Постанова № 8397453, 18.03.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.6.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2010 року Справа № 2а-1255/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.

при секретарі Юрченко О.М.,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення суми боргу з податку на додану вартість шляхом звернення стягнення на активи боржника,

за участі представників сторін:

від позивача: не зявився,

від відповідача: Алексанян Ю.О., довіреність від 14.04.2009 року № 41,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення суми боргу з податку на додану вартість у розмірі 5781071 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника.

В судове засідання представник позивача не зявився, 17.03.2010 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» як юридична особа зареєстровано Антрацитівським міськвиконкомом Луганської області 30.04.2003 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04051885ю0010158.

ДП «Антрацит» взято на податковий облік в Державній податковій інспекції в Антрацитівській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області як платник податків.

Згідно з ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 09.04.1999р. №588-XIV (далі - ЗУ №588-XIV) платники податків і зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідач має заборгованість по податку на додану вартість в сумі 5781071 грн., що підтверджується податковими деклараціями № 9002238066 від 18.12.2009 року на суму 2384877 грн., № 9002718304 від 20.01.2010 року на суму 3396194 грн.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

08.10.2001 року головний бухгалтер відповідача отримав першу податкову вимогу від 05.10.2001 року № 1/36, про що свідчить його особистий підпис на корінці першої податкової вимоги.

08.11.2001 року головний бухгалтер відповідача отримав другу податкову вимогу від 08.11.2001 року № 2/194, про що свідчить його особистий підпис на корінці другої податкової вимоги.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України при повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його, судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що дії відповідача стосовно визнання позову не суперечать закону та не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, тому суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по податку на додану вартість в сумі 5781071 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника.

У звязку з тим, що відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення суми боргу з податку на додану вартість шляхом звернення стягнення на активи боржника задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» суму боргу по податку на додану вартість у розмірі 5781071 грн. (пять мільйонів сімсот вісімдесят одна тисяча сімдесят одна гривня), звернувши стягнення на активи боржника, та перерахувати суму боргу до державного бюджету п/р 31114029700010 код платежу 14010100 Банк платника ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 25992095, отримувач Антрацитівська ВДК.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2010 року.

СУДДЯ Т.С. УШАКОВ