Вирок № 83970683, 02.09.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 2314/5580/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Придніпровський районний суд м. Черкаси

02 вересня 2019 року

08 год. 30 хв.

склад суду:

головуючий суддя Степаненко О.М.,

секретар Чмих І.С.,

за участю прокурорів Зачепи Я.О., Палій Т.П.,

підсудного ОСОБА_1 ,

захисника Вакуленка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гордашівки, Тальнівського району, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, утриманців не має, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 і ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене підсудному і визнане судом недоведеним.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, являючись директором та виконуючи обов`язки головного бухгалтера приватного підприємства (ПП) «НСП», будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, на виконання контракту з фірмою «Клідесдейл Групп Логістик» про поставку до Афганістану польових кухонь типу КП-130 придбав на складах військових частин Міністерства Оборони України польові кухні, що були у використанні, після чого уклав договори про проведення передпродажної підготовки цих кухонь (фарбування, шиномонтажу, укомплектування кухонним знаряддям тощо) з підприємствами Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Голдфін Компані», ТОВ «БФ «Промінвестгруп» та ТОВ «Трактон Промсервіс», які мають ознаки фіктивності. Однак, вказаними підприємствами будь-яких робіт з поліпшення експортованих кухонь не проводилось, кухні поставлялись з військових частин безпосередньо до Черкаської митниці. В подальшому ОСОБА_1 на підставі штучно оформлених накладних вніс до податкових декларацій з ПДВ за листопад 2008 року, лютий, березень, липень та серпень 2009 року завідомо неправдиві дані та сформував суми податкового кредиту за рахунок штучного відображення операцій з ТОВ «Голдфін Компані», ТОВ «БФ «Промінвестгруп» та ТОВ «Трактон Промсервіс».

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він шляхом зловживання службовим становищем вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном - бюджетними коштами на загальну суму 105 398 грн., що є великим розміром. При цьому він до офіційних документів - декларацій з ПДВ вніс завідомо неправдиві відомості - суми податкового кредиту з ПДВ за рахунок штучного відображення операцій з вищевказаними Товариствами у відповідних розмірах.

За встановлених судом фактичних обставин кримінальної справи, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновків про недоведеність того, що в діянні підсудного ОСОБА_1 наявний склад вищевказаних злочинів.

Мотиви суду.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, ПП «НСП» в його особі закупляло польові кухні великими партіями в корпорації «Укрінмаш» та СУР ВТП «Герус-Сервіс» неодноразово, перераховуючи відповідно кошти останнім, і що ці кухні знаходилися саме в військових частинах в занедбаному, жахливому стані. Перед подальшим продажем треба було провести їх поліпшення. Через Інтернет він знайшов фірми, з яким уклав договір на їх передпродажну підготовку - фарбування, встановлення електричної мережі, габаритних вогнів тощо, зокрема по угодам між ПП «НСП» та ТОВ «БФ Промінвестгруп»,ТОВ «Голдфін Компані» ТОВ Трактон Промсервіс». Оплата за виконані роботи з поліпшення польових кухонь проводилась після виконання робіт, проте один раз з ТОВ «Промінвестргруп» оплата проводилась авансом до виконання робіт. Відвантаження кухонь з території військових частин відбувалось у його присутності. Водіїв, які транспортували кухні, він не знає. Де саме, на якій території проводилися роботи із поліпшення цих кухонь він не знає. Процес виконання цих робіт він не контролював. З керівниками фірм він зустрічався в м. Києві. Його не цікавило, чи самі вищевказані товариства своїми силами виконували ремонт по поліпшенню зовнішнього виду польових кухонь, чи вони переукладали договори з іншими фірмами для ремонту кухонь. Також його не цікавило в якому місті їх ремонтували на території військових частин чи за її межами. Його цікавив кінцевий результат, а саме поліпшений вигляд польових кухонь, саме той вигляд, який і влаштовував покупця з Афганістану. Вважає, що мав право на відшкодування ПДВ.

Нижче наведені докази прокурора, які суд відкинув.

1. Так суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_2 , який значився директором та головним бухгалтером ТОВ «Трактон Промсервіс», свідка ОСОБА_3 , який значився директором та головним бухгалтером ТОВ «БФ Промінвестгруп» та свідка ОСОБА_4 , який значився директором та головним бухгалтером ТОВ «Трактон Промсервіс», про те, що вони до діяльності даних СГД ніякого відношення не мають, за винагороду надали зразки своїх підписів та ксерокопії документів для реєстрації підприємства, та в подальшому будь-яких документів, що стосуються їх діяльності не підписували.

Така повідомлена інформація свідків спростовується реальними розрахунками ПП «НСП» за укладеними договорами.

Крім того їх показання спростовуються також тим, що на час укладення господарських договорів ПП «НСП» з ТОВ «Голдфін Компані», ТОВ «БФ Промінвестгруп» та ТОВ «Трактон Промсервіс», останні були обліковані у ЄДРПОУ, значились в реєстрі платників податку на додану вартість та мали ліцензії на виконання відповідних робіт, надали всі необхідні документи для укладання даних договорів. Крім того прокурором не заперечується той факт, що ПП «НСП» перерахувало кошти за виконання цих робіт.

2. Не можна визнати прийнятими показання свідків - водіїв ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які транспортували польові кухні до Афганістану, про те, що експортовані кухні були завантажені безпосередньо на складах військових частин та в подальшому через Черкаську митницю були доставлені до Афганістану, польові кухні нікуди на ремонт чи будь-яке інше поліпшення не відвозились, так як вони спростовуються показаннями інших свідків - водіїв, які допитані в судовому засіданні, а саме:

- ОСОБА_7 , який суду повідомив, що польові кухні, які він перевозив, були в задовільному стані, гума на колесах була нова. Кухні були пофарбовані;

- ОСОБА_8 , який показав, що його автомобілями перевозились польові кухні. Особисто бачив ці кухні, вони були як нові - пофарбовані з хорошею гумою на колесах;

- ОСОБА_9 , який зазначив, що возив польові кухні в Афганістан (водій). Стан кухонь був добрий, вони були пофарбовані. Гума на колесах була також в гарному стані.

3. Об`єктивність показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 , який в 2008 році працював директором ТОВ «Герус Сервіс» та реалізовував польові кухні ОСОБА_1 Він вказав, що кухні, які він продав були в поганому стані, так як 20 років стояли не захищеними. Краска була потріскана, гуми на колесах не було.

Враховуючи показання ОСОБА_10 та водіїв ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суд приходить до висновків, що робота по приведенню польових кухонь в належний стан проводилась, вони фарбувались, укомплектовувались, мінялась гума на колесах.

4. На спростування вини ОСОБА_1 судом взято до уваги:

- показання свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні повідомила, що допомагала ОСОБА_1 вести бухгалтерію, а саме допомагала складати податкову звітність, яку підписував ОСОБА_1 Їй відомо, що польові кухні ремонтувались. ОСОБА_1 приносив документи по їх ремонту: накладні, рахунки тощо. В документах, які надавав ОСОБА_1 щодо контрагентів були адреси, номера рахунків, на які вони перераховували гроші по платіжках. ОСОБА_1 возив її на митницю, де вона бачила ці кухні, вони були пофарбовані.

- показання свідка ОСОБА_12 , яка надавала послуги із митного декларування ОСОБА_1 , зокрема декларувала польові кухні. Особисто виїжджала для звірки номерів на кухнях. Бачила свіжофарбовані кухні.

- свідка ОСОБА_13 - митного брокера, яка суду повідомила, що під час митного огляду бачила бувші у використанні польові кухні, які були свіжопофарбовані.

- свідка ОСОБА_14 , який надавав митно-брокерські послуги ОСОБА_1 Він суду пояснив, що він оформляв пересувні кухні. Вони були відремонтовані - пофарбовані.

5. Варто уваги, що прокурор керуючись положеннями Кримінально-процесуального кодексу України в ред. 1960 року посилається на показання свідків ОСОБА_15 - начальника планово-виробничого відділку в/ч А 2365, водіїв ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; службових осіб ТОВ «Карголенд» ОСОБА_29 , ОСОБА_23 , головного бухгалтера в/ч А 2082 МО України ОСОБА_24 , начальника відділу зберігання в/ч А 2082 МО України ОСОБА_25 , начальника відділу митного контролю Черкаської митниці ОСОБА_30 . Однак суд визнав ці показання неприйнятними в силу рішення Європейського суду з прав людини «Жуковський проти України», яким наголошується, що загальні правила пп.1 і 3«d» ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати показання свідка обвинувачення й допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше. Суть актів страсбурзького суду у справах «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів» та «Люді проти Швейцарії» є тотожною. Тобто суд не може посилатись виключно або вирішальною мірою на показання свідків, які не були допитані в судовому засіданні, яким винна особа була позбавлена можливості поставити запитання. Таким чином вказані докази є недопустимими задля запобігання порушення прав підсудного.

6. Суд також відхилив відомості:

а) податкової звітності ПП «НСП», до якої, за версією прокурора, ОСОБА_1 вносив завідомо неправдиві відомості ( т.3 а.с. 48-184 );

б) розрахункові рахунки ПП «НСП», які були відкриті в установі ПАТ «ВіЕйБі Банк» ( т.4 а.с. 91-113 ); рух таких коштів (т.4 а.с. 6-71);

в) відомості у листі заступника начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 23.04.12, відповідно до якого на ТОВ «Трактон Промсервіс» в період взаємовідносин з ПП «НСП» працював лише один працівник - директор ОСОБА_2 , а на ТОВ «БФ Промінвестгруп» в період взаємовідносин з ПП «НСП» найманих працівників не було (т.11 а.с. 199-204);

г) відомості у постанові Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2010 у справі № 1-843/10, відповідно до якої ОСОБА_3 , який значився директором та головним бухгалтером ТОВ «БФ Промінвестгруп», звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України на підставі ст. 7-1 КПК України (1960 року) у зв`язку з передачею його на поруки колективу. (т.11 а.с. 231-297),

д) експертне почеркознавче дослідження №1113-П від 21.11.11, за яким підпис в податковій декларації ТОВ «Трактон Промсервіс» від 20.03.09 №3-200309, податковій накладній ТОВ «Трактон Промсервіс» від 26.03.09 №1-260309, податковій накладній ТОВ «Трактон Промсервіс» від 01.07.09 №1-010709, засновнику директору та головному бухгалтеру ОСОБА_4 ймовірно не належать.

Неприйняття до відому такої інформації суд обґрунтовує тим, що в ході досудового слідства не було здобуто будь-яких фактичних даних, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_1 як директора ПП «НСП», про протизаконну діяльність ТОВ «Голдфін Компані», ТОВ «БФ «Промінвестгруп» та ТОВ «Трактон Промсервіс», не було надано таких доказів і прокурором в судовому засіданні.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР передбачають обов`язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов`язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно - розрахунковим документом.

Згідно п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку послуг.

Платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

7. Не можуть бути доказами злочинних дій відомості статутних та реєстраційних документів ПП «НСП» (т.3 а.с. 185-238), відомості, які містять вилучені документи в корпорації «Укрінмаш» (т.11 а.с. 14-104), а також у СУР ВТП «Герус-Сервіс» (т.11 а.с. 130-133) щодо факту реалізації польових кухонь типу КП - 130 ПП «НСП», так як дані, які містять ці документи як прокурор так і підсудний не оспорювали.

8. Не доводять винуватість й дані протоколу виїмки в ДПІ у м. Черкасах від 14.06.12, відповідно до якого вилучено податкову звітність ПП «НСП» (т.3 а.с. 48-184).

З цього приводу суд взяв до уваги показання свідка старшого держаного ревізора інспектора ДПІ у місті Черкасах ОСОБА_27 , яка повідомила, що вона перевіряючи податкову звітність встановила порушення враховуючи лише неправильність заповнених податкових накладних, заявок тощо, наприклад невірно вказаний номер свідоцтва якогось підприємства. В ході перевірки робили запити контрагентам, але завершили перевірку без отримання відповідей. Ознак фіктивностей накладних встановлено не було.

Також заслуговують на увагу показання, отримані під час допиту в якості свідка колишнього інспектора в Державній податковій інспекції (2008-2009 р.р.) ОСОБА_28 , який суду повідомив, що предметом перевірки податкової звітності є правильність заповнення декларацій (без помилок), своєчасність заповнення, правильність розрахунків. При цьому вся інформація береться суто із даних декларацій.

9. Суд вважає неприйнятними:

а) акт №631/23-4/33752320 від 16.04.09 «Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «НСП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.01.08 по 31.12.08, за яким нібито завищений податковий кредит за листопад 2008 року на суму ПДВ 33000 грн., який сформовано за рахунок ТОВ «Голфін Компані»;

b) акт №726/23-4/33752320 від 19.05.09 «Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «НСП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалась у лютому 2009 року», за яким нібито завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року на суму ПДВ 30218 грн., який сформований за рахунок ТОВ «БФ «Промінвестгруп»;

c) висновки судово-економічної експертизи № 1083-Б від 25.06.2012, відповідно до яких нібито підтверджується завищення ПП «НСП» податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі 42108,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість з серпень 2009 року в сумі 42180,00 грн., які сформовані за рахунок операцій з ТОВ «Трактон Промсервіс»,

з огляду на те, що ревізорами, експертами проведена перевірка документів без перевірки фактичного здійснення господарських операцій.

10. Пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя» гласить, що визнання особи винною у вчиненні злочину можливе лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При ухваленні вироку суд врахував висновки рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), та при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпції щодо досліджуємих фактів.

Таким чином суд вправі стверджувати, що органами досудового розслідування з достатньою переконливістю не доведена винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах, а тому приходить до переконання, що його необхідно визнати невинуватим та виправдати.

Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 81 КПК України (в ред. 1960), а тому документи ПП «НСП» необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження; печатка ПП «НСП» залишається у ОСОБА_1 , а блокнот у ОСОБА_28 .

У зв`язку з виправданням підсудного ОСОБА_1 судові витрати в сумі 980,80 грн. необхідно компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 324, 327, 330, 331, 332-335 КПК України в ред. 1960 року, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 в пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15 і ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України невинним і по суду виправданим.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд скасувати.

Речові докази: документи ПП «НСП» зберігати в матеріалах кримінального провадження; печатка ПП «НСП» залишається у ОСОБА_1 , а блокнот у ОСОБА_28

Судові витрати в сумі 980,80 грн. компенсувати за рахунок держави.

Апеляція на вирок може бути подана через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: О. М. Степаненко