Рішення № 83965159, 30.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.08.2019

Справа № 320/8346/18

(2/320/1242/19)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря - Панченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 21442,02 грн за кредитним договором № б/н від 07.03.2007 та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.

Від представника позивача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, на позові наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

06.05.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» є безпідставними та необґрунтованими. Сама по собі її заява про надання їй карткового рахунку не свідчить про надання їй послуг карткового кредиту. Вона дійсно є клієнтом АТ КБ «Приватбанк», проте має іншу картку та ряд вже погашених нею зобов`язань за картковими кредитами. Детально факту отримання нею кредиту у розмірі 21600 грн чи 35000 грн вона не пам`ятає і вважає, що заявлені позивачем факти не відповідають дійсності. Крім того, як вбачається з Правилами та умовами надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» в частині надання послуг за кредитною карткою «Універсальна» стандартний період дії карти обмежується чотирма роками. За таких обставин строк дії картки «Універсальна», яку зазначає позивач, скінчився 08.03.2011. Жодних доказів перерахування боргу на інший картковий рахунок, прийняття/акцептування нею вимог АТ КБ «Приватбанк» за період з 07.03.2007 по 08.03.2011 позивачем надано не було. Вважає, що зазначені таблиці з так званими «Розрахунками» за своєю суттю є не розрахунком, а лише хронологією нарахування позивачем процентів та штрафних санкцій, і жодним чином не вказують механізм розрахунку та початкові цифри, надані лише для введення суду до омани та створення видимості виконання позивачем вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України. Щодо вимог про стягнення пені і штрафу, які взагалі відповідно до ст. 61 Конституції України та правового висновку Верховного Суду України, що викладений в постанові від 21.10.2015 р. в справі №б-2003цс15, не можуть бути стягнуті одночасно, а отже є і безпідставно нарахованими. На підставі вищевикладеного, відповідач просила у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» до неї про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

14.06.2019 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, згідно якої представник відповідача вважає, що заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Банком надані всі належні докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань відповідачем. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи, можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті. Спірний договір сторонами виконувався. Відтак - був ними схвалений. Принцип свободи договору, дає право Банку передбачати в кредитних договорах відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов`язання - у вигляді штрафу, і за несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання - у вигляді пені. Застосування банком в кредитному договорі штрафу та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний. Підсумовуючи вищевикладене, передбачивши зазначені види неустойки в кредитному договорі, Банк не допускає порушення норми статті 61 Конституції України. 07.03.2007 ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку ''Універсальна" № НОМЕР_1 зі строком дії до 03.2013, що підтверджується довідкою банку по виданим карткам, а також відміткою у відповідному полі анкети-заяви. В подальшому картка неодноразово перевипускалася. Клієнт ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) згідно кредитного договору б/н від 07.03.2007 отримала картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 04.2021. 04.01.2011 Відповідач пройшов повторну ідентифікацію та підписав нову анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Отримання перевипущених карток підтверджується фотографуванням клієнта з карткою, а користування випискою по рахунку в якій відображено, як зняття кредитних коштів, так і погашення. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 04.2021. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 28.09.2018 - до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Також представник позивача зауважив, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. З урахуванням наведеного просив суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 07.03.2007, згідно якої отримала кредит у розмірі 21600 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua., складає між ним та позивачем договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту позивач керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 договору.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».

Тобто Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією iз сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Пунктом 1.1.3.2.4 договору для АТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін виникають обов`язки: у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 договору).

На підставі п. 1.1.5.2 договору неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.5.4 договору.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором /а.с.8-12/.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач на підставі п. 2.1.1.5.5 договору зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п. 2.1.1.12.9 договору, боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в банку, у т. ч. з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, що діють на дату нарахування з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1 договору на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 20.08.2018 має заборгованість - 21442,02 грн, яка складається з наступного: 1550,69 грн - заборгованість за кредитом; 10984,77 грн - заборгованість за відсотками; 7409,32 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина) та 997,24 грн - штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 1.1.7.11 договору договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Пунктом 1.1.7.43 договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по оведрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк».

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов`язання заданим договором.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Ця правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс15.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені, як різновидів неустойки, є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов`язання.

Тому, не підлягають задоволенню вимоги банку про стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн та штрафу (процентна складова) в розмірі 997,24 грн.

Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості в розмірі 19944,78 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн, а всього 21865,78 грн.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що строк дії картки закінчився з огляду на наступне.

07.03.2007 ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою банку по виданим карткам, а також відміткою у відповідному полі анкети-заяви.

В подальшому картка неодноразово перевипускалася. Клієнт ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) згідно кредитного договору б/н від 07.03.2007 отримала картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 ,№ НОМЕР_4 ,№ НОМЕР_5 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 04.2021 /а.с.75//

04.01.2011 Відповідач пройшов повторну ідентифікацію та підписав нову анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Отримання перевипущених карток підтверджується фотографуванням клієнта з карткою, а користування - випискою по рахунку в якій відображено, як знаття кредитних коштів, так і погашення /а.с.76-90/.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня - 04.2021. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 28.09.2018, тобто до спливу строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247 ч. 2, 265ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 598, 599, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_6 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) борг за кредитним договором № б/н від 07 березня 2007 року в розмірі 19944,78 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921грн, а всього 21865,78 грн.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2019 року.

Суддя: