Ухвала суду № 83965264, 02.09.2019, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/1175/19

Провадження № 2/326/357/2019

УХВАЛА

02 вересня 2019 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Стріжакова Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований 16 жовтня 1999 року відділом запису актів громадянського стану Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, актовий запис за №08. Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З початку 2014 року сімейне життя між ними поступово погіршувалось. Шлюбні відносини між ними фактично припинені. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю. Спільно нажитого майна у них немає. Майновий спір відсутній. Збереження сім`ї і подальше спільне проживання неможливе. Шлюб розриває вперше.

Просить розірвати між ними шлюб, зареєстрований 16 жовтня 1999 року відділом запису актів громадянського стану Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, актовий запис №08 (а.с.2).

Позивачка подала позов, який не в повному обсязі відповідав вимогам ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становить – 1921 грн. (Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

Позивачем до заяви додана квитанція №0.0.1086430350.1 про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн., замість 768,40 грн. При перевірці автоматизованої системи документообігу встановлено підтвердження зарахування коштів судового збору за вказаним квитанцією.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити необхідну суму судового збору, доплативши: 768,40 грн. - 704,80 грн. = 63,60 грн. та надати квитанцію про його сплату.

В квитанціях про оплату судового збору необхідно вказати: п коду 22030101 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація, 050) Одержувач: УК у Приморському районі (Приморський район) 22030101; рахунок – 31218206008276, код ЄДРПОУ - 37917236, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО:899998 та надати підтверджуючі документи.

Тобто, всупереч вимогам чинного законодавства позивачем не сплачено в повному обсязі судовий збір за подання до суду зазначеної позовної заяви.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Тому дану позовну заяву ухвалою від 30.07.2019 залишено без руху, позивачці був наданий термін для усунення перелічених недоліків протягом п`яти діб з дня отримання ухвали та позивачці було розтлумачено, що їй потрібно протягом вказаного строку усунути зазначені недоліки, інакше позов буде вважатися неподаним і повернеться їй. Копія ухвали від 30.07.2019 про залишення позову без руху направлена позивачці за адресою, вказаною у позові, але судовий конверт повернутий «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рок у суді застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Станом на 02.09.2019 позивачем ухвала суду від 30.07.2019 належним чином не виконана.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3).

Таким чином, враховуючи викладене, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , яка подала позовну заяву 30.07.2019, протягом тривалого часу не вживає будь-яких заходів для усунення недоліків та виконання належним чином ухвали суду від 30.07.2019, до теперішнього часу вказана ухвала Приморського районного суду не виконана; вона не навела поважних причин та доказів їх наявності невиконання вказаної ухвали суду. Вона тривалий час зовсім не цікавиться своїм позовом та справою, не цікавиться станом провадження в даній справі (офіційну електронну адресу не вказала, за вказаною нею адресою у позові на ухвалу суду не реагує), строк наданий судом для усунення недоліків сплив, від позивачки не надійшло клопотання про його продовження, тому позовну заяву необхідно визнати не поданою та повернути позивачці.

Керуючись ст.185,258,259,260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - вважати не поданою та повернути.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис Т.В. Стріжакова

З оригіналом згідно: суддя Т.В. Стріжакова

02.09.2019