Рішення № 83967849, 02.09.2019, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1338/19

Провадження № 2/444/1000/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02 вересня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

секретар судового засідання Реміцька І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить стягнути з відповідачки 20719,31 грн. кредитної заборгованості. В обґрунтування позову послався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23.08.2011 р. відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, проте умов укладеного договору належним чином не виконав. У зв`язку з цим утворилася заборгованість за кредитом. Також стверджує, що при підписанні анкети-заяви відповідач ознайомився та погодився із Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які разом становлять між ними договір про надання банківських послуг.

Ухвалою від 09.07.2019 р. судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судовий розгляд на 02.09.2019 р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав повністю. Просить позов задоволити. Не заперечує проти постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином за зареєстрованою адресою місця проживання, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Від відповідача не надходило на адресу суду клопотань, відзиву на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи суд приходить до висновку про постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

23.08.2011 р. сторони уклали кредитний договір у вигляді заяви-анкети, згідно з яким банк надав відповідачці кредит у розмірі 2000,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У вказаній вище заяві-анкеті зазначено, що відповідач згідна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася з даним договором до його підписання і погодилася з його умовами.

До кредитного договору позивач додав: 1) витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; 2) витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. При цьому, позивач стверджує, що вони є невід`ємними частинами спірного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача складається із: 877, 03 грн. заборговності за простроченим тілом кредиту; 15129,46 грн. пені за прострочене зобов`язання; 3250,00 грн. пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500, 00 грн. штрафу (фіксована частина); 962, 82 грн. штрафу (процентна складова).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «Приватбанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Разом з цим, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ст. 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку», що містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Вище викладені висновки й міркування відповідають позиції Великої Палат Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.07.2019 р. по справі № 342/1807/17 (провадження № 14-131цс19).

У даній справі відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог законодавства про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

За таких обставин та міркувань суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом та штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті банку у анкеті-заяві, тому що витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна та Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку» не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя Ясиновський Р. Б.