чином, у виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 позивач виконав роботи з капітального ремонту автомотриси АДМ №1092 в повному об`ємі. Замовником роботи були прийняті без зауважень, що підтверджується актом надання послуг №146 від 14.12.2018 на загальну суму 2333330,00грн з ПДВ. Факт належного виконання позивачем ремонтних робіт за договором на суму 2333330,00грн відповідачем не оспорюється.

Вказаний акт був підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, містить посилання на договір №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 та рахунок на оплату №122 від 14.12.2018, внаслідок чого, враховуючи приписи положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, приймається судом як такий, що підтверджує належне виконання позивачем умов договору №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 в частині надання послуг з капітального ремонту автомотриси АДМ-1092 та прийняття їх відповідачем.

За першою з подій - надання послуг з капітального ремонту автомотриси АДМ-1092, виконавцем була складена податкова накладна №3 від 14.12.2018 на суму 2315370,52грн, у тому числі ПДВ – 385895,09грн, яка зареєстрована 28.12.2018.

За наслідком виконання робіт виконавцем виставлено замовнику рахунок на оплату №122 від 14.12.2018 на суму 2333330,00грн.

Як зазначає позивач, останній листами №143 від 16.04.2019 та №144 від 16.04.2019 звертався до відповідача з проханням в найкоротший термін здійснити оплату за виконані роботи по капітальному ремонту автомотриси АДМ№1092 в сумі 2333330,00грн з ПДВ.

В свою чергу, відповідачем в межах виконання договору №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 шляхом безготівкового переказу відповідачу були перераховані грошові кошти у сумі 1166665,00грн, що вбачається з платіжного доручення №1812263 від 06.05.2019 (проведено банком 08.05.2019). Решта виконаних робіт на суму 1166665,00грн відповідачем сплачена не була.

Порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи по капітальному ремонту автомотриси АДМ№1092 у встановлений договором строк стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором на капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 у сумі 1166665,00грн, пені у сумі 110082,03грн, 3% річних у сумі 18410,93грн та інфляційних втрат у сумі 35233,28грн.

Оцінюючи вказані обставини, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 ст.11 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Аналіз укладеного сторонами договору №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 дозволяє зробити висновок, що останній за своєю правовою природою договором підряду, отже, правовідносини сторін врегульовано положеннями Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, позивач виконав господарські зобов`язання за договором №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 з виконання робіт по капітальному ремонту автомотриси АДМ№1092.

Між тим, відповідач здійснив часткову оплату за виконані позивачем роботи з капітального ремонту автомотриси АДМ №1092 на загальну суму 1166665,00грн, що сторонами визнається. Решта заборгованості за виконані позивачем роботи за актом надання послуг №146 від 14.12.2019 у сумі 1166665,00грн у визначений п.4.1 договору строк - протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, акту видачі автомотриси з ремонту, але не раніше реєстрації податкової накладної, відповідачем сплачена не була.

Як вбачається з матеріалів справи 25.07.2019 відповідачем було сплачено заявлену до стягнення заборгованість у розмірі 1166665,00грн, що підтверджується банківською випискою позивача за 25.07.2019.

На підставі викладеного, враховуючи, що заборгованість за договором №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 у сумі 1166665,00грн була сплачена відповідачем 25.07.2019, тобто після відкриття провадження у справі, що відбулось 29.05.2019, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 1166665,00грн на підставі 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Разом з тим, суд зауважує, що несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

З огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати робіт у строк, встановлений договором №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018, суд дійшов висновку, що відповідач згідно з ч. 1 ст.612Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 110082,03грн за період 01.02.2019 – 07.05.2019, суд виходить з такого.

Нарахування заявленої до стягнення в межах даного позову пені у сумі 110082,03грн на підставі п.7.5 договору зумовлено порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати виконаних робіт за договором.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з приписами ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Заявлену до стягнення пеню позивачем нараховано на підставі п.7.5 договору №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018, за умовами якого за несвоєчасну оплату замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як встановлено судом, відповідач прийняв на себе зобов`язання своєчасно здійснити оплату виконаних робіт за договором на капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 у строк встановлений п.4.1 договору - протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, акту видачі автомотриси з ремонту, але не раніше реєстрації податкової накладної, враховуючи те, що реєстрація податкової накладної відбулась 28.12.2018, тобто, до закінчення строку встановленого п.4.1 договору, таким чином, останнім днем здійснення оплати за виконані роботи є 30.01.2019, у зв`язку з чим за вимогами ст.253 Цивільного кодексу України першим днем порушення строку оплати, з якого можливо нарахування штрафних санкцій, є 31.01.2019. Проте позивачем визначено як початкову дату прострочення, з якої нараховується пеня, 01.02.2019. Враховуючи відсутність у суду права на збільшення за власною ініціативою періоду нарахування пені, суд приймає початкову дату, з якої обраховується заявлена до стягнення пеня, самостійно визначена позивачем.

Встановивши порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором на капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені в межах заявленого періоду з 01.02.2019 по 07.05.2019, суд дійшов висновку, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи, є арифметично правильним, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення пені за договором АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 у розмірі 110082,03грн підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості за договором позивач просить стягнути з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у сумі 35233,28грн за період прострочення 01.02.2019 – 07.05.2019 та 3% річних у сумі 18410,93грн за період прострочення 01.02.2019 – 07.05.2019. Розглядаючи позов в цій частині суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом проведеної судом перевірки розрахунок 3% річних за заявлений позивачем період є методологічно та арифметично вірним та відповідає фактичним обставинам справи, отже, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 18410,93грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань за період 01.02.2019 - 07.05.2019, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок методологічно та арифметично є неправильним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16, вимога сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції є показником, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення – лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Водночас, суд наголошує на врахуванні індексів виключно за цілі місяці існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п.6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистки №265 від 27.07.2007 випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідній коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою Верховним Судом у постанові №910/9938/17 від 10.10.2018.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, виходячи з періоду нарахування інфляційних втрат за цілі місяці (лютий - квітень 2019), суд встановив, що інфляційні втрати складають більшу суму, ніж заявлена позивачем. З урахуванням ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 35233,28грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд роз`яснює позивачу його право на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» звернутись до суду з клопотанням про повернення з бюджету сплаченого платіжним дорученням №2733 від 08.05.2019 судового збору, виходячи з розміру позовних вимог в частині закриття провадження у справі (17499,97грн - 1,5% від 1166665,00грн).

Судовий збір, виходячи з суми розглянутих по суті позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 110082,03грн, 3% річних у сумі 18410,93грн та інфляційних втрат у сумі 35233,28грн, всього 163726,24грн, з огляду на їх задоволення за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у сумі 2455,90грн (1,5% від 163726,24грн), покладається на відповідача.

Крім того, враховуючи внесення позивачем судового збору платіжним дорученням №2733 від 08.05.2019 на суму 37455,84грн, тобто у більшому розмірі (на 17499,97грн), ніж встановлено законом (19955,87грн - 1,5% від первісної ціни позову 1330391,24грн), суд роз`яснює позивачу його право звернутись до суду з клопотанням про повернення з бюджету переплаченої суми судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, як пояснено представником позивача, до розподілу між сторонами позивач не заявляє.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив Дизель Сервіс», м.Запоріжжя, Запорізька область, до Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область, в частині стягнення заборгованості за договором на капітальний ремонт автомотриси АДМ-1092 №ДОН/ЕЧ-6-18410/НЮ-В від 02.07.2018 у сумі 1166665,00грн – закрити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив Дизель Сервіс», м. Запоріжжя, Запорізька область, до Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця», Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман, Донецька область, про стягнення пені у сумі 110082,03грн, 3% річних у сумі 18410,93грн та інфляційних втрат у сумі 35233,28грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив Дизель Сервіс» (69065, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.Сортувальна, 7, код ЄДРПОУ 32875459) пеню у сумі 110082,03грн, 3% річних у сумі 18410,93грн, інфляційні втрати у сумі 35233,28грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2455,90грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 28.08.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2019.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду – протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова