Рішення № 83977036, 30.08.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/804/18

Номер провадження 2/580/23/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2019 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лебединської міської ради Сумської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на домогосподарство та земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.06.2015 року вона придбала в ОСОБА_2 садибу, розташовану по АДРЕСА_1 , яка складається з житлового будинку, надвірних будівель і споруд та земельної ділянки. За придбане майно ОСОБА_1 сплатила грошові кошти у розмірі 30000 грн. Одночасно ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання у строк до 30.10.2015 року оформити свої спадкові права на дане домогосподарство після матері ОСОБА_3 та укласти договір купівлі-продажу вищевказаного майна через Лебединську нотаріальну контору, але в послідуючому не виконав свої зобов`язання, а ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. У зв`язку з цим договір купівлі продажу нотаріально не укладений і право власності на придбане майно за позивачкою не зареєстроване. Тому ОСОБА_1 просила встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , визнати укладений між нею та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 30.06.2015 року дійсним та визнати за нею право власності на вищевказане домогосподарство та земельну ділянку.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. В наданих заявах просили справу розглянути без їх участі.

При цьому позивачка уточнила свої вимоги та просила не розглядати вимоги про визнання за нею права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . В іншій частині свої вимоги підтримала.

Представник відповідача просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , оскільки вона не передавалася у власність ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 , а тому не могла відчужуватися на користь позивачки. Щодо задоволення решти уточнених позовних вимог представник міської ради покладається на розсуд суду.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 30.06.2015 року ОСОБА_1 придбала в ОСОБА_2 домогосподарство, розташоване по АДРЕСА_1 .

На підтвердження даного факту вони підписали договір купівлі-продажу (а.с. 8).

Відповідно до довідки КП «Бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Лебединської міської ради» (а.с. 5) спірне домогосподарство складається з житлового будинку, що має 80 % зносу, а також наступних надвірних будівель і споруд: літньої кухні ш/блочної обкл. цеглою літ. - «Б»; веранди цегляної літ. - «б»; огорожі дощатої - «№ 1-2».

При укладенні даного договору ОСОБА_2 зобов`язався оформити свої спадкові права на дане домогосподарство після смерті своєї матері - ОСОБА_3 та укласти з позивачкою договір купівлі-продажу вищевказаного майна через Лебединську нотаріальну контору у строк до 30.10.2015 року, але в послідуючому не виконав взяті на себе зобов`язання, а ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер.

У зв`язку з цим право власності ОСОБА_1 на придбане майно до цього часу належним чином не оформлене, що змусило її звернутися до суду за захистом порушених прав.

Задвольняючи позов ОСОБА_1 в частині вимог про встановлення факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті матері ОСОБА_3 суд враховує те, що згідно з ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, так як стверджуються відповідними доказами. Факт, який просить встановити позивачка, в ході судового розгляду не був оспорений з боку сторони відповідача, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси сторін, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення даних вимог та вважає таким, що є доведеним факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , в тому числі домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 .

Щодо визнання договору дійсним та визнання права власності за позивачкою на спірне домогосподарство, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У своїй заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 78) від 22.08.2019 року ОСОБА_1 просить не розглядати питання про визнання за нею права власності на житловий будинок, так як на дату укладення договору купівлі-продажу домогосподарства він мав 80 % зносу, а на даний час будинок взагалі зруйнований.

Претензій щодо визнання за позивачкою права власності на надвірні будівлі Лебединська міська рада не має.

Тому суд приходить до висновку про необхідність визнання за позивачкою права власності лише на надвірні будівлі і споруди, а саме: літню кухню ш/блочну обкл. цеглою літ. - «Б»; веранду цегляну літ. - «б»; огорожу дощату - «№ 1-2».

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд знаходить обґрунтованими заперечення відповідача відносно того, що земельна ділянка, на якій розташоване домогосподарство, не надавалася у власність ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на сіпне домогосподарство, а також ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину останньої, але за життя не переоформив її та продав спірне домогосподарство позивачці. Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за життя не набували права власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , то передавати її у власність іншим особам не мали права.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 182, 220, 317, 328, 334, 392 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .

Визнати дійсним договір купівлі - продажу домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 , до складу якого входить: літня кухня ш/блочна обкл. цеглою літ. - «Б»; веранда цегляна літ. - «б»; огорожа дощата - «№ 1-2», укладений 30.06.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домогосподарство, розташоване по АДРЕСА_1 , до складу якого входить: літня кухня ш/блочна обкл. цеглою літ. - «Б»; веранда цегляна літ. - «б»; огорожа дощата - «№ 1-2».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чхайло О. В.