Ухвала суду № 83964730, 30.08.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6127/19

Провадження № 1-кс/442/1454/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2019 року Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І. з участю: секретаря судового засідання Петрів В.М., начальника слідчого відділення ( з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Миськів П.І., першого заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Сурового О.А., захисника підозрюваної– адвоката Федечко А.С. , підозрюваної – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дрогобичі клопотання начальника слідчого відділення ( з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Миськів П.І., погоджене з першим заступником керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Суровим О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Уріж, Дрогобицького району, Львівської області, працюючої головним інженером КП «Управитель «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, -

встановив:

Начальник слідчого відділення ( з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Миськів П.І., звернувся до суду в межах кримінального провадження №12019140110001605, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2019 року за ч.2 ст. 270-1, ч.2 ст. 364, ч.2 ст.272 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що ОСОБА_1 будучи переведеною з 18.03.2008 на посаду головного інженера КП «Будинкова управа №2» згідно наказу №45-к від 18.03.2008 директора КП «Будинкова управа №2» Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, яка згідно пунктів 2.1, 2.2, 2.9, 2.12, 2.18, 2.19, 2.24 посадової інструкції №3 головного інженера, затвердженої наказом директора КП «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради (далі КП «ЖЕО») №44-в від 11.03.2014, а в подальшому переглянутої та затвердженої наказом директора КП «ЖЕО» №44-в від 10.03.2017, зобов`язана була забезпечити та організувати:

- постійне підвищення рівня технічної підготовки при виконанні робіт з поточного та капітального ремонту житлового фонду, утримання димовентканалів, герметизації відводів інженерних комунікацій в належному технічному стані відповідно до вимог діючих нормативних актів;

- збереженість і правильність технічної експлуатації житлового фонду, нежилих будинків і споруд та встановленого в них устаткування на закріпленій за житловим підприємством території;

- ефективність прийнятих рішень, своєчасну і якісну підготовку виробництва, технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, досягнення високого рівня якості виконання ремонтних робіт у житловому фонді, що рахується на балансі підприємства, та надання послуг населенню;

- організацію і контроль за виконанням робіт по технічному обслуговуванню, капітальному і поточному ремонту житлового фонду;

- періодичне обстеження житлового фонду для визначення технічного стану та рівня благоустрою житлових будинків, виявлення квартир і житлових будинків непридатних для проживання, технічного стану інженерного обладнання будинків, вживає заходів щодо ліквідації виявлених недоліків;

- розроблення річних і перспективних планів ремонту жилих будинків та інженерного обладнання, визначення об`єктів ремонту і забезпечення виготовлення щодо них необхідної технічної документації, виконання цих планів;

- складання графіків огляду, ремонту житлового фонду;

Згідно пунктів 2.28, 2.33, 2.36, 2.50, 2.51, 2.52, 2.54, 2.56 посадової інструкції №3 була зобов`язаною керувати:

- діяльністю технічних служб підприємства та їх керівників, начальників дільниць, майстрів;

забезпечувати контроль:

- за проведенням робіт з ремонту житлового фонду, їх якістю та технологічною послідовністю;

- за результатами роботи технічних служб підприємства;

-затверджувати графіки профілактичних оглядів будинків і квартир, контролює їх виконання;

- приймати роботи та оформляє акти про їх виконання;

- брати участь у роботі комісії з приймання в експлуатацію нових будинків і будинків після ремонту й реконструкції;

- готувати документи для укладення договорів з підрядними організаціями на проведення ремонту житлового фонду та обслуговування інженерного обладнання;

-вживати заходів щодо забезпечення безпеки людей у разі виявлення аварійного стану елементів житлових будинків, організовує відселення мешканців.

Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

25.03.2019 у м. Дрогобичі Львівської області укладено договір №101/1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №101/1 на вулиці АДРЕСА_2 (далі - Договір) між КП «Управитель «Житлово експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради в особі директора та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , в особі першого заступника Дрогобицького міського голови, відповідно до п.п. 1, 2, 8, 19 якого управитель зобов`язувався надавати співвласникам послуги з управління багатоквартирним будинком, яка полягає у забезпеченні належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку, та несе відповідальність за невиконання та або неналежне виконання умов цього договору, за шкоду заподіяну спільному майну, правам та законним інтересам співвласників внаслідок невиконання або неналежне виконання управителем своїх обов`язків.

У відповідності до п. 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005, (далі - Правила), система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів.

Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди).

Відповідно до пункту 2.1.2 Правил, основними завданнями загального огляду будинків є: визначення обсягу робіт з підготовки жилих будинків до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди; встановлення технічного стану жилих будинків, що підлягають відповідно до плану капітальному або поточному ремонту в наступному році; уточнення обсягів робіт щодо поточного ремонту будинків, що включені в план на поточний рік; визначення обсягів та видів ремонтних робіт щодо кожного будинку для врахування під час формування плану на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року.

Згідно п. 2.1.3 Правил, загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації.

Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли.

Згідно з п. 2.2.2 Правил, виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій або обладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої організації.

При цьому ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного інженера КП «ЖЕО» та згідно ч. 3 ст. 18 КК України, будучи службовою особою, яка обіймала посаду на підприємстві, пов`язану із виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у період з 18.03.2008 до 28.08.2019, в порушення вимог посадової інструкції №3 головного інженера, умов договору №101/1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 25.03.2019, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005, неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не забезпечила збереженість і правильність технічної експлуатації будинку АДРЕСА_4 /1 на вул АДРЕСА_5 Грушевського АДРЕСА_2 , не вживала заходів по виконанню робіт з технічного обслуговування, капітальному і поточному ремонту будинку, неналежно проводила його періодичні обстеження, планові загальні та профілактичні огляди з метою визначення його технічного стану, внаслідок чого не було виявлено його непридатність для подальшої експлуатації та не вжила заходів по ліквідації недоліків в експлуатації, що призвело до обвалу частини другого під`їзду будинку та спричинило тяжкі наслідки.

Так, 28.08.2019, приблизно о 02 год. 50 хв. у АДРЕСА_6 . Дрогобичі Львівської області на вул. Грушевського, обвалився другий під`їзд будинку № АДРЕСА_4 1, що призвело до смерті восьми осіб, які були його мешканцями, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9 та отримання семи мешканцями вказаного будинку тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, а саме: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Крім того, внаслідок обвалу будинку повністю зруйновано приміщення квартир АДРЕСА_7 та перукарні «Естет», розташованої на першому поверсі, чим спричинено їх власникам майнову шкоду у розмірі понад 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до примітки статті 364 КК України є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в службовій недбалості, тобто невиконанні нею, як службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

У зв`язку з цим у кримінальному провадженні слідчим 28.08.2019 року ОСОБА_1 затримана на підставі п.2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, є докази, зібрані у ході досудового розслідування. Вважає, що ОСОБА_1 з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, санкцією якого визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, під страхом реальної міри покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до ОСОБА_1 єдиного правильного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи. Окрім того, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , необхідне для виконання завдання кримінального провадження.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане ним клопотання та навів мотиви, аналогічні заявленим в клопотанні, просить його задовольнити.

Перший заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Суровий О.А. в судовому засіданні підтримав дане клопотання, просить його задовольнити.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 заперечила проти задоволення даного клопотання, зазначила, що винною себе не рахує, просить звільнити її з під варти.

Адвокат Федечко А.С. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вважає, що клопотання слідчого не відповідає меті та підставам застосування запобіжних заходів. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчим належно не обґрунтовані. Також стороною обвинувачення не обґрунтовано чому не можна застосувати більш м`який запобіжний захід. Просить звернути суд увагу на те, що злочин, який інкримінується його підзахисній, із суб`єктивної сторони характеризується необережною формою вини. Всі доказаи, яі зібрані органом досудового розслідування є припущеннями, підстав для затримання ОСОБА_1 не було, і воно відбулося незаконно. Підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання та праці, позитивно характеризується. Просить в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 28.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140110001605 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12019140110001605 від 28.08.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 270-1 КК України за фактом умисного пошкодження об"єкту житлово- комунального господарства, а саме обвал під"зду № 3 будинку № АДРЕСА_4 на вул АДРЕСА_2 , що мало місце 28.08.2019 року та спричинив тяжкі наслідки у виді знищення та пошкодження майна громадян та завдання шкоди їхньому здоров"ю і спричинення смерті встановлено, що до спричининення обвалу вказаного будинку причетні службові особи Дрогобицької міської Ради, її комунальних підприємств, обслуговуючих і контролюючих органів та інших державних установ Дрогобицького району, які зловживаючи своїми службовими становищем, використовуючи таке всупереч інтересам служби спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам мешканців зазаначеного будинку.

29.08.2019 начальником слідчого відділення ( з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Миськів П.І., повідомлено ОСОБА_1 про підозру у службовій недбалості, тобто невиконанні службовою особою своїх службових обов"язків через несумлінне ставлення до них , що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.

Відповідно до ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий та прокурор.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відтак, слідчий суддя вбачає обґрунтованість підозри.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до п"яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п"ятдесяти до семисот п"ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У п. 21 рішення Європейського суду з прав людини „Подвезько проти України” від 12.02.2015 зазначено, що суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи „за” і „проти” звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 04.10.2005 у справі „Бекчієв проти Молдови” (Becciev v. Moldоva), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Загальне правило в практиці ЄСПЛ – особа, обвинувачена в правопорушенні, завжди має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе „відповідних і достатніх” підстав для тримання цієї особи під вартою. Тобто саме держава в особі слідчого чи прокурора, які звертаються з клопотанням до суду, має довести необхідність тримання під вартою конкретної особи. Натомість суд вирішує питання про те, чи є достатні підстави тримати особу під вартою на основі принципу змагальності, та повинен обов`язково виходити з презумпції на користь свободи.

Будь-яке позбавлення волі має узгоджуватися з метою захисту особи від свавілля (рішення в справі „Вітольд Литва проти Польщі”). У практиці ЄСПЛ поняття „свавілля” для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції має більш широке значення, ніж просто недотримання національного законодавства. ЄСПЛ зауважує, що позбавлення волі може бути законним з точки зору внутрішнього права, проте свавільним у розумінні Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення в справах „Креанге проти Румунії”, „А. та інші проти Сполученого Королівства”).

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України більш м`яким запобіжним заходом є домашній арешт, який згідно з ч.1 ст.181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Крім цього, ч.5 ст.194 КПК України передбачено обов`язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Враховуючи особу підозрюваної, її вік, стан здоров`я, сімейний стан, те що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, а отже і стійкі соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, матеріальний стан, а також те, що стороною обвинувачення не доведено, що підозрювана може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків під час досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання, що в даному випадку до підозрюваної ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.181 КПК України, можливо застосувати менш суворий запобіжний захід – домашній арешт, для запобігання ризиків, зазначених у ч.1 ст.177 КПК України, наведеному в клопотанні та з метою забезпечення виконання останньою покладених на неї процесуальних обов`язків. Вважаю, що саме такий запобіжний захід у повній мірі буде відповідати обставинам та обґрунтуванням поданого клопотання та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя –

постановив:

Клопотання начальника слідчого відділення ( з розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів) СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Миськів П.І., погоджене з першим заступником керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Суровим О.А., про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк домашнього арешту рахувати з 30 серпня 2019 року.

Строк дії ухвали – до 30.10. 2019 року.

Домашній арешт підозрюваній ОСОБА_1 , здійснювати за адресою: АДРЕСА_1

Покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду з 21:00 год. до 06:00 год.

4) утриматись від спілкування зі свідками та експертами в даному кримінальному провадженні;

5) у разі спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні, таке повинно стосуватися виключно умов, способу та розміру відшкодування заподіяної шкоди;

6) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

У решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити Дрогобицькому ВП ГУНП у Львівській області.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Л.І. Гарасимків