Ухвала суду № 83966606, 29.08.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3381/19

провадження №1-кп/619/404/19

УХВАЛА

29 серпня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А. суддівКалмикової Л.К. Нечипоренко І.М.за участю:секретаря судового засіданняМолотко А.В. прокурораСлюсара І.М. обвинуваченогоОСОБА_1 захисникаГоловань Т.Г. розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №22019220000000142 по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.15 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України,

встановив:

До суду надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.15 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22019220000000142 від 12.07.2019.

Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання надійшло клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою посилаючись на ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Головань Т.Г. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши клопотання та думку присутніх осіб, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбачені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних мотивів.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У п.36 рішення «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.05.2010 року Європейський Суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява №33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 умисних особливо тяжких злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Суд вважає, що наявні обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки є достатньо підстав вважати, що обвинувачений з огляду на його моральні якості може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

У зв`язку з викладеним, суд продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

У вчиненні інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, потреби немає.

Конституційний Суд України у рішенні №4-р/2019від 13.06.2019 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 315, 316, 392 КПК України, суд

постановив:

Призначити кримінальне провадження до судового розгляду на 14 год 00 хв 02 вересня 2019 року у залі судових засідань №2 приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.

Розгляд справи провести у відкритому судовому засіданні.

Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , увчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.15 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» по 25 жовтня 2019 року включно.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий Є. А. Болибок

Судді Л.К.Калмикова

І.М.Нечипоренко