Ухвала суду № 83975013, 20.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29019/19

Провадження № 1-кс/761/20064/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Голуб О.А.

секретаря судових засідань Ковальчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

24 липня 2019 року в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у справі № 761/44571/16-к провадження № 1-кс/761/27244/2016 на грошові кошти ОСОБА_1 на рахунку останньої, що знаходяться в ПАТ «Банк Камбіо» (ЄДРПОУ 26549700).

Клопотання мотивовано, зокрема, тим, що згаданою ухвалою слідчого судді необґрунтовано накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 , оскільки вони не мають жодного відношення до кримінального правопорушення за ознаками складу злочину ст.218-1 КК України та не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України.

При цьому не доведено, що кошти, які перебувають на банківському рахунку є предметом злочинної діяльності. Доказів незаконного походження арештованих грошових коштів слідчим надано не було.

Щодо ОСОБА_1 не здійснюється досудове розслідування, вона не є підозрюваною у цьому кримінальному провадженні, а тому, арешт майна порушує право власності ОСОБА_1 , гарантоване ст. 321 ЦК України, не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності, у зв`язку з відсутністю цивільного позову.

В судове засідання представник власника майна та слідчий не з`явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені завчасно та належним чином.

Разом з тим, їх неявка в силу положень ч. 2 ст. 174 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В рамках кримінального провадження № 32016100000000135 від 09.11.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2016 року, накладено арешт на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) на рахунках фізичних осіб, в тому числі й на грошові кошти, що розміщені на рахунку ОСОБА_1 так як вони відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами.

При цьому, як слідує з ухвали слідчого судді, арешт накладено на грошові кошти на зазначених рахунках, оскільки вони є такими, які набуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки.

Разом з тим, кримінальне провадження № 32016100000000135 розслідується слідчим управлінням ФР ГУ ДФС з 09.11.2016 року, тобто досить тривалий час кримінальне провадження не знаходить свого вирішення, тоді як за вимогами ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування має бути у розумні строки.

Слід звернути увагу й на те, що ОСОБА_1 не допитувалась в межах кримінального провадження навіть у якості свідка.

При цьому, слід зауважити, що за спливом значного проміжку часу з моменту внесення відомостей до ЄРДР, нікому із службових осіб ПАТ «Банк Камбіо», тим паче вкладникам даного банку, а саме ОСОБА_1 , не повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ст. 218-1 КК України в кримінальному провадженні № 32016100000000135 від 09.11.2016 року, а тому у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.

Слід також зазначити, що відповідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи доводи представника власника майна, а також те, що слідчий, будучи належним чином повідомлений про час та дату розгляду клопотання про скасування арешту майна, в судове засідання не прибув, доводи представника власника майна, зазначені у клопотанні, не спростував, а також те, що з часу накладення арешту на майно пройшло більше одного року, вважаю, що відпала потреба та необхідність у такому засобі забезпечення, як арешт майна ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна, - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 21 грудня 2016 року у справі № 761/44571/16-к провадження № 1-кс/761/27244/2016 на майно ОСОБА_1 , а саме в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться в ПАТ «Банк Камбіо» (ЄДРПОУ 26549700) на грошовому рахунку: ОСОБА_1 р/р № НОМЕР_1 .

Скасувати заборону посадовим особам ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700), а також буд-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти, в частині безготівкових грошових коштів ОСОБА_1 р/р № НОМЕР_1 , на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя