
Справа № 761/15241/19
Провадження № 2-о/761/243/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2019 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Савенко О.І.
за участі:
заявниці: ОСОБА_1
представника заявниці: ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду в м. Києві цивільну справу в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перша Київська державна нотаріальна контора, Київська міська рада про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, в якій просила суд: встановити фактспільного проживання однією сім?єю її ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 , з 2012 року до часу відкриття спадщини внаслідок смерті останнього, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 2012 року вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_3 та його мамою - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю. Вони вели спільне господарство, мали спільні витрати, права і обов`язки. Після смерті ОСОБА_4 , рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року, ОСОБА_3 було визнано недієздатним, а її призначено опікуном над недієздатним ОСОБА_3 В послідуючому, вона зареєструвалася в квартирі АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його ( ОСОБА_3 ) смерті відкрилась спадщина на1/2 частину кв. АДРЕСА_2 . За життя, ОСОБА_3 заповіт не складався. Спадкоємці 1-3 черги за законом після смерті ОСОБА_3 відсутні. А тому, вона має право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємець четвертої черги, так як єособою, що проживала із спадкодавцем однією сім`єю в одному приміщені більше п`яти років до часу відкриття спадщини. В серпні 2018 року вона звернулась з заявою до Першої київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Однак, для встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим не менше 5 років, їй було рекомендовано звернутися до суду. Оскільки, для оформлення спадщини після померлого ОСОБА_3 їй необхідно встановити факт спільного проживання однією сім`єю із спадкодавцем понад п`ять років до дня його смерті, а тому вона змушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року до участі у справі в якості заінтересованої особи було залучено Київську міську раду.
В судовому засіданні заявниця та її представник на задоволенні заяви наполягали в повному обсязі, з підстав, викладених у заяві.
Представник Першої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; надіслав на адресу суду належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 та направив заяву про розгляд справи за відсутності представника нотконтори; рішення суду просив прийняти відповідно до чинного законодавства.
Представник Київської міської ради в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку; причину неявки суду не сповістив; заперечень на заяву не надіслав; заяв про оголошення по справі перерви чи подальший розгляд за його відсутності до суду не направив, як і не направив свого представника для прийняття участі у розгляді справи.
Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, допитав свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянув подані документи, повно і всебічно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об?єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (ч.1 ст.319 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження, виданого 22 серпня 1962 року Дарницьким бюро записів актів громадянського стану, актовий запис за № 2208 (а.с.33).
Згідно довідки МСЕК, ОСОБА_3 , 1962 року народження встановлено інвалідність з дитинства, безстроково. Висновок: потребую постійного стороннього догляду та нагляду (а.с.15).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2002 року ОСОБА_3 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку (а.с.16).
Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 грудня 2002 року № 2018 призначено ОСОБА_7 , 1936 року народження, опікуном над сином ОСОБА_3 , 1962 року народження, який за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва визнаний недієздатним внаслідок душевної хвороби (а.с.17).
Згідно з розпорядження від 11 лютого 2003 року за № 185, Шевченківською районною державною адміністрацією видано Свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в рівних частках кожному (а.с.23).
23 квітня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. посвідчено заяву, від імені ОСОБА_4 , згідно якої, остання, звернулась до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації з проханням, призначити її ( ОСОБА_4 ) недієздатному сину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , другого опікуна ОСОБА_1 (а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (мати недієздатного ОСОБА_3 ) померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві 24 квітня 2015 року Серія НОМЕР_1 (а.с.29).
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 03 червня 2015 року №109/02/35-4542, орган опіки та піклування не заперечував проти призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 (а.с.20).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2015 року подання Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, як органа опіки та піклування задоволено, ухвалено: встановити опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 та призначити опікуном над ним ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.22).
Згідно висновку органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації №109/02/35-6492 від 28 липня 2015 року, орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації не заперечував проти реєстрації ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.21).
Як вбачається із Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва від 29 серпня 2018 року у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_3 з 31 серпня 1979 року та ОСОБА_8 з 18 серпня 2015 року.
01 червня 1962 року недієздатний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть, видана 04 червня 2018 року Дунаєвицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Серія НОМЕР_2 (а.с.16).
Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
21 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з яким вона проживала однією сім?єю не менш, як п?ять років до дня його смерті.
Як вбачається із відповіді Першої Київської державної нотаріальної контори від 08 листопада 2018 року за №1114/02-14 на заяву ОСОБА_8 , останній було повідомлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , за заявою ОСОБА_1 була заведена спадкова справа за №987/2018.
Для встановлення факту проживання однією сім?єю з померлим не менше 5 років, згідно зі ст. 1264 ЦК України, ОСОБА_8 було запропоновано звернутися до суду (а.с.30).
В судовому засіданні заявниця зазначила, що встановлення факту постійного (спільного) проживання із спадкодавцем ( ОСОБА_3 ) однією сім`єю протягом п`яти років, до дня його смерті, є необхідним для оформлення нею спадкових прав після померлого ОСОБА_3 , зокрема, підтвердження її права на спадкування, як спадкоємця четвертої черги.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст. 1268 ЦК України).
Право на спадкування мають особи визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.1223 ЦК України).
Згідно ст1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім?єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Отже, предмет доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю передусім складає сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім?ї; спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов?язків.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що дуже добре знає ОСОБА_1 , так як проживає з нею по сусідству. Приблизно познайомилася з нею в 2012 році та має дружні стосунки. У дворі будинків постійно бачила ОСОБА_3 , він їй здавався відлюдькуватим, як одного так і разом з заявницею. Зазначила, що неодноразово бувала у них за місцем їх проживання у квартирі АДРЕСА_3 . Окрім заявниці та ОСОБА_3 в квартирі також проживала і мама ОСОБА_3 . На її погляд заявниця проживала з ОСОБА_3 та його мамою, як одна родина, вели спільне господарство, були пов?язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.
Свідок ОСОБА_6 , зазначив, що добре знає заявницю, бо вона є дружиною його рідного брата. З сім?єю ОСОБА_9 вони знайомі давно, так як це їх рідня і ОСОБА_4 зі своїм чином ОСОБА_3 постійно приїздили до них у готі у Хмельницьку область. Відповідно до договору довічного утримання від 13 травня 2009 року, після смерті ОСОБА_4 йому належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_3 . Він також постійно приїздив до вищезазначеної квартири та підтверджує, що ОСОБА_1 з 2012 року до дня смерті ОСОБА_3 постійно проживала з останнім у квартирі, піклувався про нього та його матір. Готувала їжу, прала речі, прибирала житло, сплачувала комунальні платежі, забезпечувала одягом, ліками та належним лікуванням. Зі свого боку, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 допомагали заявниці, на її прохання, виконувати незначну роботу по домашньому господарству. У них були спільні витрати, спільне господарство.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанови ?Про судову практику у справах про спадкування? від 30 травня 2008 рооку № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягають задоволенню, та слід встановити факт проживання однією сім`єю позивачки з недієздатним ОСОБА_3 в період часу з 2012 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 258-259, 261, 263-265, 268, 315, 318, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 3 СК України, ст.ст. 1216, 1220, 1221, 1222, 1223, 1264 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України ?Про судову практику у справах про спадкування? від 30 травня 2008 року № 7, суд
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП2641406442, ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 ), заінтересовані особи: Перша Київська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 02901807, місцезнаходження: 01135 м. Київ, пр.-кт. Перемоги, 11), Київська міська рада (ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю понад п`ять років - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду складено 09 серпня 2019 року.
Суддя:
Судове рішення № 83975808, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 31.07.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/15241/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: